Loading AI tools
район у Львівській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ту́рківський райо́н — колишній район України на південному заході Львівської області. Районний та адміністративний центр — місто районного значення Турка. Населення становить 49 403 осіб (на 1 січня 2019). Площа району 1193 км². Утворено 17 січня 1940 року в результаті поділу Турківського повіту на початку Другої світової війни. Після адміністративної реформи 2020 року територія належить до Самбірськького району, з центром у м.Самбір.
| Турківський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
Район на карті  Львівська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Львівська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 4625500000 | ||||
| Утворений: | 1939 | ||||
| Населення: | ▼ 49 403 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1193 км² | ||||
| Густота: | 42.2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3269 | ||||
| Поштові індекси: | 82500—82566 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Турка | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 32 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 65 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Лозюк Володимир Омелянович | ||||
| Голова РДА: | Бабяк Віталій Євгенович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Турківська РДА Турківська райрада | ||||
| Адреса: | 82500, Львівська обл., Турківський р-н, м. Турка, вул. С. Стрільців, 62 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Район розташований на південному заході області, у географічній зоні Українських Карпат з висотами 500—1400 м н.р.м. Його поверхню утворюють гірські масиви: низькі — Верхньодністровські Бескиди (у верхній течії Дністра) та Турківська Верховина, середні — Сколівські Бескиди і Верховинський Вододільний хребет, на якому неподалік від села Верхнє Гусне є найвища вершина Львівщини Бескидів — Пікуй (1408 м н. р. м.). У селі Вовче в урочищі «Старе поле» бере свій початок одна з найбільших річок України — Дністер. Найбільші річки — Дністер (тут розташовані його витоки), Стрий, Сян.
| Старосамбірський район | Дрогобицький район | |
 Польща |
 |
Сколівський район |
| Закарпатська область (Великоберезнянський район) |
Закарпатська область (Воловецький район) |
Населення району сформувалось завдяки річкам Літмир, Яблунька (або Турка), Стрий, які послужили заселенню Турки. На їхніх берегах осідали першопрохідці племен бойків. Місто отримало назву від турів, які паслися на прибережних рівнинах. Початок заселення багатьох сіл Турківщини припадає на час існування Давньоруської держави.
У XV столітті землі Русі даруються польсько-литовським королем своїм васалам. Перша писемна згадка про Турку сягає 1431 року.
У 1538 році відбулося розмежування земель королівських від панських. Перебуваючи в складі Руського воєводства, землі Турківщини були поділені між власністю короля і окремо шляхти.
Тоді ж відбулося прокладання через гори «Тесаної дороги» по давньому руському путі.
Будівництво церков та надання парафій послужило закладанню нових сіл на королівських землях. Королівські землі належали до Самбірської економії та об'єднувались у країни: Волосянську, Гвоздецьке, Ільницьку, Либохірську, Розлуцьку. 19 сіл, в тому числі Турка, були приватними (власністю шляхти). Щоб захистити край від нападів, на русько-угорському пограниччі засновано 1674 року регулярну оборону кордонів з комендатурою в Турці.
У 1730 році Турка стає містом і отримує магдебурзьке право. Розвивається торгівля, ремесла, формується центр міста з ратушею і замком. До складу міста входять: Старе село, Слобода, Середня Турка, Горішня Турка. В 1772 році Турківщина, як і вся Галичина, входить до Австро-Угорської імперії.
У Турці ліквідовується уряд воєвод і старост, залишено тільки суддів, які попередньо мусили присягнути австрійській короні. В 1781 році створюється патрімональне начальство, або домінія. В Турківському районі тоді було 16 доміній.
Вся Галичина була розділені на 18 «циркулів», а ті підпорядковувалися мандаторіям. Весь тягар державної влади фактично лежав на мандаторіальних урядниках. Мандаторій становив першу державну інстанцію, другою був начальник циркуля, а третьою — губернатор у Львові, який підлягав безпосередньо цісареві.
У 1848 році Турківський повіт займає територію від Тершова на півночі до Івашківців на півдні, від Головського на сході до Дидьової на заході.
Третиною площі земель володіли 4 панські родини. Обрання першої повітової Руської Ради відбулося в 1848 році. В 1865 році влада разом з актами державного районного уряду перейшла до канцелярій. Трохи пізніше утворилися староства.
До 1867 року Турка складалась з кількох окремих сільських громад — ґмін. Кожна з них керувалася війтом і присяжними, асесорами і радою, мала свою ґмінну печатку.
У 1880 році в Турці було 656 будинків, 4634 жителів у ґміні.
У 1884 році в Турківському повіті було 24 однокласні школи, 5 кузень, одна цегельня, 5 парових тартаків, 5 водних тартаків. На той час Турківський повіт нараховув 72 ґміни.
У 1903 році було відкрито в Турці кредитну касу, а ще через два роки — лікарню.
У 1904 році була збудована залізниця, яка з'єднала Турку зі Львовом і Закарпаттям.
На початку XX століття в Турці проживало понад 6 тисяч чоловік. У самому повіті (1905 р.) було 2 сільськогосподарські та 125 промислових підприємств, на яких працювало 607 робітників. Діяло також 69 водяних млинів, 7 млинів з тартками, 9 каменоломень, 2 цегельні, 4 водяні тартаки, 8 парових тартаків і фабрика газованої води.
Навесні 1919 року Західна Україна була захоплена Польщею. На Турківщині тривала активна визвольна боротьба. В 1931 році в Турці відбулася демонстрація безробітних усього повіту, на яку вийшло 2 тисячі чоловік.
У 1931 році в м. Турці було 1324 будинки. В повіті проживало 114 457 чоловік. Сільське населення мешкало в 17 475 будинках.
У 1938 році в Турці було понад 10 тисяч мешканців.
У 1940 році територія Турківського повіту була поділена на Боринський, Стрілківський і Турківський райони.
До Боринського району входило 24 сільські ради, до Турківського — 25. Проіснував Боринський район до 1959 року. В 1959 році обидва райони були об'єднані.
У грудні 1962 року Турківський і Старосамбірський райони об'єднані з центром в місті Старий Самбір.
У 1965 році знову був утворений Турківський район.
1 грудня 1991 року 99,6 % населення Турківщини віддало свої голоси за незалежність України.
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 31 сільська рада, які об'єднують 67 населених пунктів і підпорядковані Турківській районній раді. Адміністративний центр — місто Турка[2].
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 27 158 | 6487 | 4667 | 8142 | 4820 | 2963 | 79 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 27 736 | 6298 | 4103 | 6421 | 5501 | 5133 | 280 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Турківського району було створено 66 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 76,26 % (проголосували 28 647 із 37 565 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,06 % (18 064 виборців); Юлія Тимошенко — 16,77 % (4 805 виборців), Олег Ляшко — 8,86 % (2 537 виборців), Анатолій Гриценко — 5,08 % (1 454 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,82 %.[6]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
