Фулінь

Фулі́нь (маньчж.: Fulin; спрощ.: 福臨; кит. трад.: 福臨; піньїнь: Fúlín), храмове ім'я Шицзу кит. трад.: 世祖; піньїнь: Shìzǔ; 15 березня 1638 — 5 лютого 1661) — маньчжурський державний і політичний діяч, третій імператор династії Цін. Посмертне ім'я Імператор Чжан.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шицзу.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Імператор Чжан.

Фулінь
3-й Імператор Цін
8 жовтня 1643 — 5 лютого 1661 року
Попередник:	Хуан Тайцзі
Спадкоємець:	Сюаньє
Ім'я при народженні:	маньчжурська мова ᡶᡠᠯᡳᠨ
Народження:	15 березня 1638(1638-03-15)[1]  Мукденський палац, Династія Цін
Смерть:	5 лютого 1661(1661-02-05)[1] (22 роки)  Hall of Mental Cultivationd, Заборонене місто, Пекін, Shuntian Fud, Династія Цін
Причина смерті:	натуральна віспа[2]
Поховання:	Xiaoling Mausoleum (Qing dynasty)d
Країна:	Династія Цін[3]
Рід:	Айсін Ґьоро
Батько:	Хуан Тайцзі[4]
Мати:	Empress Dowager Xiaozhuangd
Шлюб:	Erdeni Bumbad, Empress Xiaohuizhangd, Empress Xiaokangzhangd, Consort Zhend, Consort Daod, Consort Shu, of the Chen cland, Empress Xiaoxian Duanjingd і Consort Shuhuid
Діти:	Niuniud, Fuquand, Сюаньє[5][2], Prince Rongd, Changningd, Qishoud, Longxid, Yonggand і Princess Heshuo Gongchid
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Був дев'ятим сином Хуан Тайцзі й онуком Нурхаці.

1644 року захопив китайську столицю Пекін і знищив династію Мін.

Близько 1659 року підкорив усю територію Китаю. Проводив жорстку централізовану політику, викорінював корупцію, заборонив втручання євнухів у державні справи. Заклав основи процвітання маньчжурської династії. Був великим шанувальником китайської культури та книжок.

Помер від натуральної віспи на 25 році життя.

Девіз правління — Шуньчжи. Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імпера́тор Шуньчжи (кит. трад.: 順治帝; піньїнь: Shùnzhì-dì).