Remove ads
Флора кишки (англ. human gut flora, також мікробіота кишки, англ. gut microbiota) — екосистема мікроорганізмів, які живуть у травній системі та виконують ряд корисних функцій для своїх хазяїв, частина нормальної флори. Кількість і різноманітність мікроорганізмів у різних відділах травного тракту залежить від багатьох факторів, зокрема pH, активності перистальтики, а також дієти та взаємодії з іншими мікроорганізмами. Так у шлунку, у зв'язку з високою кислотністю і швидкою перистальтикою, флори майже немає, тоді як повільні рухи та нейтральне pH товстої кишки і нижніх відділів тонкої сприяють інтенсивному розмноженню різноманітних мікроорганізмів[1].
.jpg)
Кількість мікроорганізмів у кишках людини сягає близько 1014, тобто приблизно у десять разів перевищує кількість власних клітин організму[2][3][4][5][6]. Більшу частину кишкової флори становлять бактерії[6], з них також на 60 % (сухої маси) складаються фекалії[7]. Ці бактерії за найпоширенішими оцінками належать до 500 різних видів[8][5], але пропонуються інші цифри — від 300[7] до 1000[4]. Проте, ймовірно, що 99 % всієї мікрофлори припадає на 30—40 видів[9]. До флори кишок також входять дріжджі. За оцінками на 2016 рік кількість бактерій в організмі людини фактично того ж порядку, що і кількість людських клітин, а маса всієї мікрофлори кишок людини складає приблизно 200 грамів[10].
На склад і видову різноманітність кишкової флори крім інших факторів впливає дієта. Наприклад, йогурти та інші кисломолочні продукти містять бактерії роду Lactobacillus, які вважаються пробіотиками, оскільки вони позитивно впливають на здоров'я травної системи й організму в цілому. Інші компоненти їжі, такі як харчові волокна і складні білки, відносять до пребіотиків, тому що вони сприяють росту і розмноженню бактерій. Ці сполуки не перетравлюються організмом людини та слугують їжею для мікрофлори нижніх відділів травного тракту[1].
Remove ads
Дослідження свідчать, що стосунки між кишкою і флорою не є просто коменсалізмом, (тобто нешкідливим співіснуванням), але скоріше формою мутуалізму — взаємовигідними відносинами[4]. Хоча люди можуть вижити й без флори кишки[5], мікроорганізми виконують для хазяїна низку корисних функцій, наприклад анаеробне травлення невикористаного матеріалу, що супроводжується синтезом таких молекул, як ферменти, білки, коротколанцюгові жирні кислоти (бутират)[11], вітаміни (H, B9, B5, B2, B1, B6, B12, K), пептиди та амінокислоти, біосурфактанти, органічні кислоти, а також розчинення шляхом ферментації складних нерозчинних вуглеводів[12][13] — харчових волокон (клітковина).[14][15]
Крім того, мікрофлора забезпечує тренування імунної системи, запобігає зростанню шкідливих видів, полегшує симптоми діареї і закрепів, запальних захворювань кишок (ентерит, коліт), виразок, алергій, непереносності лактози, дитячих колік[3][1]. Проте, флора кишок не завжди винятково корисна, вважається, що деякі мікроорганізми в певних випадках можуть спричиняти хвороби.
У нормі надмірному росту бактерій у тонкій кишці перешкоджають:
- нормальна секреція соляної кислоти (запобігає розмноженню бактерій у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту);
- плеоцекальний клапан (запобігає надходженню бактерій з товстої кишки в тонку);
- нормальна пропульсивна моторика тонкої кишки (попереджує застій кишкового вмісту).
Біфідо- та лактобактерії мають виражену антагоністичну активність у відношенні патогенних бактерій, регулюють кількісний та якісний склад кишкової мікрофлори у нормі, затримують зростання та розмноження у ньому патогенних та умовно-патогенних мікробів.
Кишкові сапрофіти у порівнянні з патогенними бактеріями, містять велику кількість ферментів, розмножуються більш активно, тому легше утилізують поживні речовини та кисень. Вони виробляють різноманітні бактерицидні та бактеріостатичні речовини, у тому числі антибіотикоподібні.
