Український сурмач

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Український сурмач

«Український сурмач» — часопис українських культурно-освітніх організацій табору інтернованих вояків УНР в КалішіЩипйорно, Польща[1][2][3].

Коротка інформація Тип, Мова ...
«Український сурмач»
Thumb

Часопис «Український сурмач» за 7 травня 1922 року
Тип часопис
Мова українська
Видавець Українські культурно-освітні організації табору інтернованих вояків УНР

Засновано 1922
Головний редактор Леонід Волохів
Припинення публікацій 1923
Головний офіс Щипйорно
Закрити

Історія

Часопис виходив з квітня 1922 по серпень 1923 року[4][5]. Перший номер «Українського сурмача» вийшов 27 квітня 1922 року. Часопис виходив два рази на тиждень, у четвер та неділю, починаючи з № 48 за 1923 рік — раз на тиждень.

Редактором часопису був Леонід Волохів[6], коректором Олекса Костюченко[7], членами редакційного комітету Іван Зубенко[8][9], В'ячеслав Прокопович, Євген Маланюк, Архип Кмета[10].

У часописі друкувався Симон Петлюра[11], Євген Маланюк[12], Семен Левченко[13], Олександр Варавин, Микола Битинський, Пилип Загоруйко[14], Антін Коршнівський[15], Микола Чирський, Антін Павлюк, Олександр Семмо та инші.

Часопис мав постійні рубрики: «На Україні», «Життя таборів», «З преси», «Останні вісті», «Вісті зі світу», «Театр і мистецтво», «Телеграми», «Література і бібліографія», «Малий фейлетон», «Поштова скринька», «Ріжні вісті», «Конференція в Генуї».

Примітки

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.