Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
121-176, «Т» — серія багатоповерхових великопанельних житлових будинків. Розроблена в Київпроєкті, архітектори Л. Муляр, В. Таєнчук, конструктори М. Хризман і А. Іванов, на початку 1980-х років на заміну серії БПС-6 у зв'язку з підвищенням вимог якості житла: збільшення площ, покращення теплоізоляції будівель. Масове зведення відбувалося у Києві з 1980 по 2005 роки 16-поверховими будинками серії, побудовано більше 300 будинків, до нині будуються 25-поверхові варіанти. Єдині будинки поза Києвом — по одному в Броварах і у Вишневому. В 1989 харківський проєктний інститут Укрміськбудпроєкт розробив 12-поверхові будинки для Харкова.
Конструктивно являє собою панельні будинки з внутрішнім каркасом несних стін товщиною 16 см і зовнішніми підвісними керамзитобетонними плитами товщиною 35—40 см.[1] Крок в осях 3,6 м. Висота поверху 280 см, товщина перекриття 16 см. Будинок має підвал, горище на технічному поверсі і ліфтову надбудову. Дах ребристий.
Під'їзд односторонній. Згідно українських будівельних норм будинки такої поверховості мають два ліфти: пасажирський та вантажопасажирський і незадимлювані сходи із бальконом. Сміттєпровід за ліфтом.
Помешкання одно-, дво-, три- і чотири-кімнатні. Всі кімнаті непрохідні. Кухні обладнані електричними плитами. Підлога паркетна. Глибина лоджій 1,3–1,5 м.
Пізнаваною рисою серії є форма вікон бальконів під'їзду, що була змінена близько 1989/1990; третій варіант панелей ширший, використовується для будинків 20 поверхів і вище і зумовлений третім ліфтом.
Технічно усі варіанти будуються з одного набору типових панелей. Різниця в планування квартир цих варіантів незначна.
Загальна висота будинку 53,95 м.
Однокімнатні мають площу 16,3—17,9 житлову і 32,3—33,8 м² загальну, двокімнатні 29–29,8/50,1—50,4, трикімнатні 43,7/66 і чотирикімнатні 53,5/77,6. Площі кімнат 11,4—17,9 м²; площа кухонь 8—8,4 м²; площа лоджій 3,4—4,9 м²; ванної 2,3—2,6 м², туалету 1—1,2 м².
Проєкт 121-176-1.84. Перші будинки проєкту є найпершими будинками всієї серії Т, побудовані в 1980 на Райдужному масиві (вул. Райдужна, 1, 3, 5). Останні – у 1997 на Осокорках (вул. Мишуги, 7 і 9). Існують 18-поверхові будинки (Мостицький, Виноградар) і один 12-поверховий (м. Вишневе).
Основний об'єм зміщений на два і має довижину 10 кроків або 36 м в осях, ширина в осях 24,6 м. Всього 95 помешкань: 15 однокімнатних, 48 двокімнатних, 16 трикімнатних і 16 чотирикімнатних. На типовому поверсі 6 помешкань: 1 по 1 (площею 17,5 житловою і 33,5 м² загальною), 3 по 2 (29–29,8/50,1—50,4), 1 по 3 (43,7/66) і 1 по 4 кімнати (53,5/77,6). Площі кімнат 11,4—17,9 м²; кухонь 8—8,4 м²; лоджій 4—4,9 м²; ванної 2,3—2,6 м², туалету 1—1,1 м².[2][3][4]
Проєкт 121-176-3.84. Перші будинки 1984, останній будинок проєкту – 2005 р., Позняки, вул. Ахматової, 16г. Існують 18-поверхові (Осокорки, Виноградар, Троєщина).
Центральносиметричний плян, довжина в осях 28,8 м, ширина в осях 23,4 м. Всього 79 помешкань: 15 однокімнатних, 32 двокімнатних і 32 чотирикімнатних. На типовому поверсі 5 помешкань: 1 по 1 (площею 17,9 житловою і 33,8 м² загальною), 2 по 2 (29/50,3) і 2 по 4 кімнати (53,5/77,6). Площі кімнат 11,4—17,9 м²; кухонь 8—8,4 м²; лоджій 3,8—4,5 м²; ванної 2,5—2,6 м², туалету 1—1,1 м².[5][6][7]
Проєкт 121-176-2.84. Будувалися з 1982 по 2002. Єдиний 18-поверховий будинок, розширений і з трьома ліфтами – Осокорки, вул. Гришка, 10.
Симетричний плян і фасади, довжина в осях 43,2 м або 12 кроків, ширина в осях 15 м. Коридор на всю довжину. Всього 111 помешкань: 15 однокімнатних, 64 двокімнатних і 43 двокімнатних. На типовому поверсі 7 помешкань: 1 по 1 (площею 17,9 житловою і 33,8 м² загальною), 4 по 2 (29/50,4) і 2 по 3 кімнати (43,7/66). Площі кімнат 12,7—17,9 м²; кухонь 8,4 м²; лоджій 3,9—4,9 м²; ванної 2,6 м², туалету 1 м².[8][9][10]
Відрізняється додатковим коротким кроком 1,8 м посередині будинку, за рахунок чого збільшена ширина сходово-ліфтового вузлу (на фасаді додані глухі вставки обабіч панелі під'їзду) і однокімнатного помешкання разом із його (на фасаді посередині балькону). Будувалися з 2001 по 2005.
Проєкт 121-176-4.84. Будувалися з 1986 по 1995.
