Хатлонська область

Хатло́нська область (тадж. Вилояти Хатлон) — адміністративна одиниця Таджикистану, розташована на південному заході країни, центр — місто Бохтар. Має кордон з Узбекистаном і Афганістаном. Площа 24,6 тисяч км².

Хатлонська область
тадж. Вилояти Хатлон
Адм. центр	місто Бохтар
Країна	Таджикистан
Межує з: сусідні адмінодиниці район республіканського підпорядкуванняd, Гірський Бадахшан, Афганістан, Узбекистан ?
Номерний знак	03РТ
Населення
- повне	2831700 осіб (2013[1])
- густота	115,11 осіб/км²
Площа
- повна	24600 км²
Часовий пояс	UTC+5
Дата заснування	1988
Голова Хукумату	Гайбулло Авзалі
Код ISO 3166-2	TJ-KT
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хатлонська область

Область розташована на південних відрогах Гіссаро-Алая, в адміністративному відношенні розділена на 4 міста і 21 район. Клімат — континентальний.

Хатлон (Хутталон) — історична область на території Таджикистану, існувала приблизно в 690—948 роках. Свою назву отримала від племені ефталітів, які в V—VI століттях захопили Кушанське царство. За повідомленнями вірменських і візантійських рукописів того часу, західні народи називали ефталітів хайталами.

Хутталон досліджувався європейськими вченими з середини XIX століття у зв'язку з численними знахідками куфічних і саманідських (і в тому числі хуттальських) дирхемів в Росії і в країнах Північної та Східної Європи у складі скарбів срібла.

Область утворена у складі Таджицької РСР у вересні 1988 року в результаті об'єднання колишніх Кулябської і Курган-Тюбинської областей. До її складу увійшло також місто Норак^[2]. У 1990—1992 роках область не існувала — була розділена на Курган-Тюбинську і Кулябську. 1992 року вона була відновлена у своїх межах.

Адміністративний поділ

Область поділяється на 21 район та 4 міст обласного підпорядкування:

Район	Площа, км²	Населення, осіб (2010[3])	Населення, осіб (2013[1])	Центр	Селища	Дехоти	Нас. пункти
місто Куляб	276	177800	190600	Куляб	-	4	64
місто Бохтар	10	74500	77000	Бохтар	-	-	1
місто Нурек	398	47900	52300	Нурек	-	2	37
місто Левакант	131	38000	41100	Левакант	-	2	14
ім. Абдурахмоні Джомі	590	132300	144700	імені Абдурахмоні Джомі	1	7	77
Балджувонський район	1330	23900	25800	Балджувон	-	5	83
Вахський район	960	155800	169200	Вахш	2	5	91
Восейський район	770	173700	187300	Хульбук	1	7	70
Дангаринський район	2010	119700	129800	Дангара	1	8	76
Джайхунський район	970	107800	117000	Дусті	1	5	45
ім. Джалоліддіна Балхі	905	154200	167500	Балх	2	6	82
Дустинський район	1240	87900	95300	Джилікуль	1	5	56
Кубодійонський район	1834	144900	156900	Кубодійон	-	7	43
Кушонійонський район	580	212400	231400	імені Ісмоїлі Сомоні	3	5	127
ім. Мір Саїда Алії Хамадоні	510	121500	130100	Московський	1	7	56
Мумінободський район	920	76200	81600	Мумінобод	1	6	128
Носірі Хісрава	810	29500	32400	Бахор	-	3	12
Пяндзький район	881	91600	99200	Пяндж	1	5	51
Темурмаліцький район	1010	57500	61700	Бахманруд	1	6	66
Фархорський район	1183	134700	144900	Фархор	1	9	57
Ховалінзький район	1738	47800	51300	Ховалінг	-	5	70
Хуросонський район	890	89700	97800	Обікіїк	1	5	67
ім. Шамсіддіна Шохіна	2280	44700	47900	Шурообод	-	7	109
Шахрітуський район	1520	99500	107700	Шахрітус	1	5	35
Яванський район	930	174800	191200	Яван	2	7	70

81,77 % населення — таджики, 12,94 % — узбеки, 0,52 % — туркмени.

Примітки

1. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017. Процитовано 16 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
2. Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 586(рос.)
3. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 16 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-09-10 у Wayback Machine.]