Тувинська Народна Республіка

Тувинська Народна Республіка (також Народна Республіка Танну-Тува, тув. Тьʙа Arat Respuʙlik, Тыва Арат Республик, Tyva Arat Respublik; 1921—1944) — частково визнана держава на терені колишнього тувинського протекторату Російської імперії (у складі імперії Цін до її розпаду в 1911), також відома як Урянхайський край. Терен Тувинської Народної Республіки наразі офіційно Республіка Тива в складі Російської Федерації.

Тувинська Народна Республіка тув. Тьва Arat Respuʙlik тув. Тыва Арат Республик
Сателіт Радянського Союзу
↓ 1921 – 1944
Прапор Герб
Гімн Tooruktug Dolgay Tangdym[1]
Танну-Тува: історичні кордони на карті Синя лінія - ранні кордони ТНР. Червона лінія - межа Тувинської автономної області.
Столиця	Кизил
Мови	тувинська мова російська монгольська
Релігії	Тибетський буддизм Шаманізм Старообрядництво Православ'я
Форма правління	марксистська однопартійна соціалістична республіка
Президент	Хертек Анчимаа-Тока (Голова держави) Салчак Тока (Голова уряду)
Історичний період	Інтербелум
• засновано	14 серпня
• анексія	11 жовтня
Площа
• 1944	170 500 км2
Населення
• 1944	95 400 осіб
Густота	0,6 осіб/км²
Валюта	Тувинська акша
Попередник Наступник Урянхайський край Російська окупація Китайська окупація Тувинська Автономна Область
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тувинська Народна Республіка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тива.

ТНР на карті розпаду Російської імперії

У 1911 р. Зовнішня Монголія, частиною якої була тоді Тува, оголосила про відділення від Китаю. У січні 1912 р. тувинські князі, за підтримки з Росії, проголосили незалежність країни. 17 квітня 1914 р. Тува отримала статус протекторату Російської імперії під назвою Урянхайський край.

Після початку Жовтневого перевороту в 1917 р., Тува стала ареною боротьби між білими і червоними. У січні 1920 р. край було окуповано військами більшовиків. 14 серпня 1921 р. проголошено створення незалежної держави Танну-Тува, залежної від Радянської Росії. Столицею стало місто Кизил.

Радянський Союз та Монголія були єдиними країнами, які офіційно визнали її під час її існування, в 1924 р. та 1926 р. відповідно^[2][3]. У тому ж році назва була змінена на «Тувинська Народна Республіка». Крім Радянського Союзу та Монголії, жодна країна у світі не визнала існування Туви як незалежної держави, більшість країн світу у той час розглядали її як радянську окуповану частину Китаю.

Першим лідером країни був лама Дондуков Куулар. Він намагався обмежити вплив СРСР у Туві. Проголосив буддизм державною релігією.

Ситуацію змінила політика Сталіна. У 1929 р. Куулар був заарештований і страчений через три роки. Сталін призначив до влади в республіці «надзвичайного комісара», в особі Салчак Тока, який розпочав колективізацію сільського господарства і спробував ліквідувати буддизм і шаманізм (у 1929 році налічувалося 25 буддійських монастирів і близько 4000 ченців і шаманів, в 1931 році, тільки один монастир, де було 15 ченців і сім шаманів).

Цікавим є факт, що Тува — перша у світі держава, яка підтримала СРСР у війні проти німців під час Другої світової війни, випередивши при цьому Велику Британію всього на пів дня. За роки війни країна надала СРСР значну матеріальну допомогу, окрім цього в лавах РСЧА служили тувинські війська (Докладніше у статті Тува у Другій світовій війні).

11 жовтня 1944 р. країна була анексована СРСР і включена до його складу як Тувинська Автономна Область.

Див. також

• Хостуг Тива