Несиметричний плян і фасади, об'єм зсунутий на два. Довжина в осях 43,2 м або 12 кроків, ширина в осях 20,4 м. Всього 111 помешкань: 15 однокімнатних, 64 двокімнатних і 32 двокімнатних. На типовому поверсі 7 помешкань: 1 по 1 (площею 16,3 житловою і 33,3 м² загальною), 4 по 2 (29—29,8/50,4) і 2 по 3 кімнати (43,7/66). Площі кімнат 12,7—17,9 м²; кухонь 8,4 м²; лоджій 3,9—4,9 м²; ванної 2,6 м², туалету 1—1,2 м².[11][12][13]
Проєкт 121-176-5.84. Будувалися з 1984 по 1997.
Симетричний плян і фасади, але об'єм зсунутий на два нерівних. Довжина в осях 43,2 м або 12 кроків, ширина в осях 20,4 м. Всього 111 помешкань: 15 однокімнатних, 64 двокімнатних і 32 двокімнатних. На типовому поверсі 7 помешкань: 1 по 1 (площею 16,3 житловою і 32,3 м² загальною), 4 по 2 (29—29,8/50,4) і 2 по 3 кімнати (43,7/66). Площі кімнат 12,7—17,5 м²; кухонь 8,4 м²; лоджій 3,9—4,9 м²; ванної 2,6 м², туалету 1—1,2 м².[14][15][16]
На 95 помешкань 121-176-6.85[17], 121-176-7.85[18], «Т-3»[19] і «Т-5»[20][21].
12-поверхові харківські проєкти 121-176-010.13.89 «Т-8» (3 однокімнатних і 2 трикімнатних помешкання на поверсі)[22], Т-8-1 (2 двокімнатних, 1 трикімнатне і 1 чотирикімнатне помешкання на поверсі) і Т-8-2 (3 однокімнатних і 2 трикімнатних)[23], Т-8-4 (3 однокімнатних і 2 трикімнатних)[24] з симетричними плянами і фасадами. 9-поверхові побудовані у селищі Слобожанське Чугуївського району. За межами Харківської області будинки проєкту існують в Охтирці (1) і Білгороді.
Окрім Т-8 для Харкова було розроблено 121-176-8.13.89 «Т-2» (1 однокімнатне, 2 двокімнатних і 2 чотирикімнатних помешкання на поверсі)[25] і 121-176-09.13.89 «Т-4» (1 однокімнатне, 4 двокімнатних і 2 трикімнатних помешкання на поверсі)[26]
Однокімнатні помешкання мають площу 17—18 житлову і 34,1—39 м² загальною), двокімнатні – 28,7–29,8/51,4—52, трикімнатні – 41,9—44,6/68,3—71,4, чотирикімнатні – 54,4/80. Площі кімнат 11,8—18 м²; кухонь 8,5 м²; ванної 2,6–2,7 м², туалету 1—1,1 м².
Пізнаваною рисою серії є заводське облицювання зовнішніх панелей коричневою горизонтальною плиткою, балькони ламаної форми, похилий дах-стіна техповерху і ліфтової надбудови і постмодерністський декор.
Проєкт 121-176-6.84. Чотири 22-поверхових будинки (Троєщина, Виноградар, Кардачі, 1986–1991) загальною висотою 69,6 м[27] і три 20-поверхових (10й мікрорайон Осокорків, 1996–1998).
Центросиметричний плян. Згідно українських будівельних норм будинки такої поверховості мають три ліфти: два пасажирських і один вантажопасажирський. На поверсі 7 помешкань (2 однокімнатних, 3 двокімнатних, 2 трикімнатних) або 5 (1 двокімнатне, 2 трикімнатних, 2 чотирикімнатних). Площа кімнат 9,7–17,7 м², кухонь 8,3—8,6 м, ванної 2,5—2,6, туалету 1—1,1.[28][29][30][31]
22- або 25-поверховий будинок проєкту 2005 року, вперше побудовані у 2006 в 8му мікрорайоні Позняків.
Згідно українських будівельних норм будинки такої поверховості мають три ліфти: два пасажирських і один вантажопасажирський, тому з боку під'їзду фасада несиметрична, інші фасади симетричні. На поверсі один прямий коридор. Одразу в проєкті передбачена прибудова приміщення консьєржки. Один крок на першому поверсі займає евакуаційний вихід для мешканців першого поверху. Зовнішні стіни утеплені пінопластом або облицьовані навісною фасадою з плиткою «марморок».
В будинку 150 помешкань: 50 однокімнатних (площа житлова 17,7 і 47,5—48,2 м² загальна), 76 двокімнатних (35,3/68,3—72,8) і 24 трикімнатних (52,5/90,7—91,6). Площі кімнат 17,5—17,7 м²; кухонь 11,2—12; бальконів 5,8—6,2; ванної 3,8, туалету 2,3, спільного санвузлу в однокімнатних квартирах 4,4.[32]
В 2014 в ЖК «Лимонад» почалося будівництво зміненого проєкту з подвоєними секціями, де симетрія фасади секції змінена до симетрії відносно шву між секціями. На поверсі містяться 6 помешкань: 1 однокімнатне (площа житлова 18, загальна 42,1—42,6 м²), 3 двокімнатних (35,3—35,5/60,3—69,9) і 1 трикімнатне (43,3/81,4—81,7).[33][34]
У 2015 у Моторному провулку почалося зведення будинку з панелей Т-25 з кутовою секцією. В 2017 по вул. Народній почалося будівництво секції довжиною 13 кроків. Нові будинки не мають характерних бальконів сходів, але все ще мають декоративну залізобетонну призму на даху ліфтової надбудови.
На Вигурівщині-Троєщині будинки експериментально зафарбовували у суперграфікою за проєктом В. І. Пасивенко і В. М. Прядка, що здалеку мала створювати візерунок.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.