Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Французька Індія, офіційно Établissements français dans l'Inde[a] (укр. Французькі поселення в Індії) — загальний термін для позначення колишніх французьких володінь в Індії. До них належали Пондішеррі, Караїкал[en] і Янаон[en] на Коромандельському березі, а також Мае[en] на Малабарському березі і Чанданнагар в Бенгалії. Вони були de facto включені до складу Республіки Індія в 1950 і 1954. Їхня загальна площа становила 526 км², з яких 293 км² (56%) припадало на Пондішеррі. Французи також володіли декількома loges («ложами», крихітними допоміжними торговими станціями) в інших містах, але після 1816 британці відкинули всі французькі претензії на них.
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (вересень 2020) |
| Французькі поселення в Індії Établissements français de l'Inde | |||||||||||
| Колонія Франції (1664–1946) Заморська територія Франції (1946–1954) | |||||||||||
| |||||||||||
|
Прапор | |||||||||||
| Девіз Liberté, Égalité, Fraternité | |||||||||||
| Гімн La Marseillaise | |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Pondichéry | ||||||||||
| Мови | французька[en] (de jure)[1] бенгальська малаялам тамільська телугу | ||||||||||
| Форма правління | колоніальна адміністрація | ||||||||||
| Губернатор | |||||||||||
| - 1668–1673 | Франсуа Карон[en] (перший) [2] | ||||||||||
| - 1954 | Жорж Ескаргейль[3] | ||||||||||
| Prime minister | Шарль Франсуа Марі Барон[en] (перший) | ||||||||||
| - 1954 | Жорж Ескаргейль (останній) | ||||||||||
| Законодавчий орган | Представницькі збори Французької Індії[en] | ||||||||||
| Історичний період | Імперіалізм | ||||||||||
| - Перший комісар французької Ост-Індської компанії в Сураті | 1664 | ||||||||||
| - De-facto передача | 1 листопада 1954 | ||||||||||
| Площа | |||||||||||
| - 1948 | 510 км2 | ||||||||||
| Населення | |||||||||||
| - 1948 | 332 045 л. | ||||||||||
| Валюта | Рупія Французької Індії[en] | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
![Thumb](#/media/Файл:1751_map_of_India_from_"Historical_Atlas_of_India",_by_Charles_Joppen.jpg)
Найперша французька експедиція в Індію, ймовірно, відбулася за часів правління Франциска I, коли кілька купців з Руану відправили два кораблі для торгівлі в східних морях; вони відплили з Гавру, і більше про них ніхто нічого не чув. У 1604 році одна компанія здобула патент від короля Генріха IV, але проект провалився. У 1615 році була видана ще одна ліцензія, і два кораблі вирушили до Індії — повернувся лише один.
Відомо, що з 1658 року французький лікар і мандрівник Франсуа Берньє (1625–1688) 12 років був особистим лікарем Великого Могола Аурангзеба. Одночасно з ним постачанням на європейський ринок алмазів з Індії завідував французький негоціант Жан-Батист Таверньє
Під заступництвом кардинала Рішельє в 1642 році була створена Французька Ост-Індійська компанія. При Жан-Батіст Кольбер вона була реорганізована і в 1664 році відправила експедицію на Мадагаскар. У 1667 році Компанія відправила іншу експедицію під командуванням Франсуа Карона[en], яка в 1668 році досягла Сурата і заснувала першу французьку факторію в Індії. У 1669 році перс Маркара, що супроводжував Карона в його експедиції, заснував іншу французьку факторію в Масуліпатамі. У 1673 році з дозволу Шайста-хана — набоба Великих Моголів в Бенгалії — було засновано Чанданнагар. У 1674 році французи отримали Валікондапурам від султана Біджапура, і так було засновано Пондішеррі. У 1720 році англійці захопили французькі факторії в Сураті, Масуліпатамі і Бантамі.
Перший губернатор Пондішеррі — Франсуа Мартін[en] — перетворив його з невеликого рибальського села на процвітаюче портове місто. В Індії французи постійно конфліктували з голландцями та англійцями. У 1693 році голландці захопили Пондішеррі і сильно його укріпили. Французи отримали Пондішеррі назад в 1699 році відповідно до умов Рейсвейкського мирного договору, що завершив війну Аугсбурзької ліги.
У 1723 році французи окупували Янам, в 1725 — Махе, а в 1739 — Карікал. З 1742 року політичні мотиви стали затьмарювати торгові вигоди. Усі факторії були зміцненні для оборони. У першій половині XVIII століття під управлінням талановитих губернаторів Пондішеррі помітно виріс і розвинувся. Відомий французький губернатор Пондішеррі і Французької Індії Жозеф-Франсуа Дюплекс[en] після свого прибуття до місця служби в 1741 році почав плекати плани створення Французької імперії в Індії, але його начальство не проявило до цього інтересу. Французькі амбіції зазнали конфронтації з британськими інтересами, і в Індії почався період політичних інтриг і військових сутичок. Під командуванням маркіза де Бюссі-Кастельно[en] армія Дюпле успішно контролювала зону між Хайдарабадом і мисом Коморин. Проте в 1744 році до Індії прибув англієць Роберт Клайв, який поклав кінець мріям Дюпле.