Вплив на розвиток чи профілактику хвороб
Наукова стаття 2022 року, опублікована в European Journal of Clinical Nutrition, узагальнила значну роль мікробіоти кишок у розвитку хронічних захворювань, включаючи запальні аутоімунні розлади, запальні розлади травної системи, серцево-судинні та метаболічні захворювання, а також запропонувала різні методики модуляції кишкової мікробіоти для лікування і профілактики цих хронічних захворювань.[16] Стає все більш очевидним, що бактеріальні метаболіти, принаймні частково, є ключовими агентами, залученими до ролі кишкової мікробіоти на здоров'я людини, і серед таких метаболітів коротколанцюгові жирні кислоти є найважливішим. Бактерії, які продукують бутират та інші коротколанцюгові жирні кислоти, пов'язані з меншим ризиком запальних аутоімунних і кардіометаболічних захворювань, а також синдрому подразненого кишечника. Можлива низка терапевтичних стратегій для впливу на кишкову мікробіоту, але зміни в харчуванні є найбільш очевидним, неінвазивним і негайним способом зміни складу та функції кишкової мікробіоти.[16]
Харчові волокна та ненасичені жири, окремо або у складі здорової дієти, такої як середземноморська дієта, призводять до більшої відносної кількості бактерій, що продукують бутират, а ці бактерії та бутират та інші коротколанцюгові жирні кислоти, що утворюються, у свою чергу, призводять до покращення результатів для здоров'я. Споживання різноманітних типів харчових волокон призводить до процвітання різних видів бактерій, які, в свою чергу, продукують широкий спектр корисних коротколанцюгових жирних кислот. Можливість розробки дієтичних втручань, спрямованих конкретно на збільшення певних бактеріальних метаболітів для покращення кардіометаболічних і запальних процесів в контексті здоров'я, здається, цілком досяжна протягом наступних 15 років.[16][17]
Регулярне вживання різноманітних харчових волокон; та додаткове вживання пребіотиків та постбіотиків мають достовірний позитивний ефект на психічне здоров'я і профілактику різних психічних розладів.[18]
Remove ads
Види бактерій у кишках:
У шлунку в нормі внаслідок кислого середовища кількість мікроорганізмів незначна (лактобацили, стрептококи, сарцини). Дванадцятипала кишка та проксимальний відділ тонкої кишки в здорових людей стерильні внаслідок наявності в них агресивних травних ферментів. У дистальній частині тонкої кишки у 1 мл вмісту нараховується 107−108 мікроорганізмів, у рівній кількості аеробів та анаеробів. У 1 мл вмісту дистального відділу товстої кишки знаходиться 109−1012 мікроорганізмів близько 400 видів. Найбільша щільність заселення мікрофлорою спостерігається у прямій кишці. Мікрофлора калу є фактично флорою дистального відділу товстої кишки.
У нормі понад 95 % мікрофлори калу складають анаероби: біфідобактерії та бактероїди. Аеробна флора представлена (за частотою виділення та кількості) кишковою паличкою, лактобацилами, ентерококом. Рідше у незначній кількості виявляють стафілококи, стрептококи, клебсієли, протеї, клостридії, дріжджоподібні гриби.
Усі мікроорганізми, які у нормі заселюють товсту кишку, ділять на три групи:
- основну (біфідобактерії та бактероїди),
- супутню (молочнокислі бактерії та штами кишкової палички, ентерококи)
- остаточну (стафілококи, гриби, протеї).
Remove ads
Remove ads
Книги
- Nar Singh Chauhan and Suneel Kumar (2023). Microbiome Therapeutics. Elsevier. ISBN 978-0-323-99336-4.
- Rising stars in Microbiome in Health and Disease: 2022 (відкритий доступ: pdf, epub) / Ping Li та ін., 2022 — Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. ISBN 978-2-8325-2395-7.
- The Role of Dietary Interventions in The Regulation of Host-Microbe Interactions: Volume II (відкритий доступ: pdf, epub) / Zongxin Ling та ін., 2022 — Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. ISBN 978-2-83250-866-4.
- The Role of Dietary Interventions in The Regulation of Host-Microbe Interactions (відкритий доступ: pdf, epub) / Zongxin Ling та ін., 2020—2021 — Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. ISBN 978-2-88974-581-4.
- The Microbial Modulation of Autoimmune Processes and Proinflammatory Pathways (відкритий доступ: pdf, epub) / Elias Adel Rahal та ін., 2022 — Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. ISBN 978-2-88976-932-2.
- Follow your gut: the enormous impact of tiny microbes. / Knight, Rob, 2015. — Simon & Schuster. ISBN 978-1-4423-7588-8.
Журнали
Статті
- Vijay Amrita; Valdes Ana M. (2022). Role of the gut microbiome in chronic diseases: a narrative review. European Journal of Clinical Nutrition (англ.) 76 (4). doi:10.1038/s41430-021-00991-6.
- Gebrayel Prisca; Nicco Carole; Al Khodor Souhaila та ін. (7 березня 2022). Microbiota medicine: towards clinical revolution. Journal of Translational Medicine (англ.) 20 (1). doi:10.1186/s12967-022-03296-9.
Відео
- Як наші мікроби роблять нас тими, ким ми є — Роб Найт, TED, 2014. (укр. субтитри)
- Як їжа, яку ви їсте, впливає на ваш кишківник — Шилпа Равелла, TED, 2017.
- Як кишкові мікроби, з якими ви народилися, впливають на ваше здоров'я протягом усього життя — Хенна-Марія Уусітупа, TED, 2020.
- Dr. Justin Sonnenburg: How to Build, Maintain & Repair Gut Health | Huberman Lab Podcast #62, 2022.
Remove ads
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads