Франциск Матеуш Мончинський (пол. Franciszek Mateusz Mączyński, 21 вересня 1874, Вадовиці — 28 квітня 1947, Краків) — польський архітектор.
| Франциск Мончинський | |
|---|---|
 | |
| Народження | 21 вересня 1874 |
| Смерть | 28 квітня 1947 (72 роки) |
| Поховання | Сальваторський цвинтар  |
| Країна (підданство) |  Австро-Угорщина.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Навчання | Краківська академія мистецтв |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Краків |
| Архітектурний стиль | модерн |
| Нагороди |   |
| Брати, сестри | Mieczysław Mączyńskid |
 Франциск Мончинський у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у Вадовицях в родині Франциска і Юзефи з Юргальських. У 1889–1892 роках навчався у Кракові у Вищій промисловій школі. У 1892—1894 i 1895—1896 роках працював у проєктному бюро Славомира Одживольського. Продовжив навчання у Відні та Парижі. Від 1900 року проживав у Кракові. Спроєктував низку громадських та житлових будинків у стилі модерну переважно для Кракова. Часто займався будівельною експертизою. Співпрацював із Тадеушем Стриєнським. Протягом 25 років працював реставратором Маріяцького костелу на Вавелі.
Від 1907 року належав до Краківського технічного товариства[1]. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[2][3]. Згодом член Спілки архітекторів Краківського воєводства. 1930 року обраний головою спілки[4]. 1910 року на виставці польських архітекторів у Львові експонував фотографії старого Кракова, фотографію дерев'яної синагоги у Кам'янці-Струмиловій, проєкт добудови вірменської катедри у Львові, проєкт вежі костелу єзуїтів у Кракові[5][6]. 1909 року входив до складу журі конкурсу проєктів розписів каплиці Собеського на Кахленбергу у Відні[7], а також конкурсу 1914 року краківського Кола архітекторів на типові проєкти придорожніх стовпів, хрестів, каплиць і сільських надгробків[8][9]. 1912 року був одним з організаторів Виставки архітектури та інтер'єрів в оточенні садовому у Кракові. Створив для неї низку проєктів, які були реалізовані, або експонувались у вигляді макетів. Входив до виконавчого комітету і виконував функцію скарбника виставки[10][11]. Член Товариства опіки над польськими пам'ятками мистецтва і культури. 8 березня 1912 року обраний до правління товариства.[12].
Опублікував низку праць, як архітектурний критик і теоретик. Це зокрема «Про синагогу XVII ст. у Кам'янці-Струмиловій під Львовом» (O bożnicy w Kamionce Strumiłowej pod Lwowem z w. XVII, 1900), «Методи» (Metody, 1903, переклад фрагменту книги Ежена Віолле-ле-Дюка), «Сім ламп архітектури» (Siedem lamp architektury, 1904, переклад книги Джона Раскіна), «Зі старого Кракова» (Ze starego Krakowa, 1908), «Фрагменти романської архітектури» (Fragmenta architektury romańskiej, 1910), «Костел Найсвятішої Діви Марії у Кракові» (Kościół Najświętszej Marii Panny w Krakowie, 1938)[13]. Рисунки Мончинського публікувались у серії Славомира Одживольського «Пам'ятки мистецького промислу в Польщі», яка видавалась у Кракові («Zabytki przemysłu artystycznego w Polsce», протягом 1891—1893 років вийшло 6 зошитів)[14].
27 листопада 1929 року відзначений Офіцерським хрестом Ордену Відродження Польщі[15], 7 листопада 1936 року — Золотим академічним лавровим вінком за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».[16] У Кракові, у дворі між костелом єзуїтів та колегіумом встановлено пам'ятник архітекторові авторства Ксаверія Дуніковського.
- Роботи
- Казарми в Коломиї.
- Дім Товариства приятелів красних мистецтв на площі Щепанській, 4 у Кракові (1899—1901)[17].
- Костел і монастир кармеліток при вулиці Лобзовській, 40 у Кракові (спільно з Тадеушем Стриєнським).
- Перебудова Старого Театру на вулиці Довгій, 1 у Кракові (1903—1906, спільно з Тадеушем Стриєнським).
- Перебудова споруди Торговельно-промислової палати у Кракові (1906—1907, спільно з Тадеушем Стриєнським).
- Розбудова вірменського кафедрального собору у Львові за рахунок зносу двох кам'яниць від вулиці Краківської у 1908—1910 роках.[18]
- Проєкт кіоску для продажу газованої води у Кракові (1911). Перша нагорода на конкурсі.[19]
- Невеликий дім на дві родини робітників. Проєкт інтер'єрів для них. Розроблено і реалізовано для Виставки архітектури та інтер'єрів у Кракові 1912 року[20][21].
- Костел святого Йосифа при реколекційному домі єзуїтів у Львові на вулиці Залізняка (1913, співавтор Станіслав Дидек)[22].
- Костел Найсвятішого Серця Ісусового отців єзуїтів на вулиці Коперника у Кракові. Будівництво тривало протягом 1910—1913 років. Нагляд здійснював Станіслав Дидек. До 1921 року тривало оздоблення. Храм у плані 17 на 50 метрів, висота головної нави 19 метрів, вежі — 65 метрів. Тринавовий із півциркульно замкнутим презбітерієм та шістьома абсидами для вівтарів. Поєднує модернізовані риси готики у плані нави та ренесансу у вікнах та порталах. Головний портал оздоблено скульптурами Ксаверія Дуніковського[23].