Після поразки і провалу мирних переговорів в 1754 році Дюпле був відкликаний до Франції. Попри угоди між Францією і Англією про невтручання в місцеву політику один одного, інтриги тривали. У 1756 році французи підмовили бенгальського набоба Сірадж-уд-Даула напасти на британський Форт-Вільям в Калькутті. Це призвело до битви при Плессі, де англійці вщент розгромили як набоба, так і його французьких союзників, і поширили свій вплив на всю Бенгалію.
Щоб повернути втрачене і викинути англійців з Індії, з Франції був посланий Лалл-Толендаль[en]. Він прибув до Пондішеррі в 1758 році, спочатку досяг деяких успіхів і навіть спалив форт Сент-Девід у Куддалорі, проте допущені ним стратегічні помилки призвели до втрати району Хайдарабада, битві при Вандаваші і облозі Пондішеррі 1760 року. У 1761 Пондішеррі був знесений англійцями в помсту до основи, і пролежав у руїнах кілька років. Франція отримала Пондішеррі назад відповідно до Паризького мирного договору 1763 року. Новий губернатор Жан Ло де Лористон[fr] знову відбудував Пондішеррі. Згодом, під час наступних війн між англійцями і французами, Пондішеррі не раз переходив з рук в руки.
У 1816 році, після закінчення Наполеонівських війн, французькі володіння в Індії були повернуті Франції. Відповідно до декрету від 25 січня 1871 у Французькій Індії з'явилися виборна Генеральна Рада (Conseil général) і виборні місцеві ради (Conseil local). Згодом структура місцевого управління була трохи змінена, адаптуючись до місцевих умов.
Після здобуття Індією незалежності в серпні 1947 року постало питання про возз'єднання з Індією французьких володінь. Поселення в Мачіліпатнамі, Кожикоде і Сурат були передані Індії у жовтні 1947 року. Відповідно до договору між Францією та Індією, підписаним в 1948 році, жителі інших французьких територій в Індії мали визначити своє політичне майбутнє самостійно. Губернаторство Чандернагоре було передано Індії 2 травня 1950 року, і 2 жовтня 1955 приєднано до штату Західна Бенгалія. Анклави Пондішеррі, Янам, Мохе і Карікал де-факто були передані Індії 1 листопада 1954, утворивши Союзну територію Пондішеррі (у 2006 році назва була замінена на Пудучеррі), проте де-юре об'єднання Французької Індії з Індією відбулося лише в 1963 році, коли французький парламент ратифікував цей договір.
З середини XIX-го століття у Франції розвинулося переконання, що п'ять крихітних поселень, що були повернені Британією після наполеонівських воєн, були залишками "величезної імперії", створеної Дюпле у XVIII-му столітті. «Наша величезна імперія Індії була зведена до п’яти поселень», — писав французький економіст і поборник колоніальної експансії П’єр Поль Леруа-Больє[en] в 1886[4]. Атлас, опублікований в 1930-х, описав ці п’ять поселень як «залишки великої колоніальної імперії, яку Франція створила в Індії у XVIII столітті»[5]. Перед цим історик французької Індії після 1816 описав їх як «уламки імперії» та «останні залишки величезної імперії, втраченої назавжди»[6]. Однак Франція ніколи більше не мала, ніж п'ять поселень, відновлених в 1816 році. Історик Французької Індії та архівіст Альфред Мартіно[en], який також був губернатором Французької Індії, зазначив, що повноваження, надані Дюпле над Карнатиком в 1750, не слід тлумачити. як передачу суверенітету, як писали більшість істориків, враховуючи, що Дюпле став, так би мовити, лише лейтенантом індійського суби, який міг відкликати свою делеговану владу, коли йому було зручно[7]. Філіп Одрер, історик Французької Ост-Індської компанії, також писав, що Дюпле контролював ці території через складну систему договорів і союзів, систему майже феодальну за своєю природою, території, які охоронялися гарнізонами з французькими командирами, але не були анексовані та не перетворені на протекторати[8].
Попри ці пояснення відомих істориків, шкільні підручники продовжують навчати, що з Паризьким договором 1763 Франція «втратила Канаду та Індію». З цього приводу Габріель Пісс зауважує, що найрозкішніша епоха Французької Індії, епоха Дюпле та Бюссі, «сприяла розміщенню Пондічеррі в колективному несвідомому французів, більшою мірою відповідно до величі їхніх мрій, ніж до блиску реальності. Від епопеї Дюпле залишилася мрія: у XVIII столітті Індія мало не стала французькою...»[9].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
