З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тфілі́н (івр. תפלין, однина תפלה тфі́ла), філактери (грец. φυλακτήρια — «охоронні амулети», однина φυλακτήριον) — дві чорні шкіряні коробочки, у яких вміщено пергамент із чотирма текстами із Тори, де йдеться про заповідь накладання тфілін і містяться основи єврейської віри.
 |
Коробочки та пергамент зроблені зі шкіри кошерних тварин. Тексти пише сойфер (переписувач священних текстів) спеціальним шрифтом, використовуючи при цьому чорнило особливого приготування. Міцва (заповідь) накладати тфілін стосується чоловіків (із 13-ти років). Тфілін на голову і тфілін на руку накладають під час ранкової молитви «Шахаріт», крім Шабату та свят.
Юдеї під час ранішньої молитви одну з них прив'язували до руки, а іншу — до чола. У Старому Завіті філактери носили на своєму тілі, і це було свідченням приналежності до юдейської спільноти. Про філактери згадується ще в П'ятикнижжі Мойсея, а саме в книзі Второзаконня: «І прив'яжеш їх на знак собі на руку, та й вони будуть налобником у тебе між очима» (Втор. 6:8). Слово «філактери» в давньоєврейській мові має той самий корінь, що і молитва: tephilion (філактери) — tephilam (молитва). Молитва є розмовою з Богом, а філактери означали перебування поруч з Богом. Старозавітні книжники і фарисеї робили свої коробочки більшими, ніж в когось іншого, і оздоблювали їх гарніше. Ось так забувалось справжнє призначення філактер — пригадування про перебування з Богом, а також свідчення своєї віри[1].
Пізніше «філактерами» почали називати написи, включені в малюнок, щоб він став зрозумілішим[2].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