- Костел св. Флоріана у Кракові (1902—1914, під час ремонту та модернізації відповідав за оздоблення інтер'єру).
- Нереалізовані проєкти
- Конкурсний проєкт вівтаря для костелу в Закопаному, перше місце (1902)[24].
- Друге місце на конкурсі проєктів костелу святої Єлизавети у Львові (1903)[25].
- Перше місце на конкурсі проєктів дому Товариства працівників торгівлі віровизнання мойсеєвого у Варшаві. Співавтор Тадеуш Стриєнський. Будинок мав постати на ділянці між вулицями Зєльною, 25 та Вєлькою, 56. На першому поверсі планувались магазини зі складами, а на решті поверхів — зала для засідань, офісні та житлові приміщення[26]
- Проєкт дерев'яного костелу для Верховини (1905)[27].
- Конкурсний проєкт санаторію для грязелікування у Криниці-Здруй. 1906 рік. III місце. Співавтор Тадеуш Стриєнський[28].
- Конкурсний проєкт будинку Торгово-промислової палати на вул. Академічній, 17 (нині Проспект Шевченка) у Львові (1907, співавтор Тадеуш Стриєнський). Не здобув призових місць, однак усе ж придбаний організаторами. У критичній статті у краківському журналі «Architekt» відзначено добре влаштований план будинку[29].
- Проєкт генплану Кракова. Здобув одне з двох третіх місць на конкурсі 1910 року. Співавтор Тадеуш Недзельський[30][31]. Редакція часопису «Architekt» оцінила проєкт загалом позитивно. Відзначила винесення трамвайної колії із середмістя, цікаві барокові мотиви в архітектурній частині. Критично оцінила надмірну практичність — максимальне збереження вже існуючого укладу міста, а також впровадження дещо довільних, випадкових архітектурних елементів, невдалий підхід до озеленення[32].
- Конкурсний проєкт готелю «Краківського» у Львові зі спорудами Товариства взаємного страхування державних службовців на розі нинішньої площі Соборної і вулиці Пекарської (1911, співавтор Тадеуш Стриєнський)[33].
- Проєкт реставрації вежі монастиря августинців у Кракові (1912)[34].
- Проєкт будинку Ремісницької палати у Львові. Розроблений 1912 року для конкурсу, на якому здобув 2 місце. Співавтор Тадеуш Стриєнський. Разом з роботами інших учасників проєкт експонувався того ж року у приміщенні Технологічного інституту на вулиці Нижанківського, 5[35][36][37].
- Проєкт блоку з трьох житлових будинків. Розроблений для краківської Виставки архітектури та інтер'єрів у садовому оточенні, призначеної на 1912 рік. Здобув друге місце на відбірковому конкурсі 1911 року, організованому комітетом виставки і Делегацією архітекторів польських[38] На виставці експонувався макет[39].
- Конкурсний проєкт нового будинку Львівського університету (1913)[40]. Опублікований того ж року у збірці, присвяченій конкурсу.[41]
- Третя нагорода на конкурсі проєктів Купецької палати в Кракові (1913, співавтор Тадеуш Стриєнський).[42][43].
- Одна з двох третіх нагород на конкурсі проєктів ратуші в Дрогобичі (1913, співавтор Тадеуш Стриєнський)[44][45]. Того ж року робота експонувалася у залі засідань Львівської політехніки[46][47].
- Конкурсний проєкт двору родини Влодків у селі Негович Малопольського воєводства. Конкурс організований 1913 року краківським Колом архітекторів. Серед 56 надісланих робіт проєкт Мончинського не здобув призових місць, але був придбаний організаторами[48][49]
- Проєкт регуляції вулиці Вольської у Кракові. Виконаний для конкурсу 1914 року спільно з Тадеушем Недзельським. Не здобув призових місць, але був придбаний журі[50].
- Типовий проєкт прибуткового будинку зі слюсарною майстернею, створений для збірки «Odbudowa polskiego miasteczka» (Відбудова польського містечка), виданої 1916 року[51].
- Друге місце на конкурсі проєктів нового Палацу мистецтв у Львові, що планувався навпроти домініканського костелу (1920)[52].
- Проєкт Окружної дирекції пошти і телеграфу у Кракові. На конкурсі 1922 року здобув друге місце. Співавтори Тадеуш Стриєнський і архітектор Керн[53][54].
- Конкурсний проєкт Поштової ощадної каси у Кракові. Співавтори Тадеуш Стриєнський і архітектор Керн. 1922 рік[53].
- Проєкт польського павільйону для міжнародної виставки у Парижі 1924 року. Один із шести проєктів, придбаних комісією польського відділу[55][56].
- Проєкт павільйону Польщі для мистецької виставки 1925 року в Парижі. На відбірковому конкурсі 1923 року здобув відзнаку[57].
- Одне з двох четвертих місць серед проєктів кафедрального костелу в Катовицях. Конкурс відбувся у квітні 1925 року[58][59][60][61].
- Конкурсний проєкт львівського костелу Матері Божої Остробрамської (1930). Відомо лише про факт участі у конкурсі, але сам проєкт ймовірно втрачений. Яких-небудь описів не збереглось.[62][63].
- Конкурсний проєкт упорядкування площ у Кракові: Ринку, Мар'яцької, Малого ринку, Щепанської (1937)[64].
- Проєкт мармурових вівтарів костелу кармелітського монастиря на Персенківці у Львові (1939). Планувалось виконання фірмою Трембецького у Кракові[65].
- Проєкт вілли «Réjane», нагороджений журналом «Moniteur des Architectes».[66]
Примітки
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
