Loading AI tools
шведська ювелірка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вівіанна Торун Бюлов-Хюбе (4 грудня 1927, Мальме — 3 липня 2004, Копенгаген), відома як Торун — шведська ювелірка-сріблярка. Одна з найбільших срібних майстрів XX століття та майстрів-ювелірів. Перша жінка-майстриня срібних виробів.[6] Серед найважливіших творів — годинник «Вівіанна», браслет «Мобіус», сережки та намиста «Dew Drop».
| Вівіанна Торун Бюлов-Хюбе | |
|---|---|
| швед. Vivianna Torun Bülow-Hübe | |
 | |
| Народилася | 4 грудня 1927[1] Мальме |
| Померла | 3 липня 2004 (76 років) Копенгаген[2] ·лейкоз[2] |
| Країна |  Швеція[3] |
| Діяльність | дизайнерка, срібляр, дизайнерка прикрас |
| Alma mater | Konstfackd |
| Відомі учні | Emmy van Leersumd[4] |
| Знання мов | шведська[5] |
| Заклад | Georg Jensen A/Sd[2] |
| Батько | Ерік Бюлов-Гюбеd |
| Мати | Руна Бюлов-Гюбеd |
| Брати, сестри | Staffan Bülow-Hübed |
| Нагороди | |
Виросла в Мальме з матір'ю-скульпторкою, батьком, що займався планування міста, та трьома старшими братами і сестрами. Вся її сім'я була творчою: одна сестра стала поеткою, інша та брат присвятили себе архітектурі. Торун почала виготовлення ювелірних прикрас ще підліткою. Вона взяла участь у Konstfackskolan Стокгольмського університету мистецтв, ремесел та дизайну (пізніше перейменована в Konstfack). Свою першу виставку організувала в 21 рік.[7] У 1948 році поїхала до Парижа і Канн, де зустрілась із Пабло Пікассо, Жоржем Брака та Анрі Матіссом. Через кілька років відкрила власну студію, ставши першою жінкою-майстринею срібних виробів у Швеції.[6]
У 18 років народила першу дитину, П'ю. Пізніше одружилася з Пія, датським студентом-журналістом, але шлюб протривав недовго. У 1948 році одружилася з французьким архітектором, народила сина Клода. У 1956 році розлучилася і втратила опіку над сином.[6] Потім одружилась і переїхала до Парижа з афроамериканським художником Вальтером Коулманом, народила дітей Іри та Марсію. У 1958 році сім'я переїхала до Біо на півдні Франції, щоб уникнути політичних проблем, пов'язаних з війною в Алжирі. У 1965 році пара розлучилась.
Після розірвання третього шлюбу Торун стала членкинею міжнародного духовного руху Субуд, а в 1968 році переїхала до Німеччини, щоб бути ближчою до спільноти. Пізніше переїхала в Джакарту в Індонезії, де був заснований Субуд.[8]
У 2002 році, після діагнозу лейкемії, Торун покинула Індонезію, щоб жити з дочкою Марсією в Данії. Померла в 2004 році у віці 76 років.
Протягом своєї кар'єри Торун працювала у Швеції, Франції, Німеччині та Індонезії.
У 1948 році, заявивши, що не хоче створювати прикраси для дружин заможних чоловіків, Торун почала робити те, що вона називала «антистатусними ювелірними виробами», з крученого срібного дроту, прикрашеного кристалами та каменями. У 1959 році розробила обручку Mobius, описану Барбарою Карллідж, авторкою довідника «Ювелірні вироби ХХ століття», як «етап в історії сучасних ювелірних виробів». У 1962 році Торун розробила наручні годинники з нержавіючої сталі у вигляді браслета на виставці у Музеї мистецтв у Парижі.[7] Цей браслет став першим, який випустила всесвітньо відома данська срібна компанія Georg Jensen.[9]
У 1960 році Торун була нагороджена золотою медаллю в Міланському трієнале 1960 року та завоювала приз Луннінга, яка щорічно надавалась інноваційним скандинавським дизайнерам у тридцятих роках. Познайомилася з датським майстром Георгом Єнсеном. У 1969 році розробляла прикраси виключно для нього.
У 1992 році Вівіанна Торун була нагороджена принцом Євгеном медаллю короля Карла XVI Густава від Швеції за видатні художні досягнення.[7] Також у 1992 році у Георг Єнсен організував виставку, присвячену 25-річчю його співпраці з Торун, 45-річчю її роботи зі сріблом та її 65-річчю. У тому ж році Музей декоративних мистецтв в Луврі провів 45-річну ретроспективу роботи Торун.[6]
Ювелірні вироби Торун були натхненні натуральними фігурами, такими як квіти, листя, вихри та потік води. Торун обожнювали за її здатність формувати тверді матеріали у зовні гнучкі форми, так що метал виглядав як вода.[10] Вона не використовувала цінні камені, вважаючи гальку, граніт, гірський кришталь, місячний камінь та кварц кращими.[9]
Ювелірні прикраси Торун носили знаменитості, зокрема Біллі Голідей, Інгрід Бергман та Бріжіт Бардо, її клієнтами були Пабло Пікассо та Дюк Еллінгтон.[7] Її роботи можна побачити в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, Шведському національному музеї в Стокгольмі, Музеї декоративних мистецтв в Монреалі, Луврі в Парижі, в Pinakothek der Moderne в Мюнхені. Її ювелірні прикраси та предмети домашнього вжитку сьогодні продаються роздрібними торговцями, такими як Георг Єнсен, Bed Bath & Beyond і Амазон.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
