Метагеноміка

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Метагеноміка

Метагеноміка (екологічна геноміка, метагеномний аналіз) — галузь генетики та мікробіології, що вивчає генетичний матеріал спільнот мікроорганізмів, отриманий безпосередньо зі зразків навколишнього середовища, таких як ґрунт, вода чи мікробіом тіла людини.[1]

Thumb
Метагеномні підходи в мікробній екології[en]

Метагеномний аналіз, зазвичай, використовується для дослідження спільнот прокаріот, інколи вірусів[2], рідше еукаріот. Використовуючи передові технології секвенування та обчислювальні методи, метагеноміка розкриває повну картину колективної генетичної інформації, присутньої в мікробній спільноті, відомої як метагеном.

Значення метагеноміки поширюється на різні дисципліни, включаючи екологію[3][4][5], біотехнологію[6], медицину[1][7], агрономію[8][9] і науку про навколишнє середовище[10][11][12][13]. Метагеноміка дозволяє дослідникам відкривати нові гени, відкривати нові мікробні види, розуміти взаємодію спільноти, вивчати функції екосистеми та досліджувати роль мікробів у здоров’ї та хворобах людини, тварин та здоров'ї екосистем.

Крім того, метагеноміка розширила можливості для дослідження мікробних спільнот у різноманітних середовищах, проливаючи світло на їх фундаментальну роль у кругообігу поживних речовин, біоремедіації та підтримці екологічного балансу. У медицині це полегшило ідентифікацію мікробних біомаркерів, пов’язаних із захворюваннями, проклавши шлях для нових діагностичних інструментів, методів лікування та глибшого розуміння впливу людського мікробіому та, зокрема, мікробіоти кишки на здоров’я.

Історія

  • Norman R. Pace — ПЛР вивчення різноманітності 16S рДНК бактерій в пробах навколишнього середовища.
  • 1985 р. Norman R. Pace — Ідея прямого клонування ДНК з природного середовища.
  • 1991 р. Norman R. Pace — Перший аналіз 16S рДНК угрупування морського пікопланктону шляхом клонування у фаговий вектор і секвенування.
  • 1995 р. Healy, F. G — Виділення функціонально активних генів з сконструйованої метагеномної бібліотеки.
  • 1996 р. E. F. DeLong — Започаткування створення метагеномних бібліотек 16S рДНК морських прокаріотів.
  • 1998 р. Jo Handelsman — Перші успішні конструювання бібліотек з ґрунтової ДНК. Впровадження терміну «метагеноміка».

Принципи

Відбір і підготовка зразків

  • Неізольовані зразки: на відміну від традиційних методів, які зосереджені на ізольованих культурах, метагеноміка передбачає збір генетичного матеріалу безпосередньо зі складних зразків навколишнього середовища, таких як ґрунт, вода або мікробіоми.
  • Методи збереження: Належні методи збереження мають вирішальне значення для збереження цілісності генетичного матеріалу під час відбору зразків і транспортування.

Екстракція та секвенування ДНК

  • Неупереджене виділення ДНК: Метою методів є виділення ДНК із різноманітних мікроорганізмів у зразку без упередження щодо конкретних видів чи типів.
  • Технології секвенування: використання передових платформ секвенування (наприклад, секвенування наступного покоління[en]) для аналізу генетичного матеріалу зі зразків, що дозволяє одночасно охарактеризувати всі геноми в спільноті.

Біоінформатика та аналіз даних

  • Збірка та анотація: обчислювальні інструменти використовуються для збірки та анотації[en] отриманих генетичних послідовностей, реконструкції окремих геномів зі складних сумішей.
  • Таксономічне та функціональне профілювання: присвоєння таксономічної ідентичності та ідентифікація функціональних генів у наборі метагеномних даних за допомогою біоінформаційних алгоритмів[14][15].

Порівняльний аналіз та інтерпретація

  • Порівняння наборів даних: порівняння наборів метагеномних даних у різних зразках або середовищах для виявлення подібностей, відмінностей і закономірностей у мікробних спільнотах.
  • Екологічні та функціональні ідеї: отримання уявлень про екологію, функції та взаємодію мікробних спільнот у різноманітних середовищах.

Використання та інтеграція бази даних

  • Довідкові бази даних: використання існуючих баз даних[15][16][17][18] і еталонних геномів для допомоги в ідентифікації та анотації послідовностей у метагеномних даних.
  • Інтеграція багатьох джерел даних: включення інших даних -омік (метатранскриптоміка[19][20][21], метапротеоміка[22][23] тощо), щоб отримати більш повне розуміння мікробної спільноти та її діяльності.[24][25][26][27]

Експериментальна перевірка та подальші дослідження

  • Експериментальне підтвердження: Проведення подальших досліджень, включаючи культивування конкретних організмів або цілеспрямовані експерименти, для підтвердження результатів і розуміння функціональної ролі ідентифікованих генів або мікробних популяцій.
  • Поздовжні дослідження: Проведення поздовжніх досліджень для моніторингу змін у мікробних спільнотах з часом або у відповідь на фактори навколишнього середовища, стан здоров’я людини тощо.[28][29][30]

Застосування

Екологічні дослідження

Здоров'я людини та медицина

  • Дослідження мікробіома людини: вивчення складу та функції мікробних спільнот в організмі людини (кишечник, шкіра, ротова порожнина) та їх вплив на здоров’я та захворювання.[1][43][44][45][46]
  • Біомаркери[en] захворювань: ідентифікація мікробних сигнатур, пов’язаних із захворюваннями (наприклад, запальним захворюванням кишечника, ожирінням) для діагностичних і терапевтичних цілей.[47][48][49][50][7]

Сільське господарство, агрономія та харчова промисловість

Біотехнологія, біофармакологія та розробка ліків

Охорона навколишнього середовища та біоремедіація

  • Біологічний розпад забруднювачів: визначення мікробних спільнот, здатних розкладати забруднювачі навколишнього середовища та розробка стратегій біоремедіації.[62][63][64] (див. також Біологічний окислювач)
  • Відновлення екосистем: Оцінка мікробного різноманіття для відновлення та збереження екосистем у забруднених або порушених середовищах.[12][65]

Біоенергетика та відновлювані ресурси

Еволюційні та екологічні дослідження

  • Еволюційні зв'язки: розуміння еволюційних зв'язків між мікроорганізмами та їх адаптації до мінливого середовища.[80][81][82]
  • Екологічні взаємодії: Дослідження взаємодії мікробів та їхньої ролі у формуванні екосистем і динаміки спільноти.[83][84][85]

Охорона здоров'я та епідеміологія

Біомедичні дослідження

Астробіологія та дослідження космосу

Методи

Традиційний метод

Секвенування за Сенгером найпоширеніший спосіб в наш час.

Вектори що використовуються для метагеномного аналізу:

Нові методи

Нові методи секвенування, є дуже перспективними, вони швидко поширюються. Для них характерним є висока швидкість зчитування послідовності ДНК, і відсутність векторів.

Функціональна метагеноміка

метод метагеномного аналізу, який базується на визначенні клонів, що експресуються. Принцип функціонального якоря дозволяє ідентифікувати гени чию функцію неможливо визначити на основі послідовності ДНК

  • Ідентифікація клонів, що проявляють відомі функції
  • Характеристика генів відповідальних за функції
  • Секвенування активних клонів і визначення філогенетичного функціонального і геномного контексту для функціональних генів

Див. також

Додаткова література

Узагальнити
Перспектива

Книги

Журнали

Деякі з наукових журналів, що висвітлюють дослідження метагеноміки:

Статті

Примітки

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.