Транспорт Демократичної Республіки Конго
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Транспорт Демократичної Республіки Конго представлений автомобільним 
, залізничним , повітряним , водним (морським і річковим) та трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 2 344 858 км² (11-те місце у світі)[1]. Форма території країни — відносно компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 2090 км, зі сходу на захід — 2090 км[2][3]. Географічне положення Демократичної Республіки Конго дозволяє контролювати транспортні шляхи в басейні річки Конго, між країнами Центральної, Східної та Південної Африки[4].
Транспорт Демократичної Республіки Конго  | |
|---|---|
 Транспортна система Демократичної Республіки Конго (англ.) | |
| Площа | 2,3 млн км² (11-те) |
| Рельєф | рівнинний |
| Найвища точка | гора Стенлі (5110 м) |
| Аеропортів | 198 (27-ме) |
| Автошляхів | 153,5 тис. км (34-те) |
| Залізниць | 4,0 тис. км (44-те) |
| Узбережжя | 37 км |
| Головний порт | Банана |
| Водних шляхів | 15,0 тис. км (8-ме) |
| Найдовша річка | Конго () |
| Трубопроводів | 895 км |
| Орган | Міністерство транспорту і зв'язку |
| Голова | міністр Жозе Макіла |
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів у Демократичній Республіці Конго, станом на 2004 рік, дорівнює 153 497 км, з яких 2 794 км із твердим покриттям і 150 703 км без нього (32-ге місце у світі)[1].
Залізничний
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 4 007 км (44-те місце у світі), з яких 3 882 км вузької 1067-мм колії (858 км електрифіковано); 125 км вузької 1000-мм колії[1].
Повітряний
Узагальнити
Перспектива
У країні, станом на 2013 рік, діє 198 аеропортів (27-ме місце у світі), з них 26 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 172 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
- довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 3 (0);
- від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 3 (0);
- від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 17 (20);
- від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 2 (87);
- коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (65)[1].
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 8 авіапідприємств, які оперують 13 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 476,35 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 85,8 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].
У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик[1].
Демократична Республіка Конго є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 9Q, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Демократичної Республіки Конго мають літерний код ІКАО, що починається з — FZ[1].
Водний
Головний морський порт країни: Банана.
Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 1 морського судна з тоннажем більшим 1 тис. реєстрових тонн (GRT) (147-ме місце у світі), з яких: нафтових танкерів — 1[1].
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 1 (Республіки Конго — 1)[1].
Річковий
Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 15 000 км (8-ме місце у світі)[1]. Головні водні транспортні артерії країни: Конго з головними притоками — Убангі, Луалаба, Ломамі, Касаї; Великі Африканські озера — Танганьїка, Ківу, Едвард, Альберт.
Головні річкові й озерні порти країни: Бома, Бумба, Кіншаса, Кісангані, Матаді, Мбандака на річці Конго, Кінду на річці Луалаба, Букаву і Гома на озері Ківу, Калеміє на озері Танганьїка.
Карта-схема водних шляхів країни
Трубопровідний
Загальна довжина газогонів у Демократичній Республіці Конго, станом на 2013 рік, становила 62 км; нафтогонів — 77 км; продуктогонів — 756 км[1].
Міський громадський
Державне управління
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і зв'язку. Станом на 27 грудня 2016 року міністерство в уряді Семі Бадібанги Нтіти очолював Жозе Макіла[6].
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.