Український центр охорони кажанів

Український центр охорони кажанів (УЦОК) — наукова спільнота, яка діє у складі Українського теріологічного товариства НАН України (УТТ) і займається питаннями моніторингу поширених в Україні видів кажанів (ссавці ряду Лиликоподібні).

УЦОК діє на правах секції УТТ і є на сьогодні одним з найпотужніших його центрів. 2011 року (28 квітня) виповнилося 10 років від дня офіційного затвердження цієї секції Радою УТТ (на чолі з акад. В. О. Топачевським та за участі відомого українського хіроптеролога проф. Юлія Крочка) і Положення про УЦОК. Проте фактично діяльність центру почалася значно раніше, зокрема:

1995 року сформовано дослідницьку групу «Український хіротрерологічний центр» (УХЦ)
1997 року на запит Мінприроди підготовлено огляд «Сезонні міграції кажанів в Україні»
1998 року на 5-й Теріологічній школі видано збірку «Ніч кажанів '98 в Україні»
1999 року під егідою УЦОК видано «Польовий визначник кажанів підземних порожнин».

УЦОК має свій сайт http://kazhan.org.ua [Архівовано 26 липня 2011 у Wayback Machine.], який існує і регулярно поновлюється з 2005 року. Його розділи: • про кажанів, • наша фауна, • охорона кажанів, • галерея, • лінки, • про УЦОК, • новини, • читальня, • карта сайту. Сайт має три мовні версії — українську, російську та англійську.

звуки нетопира карлика

УЦОК є організатором і активним учасником щорічної акції «Європейська ніч кажанів в Україні», яка традиційно проводиться восени. 2011 року акція «ніч кажанів» за рішенням секретаріату Угоди про збереження популяцій кажанів у Європі (EUROBATs) переросла у «Рік кажана»^[1] з величезною програмою спеціальних заходів щодо охорони і популяризації кажанів.

Завдяки діяльності УЦОК та сприянню EUROBATs в Україні 2000 року створено «детекторну мережу» — мережу фахівців, які пройшли навчання з користування ультразвуковими детекторами і отримали навички у визначенні кажанів та пошуку їхніх сховищ за ультразвуками з використанням ультразвукових детекторів.

На сьогодні в Україні є близько 20 зоологів, що працюють з ультразвуковими детекторами.

2011 рік — Європейський рік кажана [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.], 2012 рік — Міжнародний рік кажана. В українському сегменті вікіпедії є такі сторінки про кажанів та їхніх дослідників, підготовлені з цієї нагоди (покращені сторінки відмічено зірочкою; таксони наведено у систематичному порядку):