Тонконіг лучний

Тонконі́г лучни́й^[1][2] (Poa pratensis) — вид трав'янистих рослин родини тонконогових.

Тонконіг лучний
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Злакові (Poaceae)
Підродина:	Мітлицевидні (Pooideae)
Рід:	Тонконіг (Poa)
Вид:	Тонконіг лучний (P. pratensis)
Біноміальна назва
Poa pratensis L. 1753
Варитети, підвиди
Poa pratensis var. hatusimae (Ohwi) Ohwi Poa pratensis subsp. latifolia (Weihe ex Mert. & W.D.J. Koch) Schübl. & G.Martens Poa pratensis var. majdelii (Roshev.) Bondar ex Korovina
Синоніми
Paneion pratense (L.) Lunell Poa agassizensis B.Boivin & D.Löve Poa alpigena subsp. sobolevskiana (Gudoschn.) Tzvelev Poa anceps (Gaudin) Hegelm. Poa anceps var. breviculmis Hook.f. Poa angustiglumis Roshev. Poa articulata Ovcz. Poa athroostachya var. anceps (Gaudich.) Soó Poa avatshensis Kom. Poa bidentata Stapf Poa boliviensis Hack. Poa bourgeaei E.Fourn. ex Hemsl. Poa brintnellii Raup Poa caerulea Knapp Poa complanata Schur Poa compressoformis Rouy Poa costata Schumach. Poa dolichachyra Keng f. ex L.Liu Poa dolichachyra var. longiflora S.L.Chen ex D.Z.Ma Poa dolichochyra Keng Poa dubia Honck. Poa eragrostiformis Schur Poa filifolia Schur Poa filiformis Link ex Schrad. Poa florida N.R.Cui Poa garanica Ikonn. Poa gelida Roem. & Schult. Poa glabra Ehrh. Poa ianthoides Roiv. Poa latifolia (Weihe) R.Doll Poa luzoniensis Merr. Poa macounii Vasey Poa magensiana Potztal Poa maydelii Roshev. Poa montana Honck. Poa nymannii Tineo Poa oligeria Steud. Poa pachyantha Keng f. ex S.L.Chen Poa paratunkensis Kom. Poa peckii Chase Poa pinegensis Roshev. Poa pseudopratensis Beyer Poa pubescens Lej. Poa rigens Hartm. Poa sabulosa Turcz. ex Roshev. Poa sergievskajae Prob. Poa sobolevskiana Gudoschn. Poa stenachyra Keng ex Keng f. & G.Q.Song Poa stricta D.Don Poa subcaerulea var. anceps (Gaudich.) Soó Poa subglabriflora Roshev. Poa todarii Lojac. Poa turfosa Litv. Poa urjanchaica Roshev. Poa viridis Schreb. ex Pursh

Опис

Ілюстрація тонконога лучного у книзі Яна Копса «Flora Batava», Volume 18 (1889)

Волоть тонконога лучного

Колос тонконога лучного

Насіння тонконога лучного

Тонконіг лучний в Берлінському ботанічному саду

Тонконіг лучний в Національному парку Халєакала, на острові Мауї, Гаваї, США

Багаторічна рослина з поодинокими або декількома зібраними в пухкі дерновинки пагонами і повзучим кореневищем. Стебла (15)20–80(120) см заввишки, округлі, гладкі. Листові пластинки 2–4(5) мм завширшки, плоскі або складені вздовж, коротко загострені. Листові пластинки верхнього листка в 2–3 рази коротше їх піхви. Піхви від основи замкнуті не менше ніж на третину. Язичок 0,5–2(4) мм довжиною, тупий. Суцвіття — пірамідальна волоть, 5–20 см завдовжки. Колоски 3,5–7 мм завдовжки, з 3–5(7) квітками. Колоскові луски 1,5–4,5 мм завдовжки, з 1–3 жилками, ланцетні гострі. Верхня колоскова луска по кілю з видовженими, але не горбкуватими шипиками. Нижня квіткова луска 2,5–4,3 мм завдовжки, ланцетна, з п'ятьма жилками, без помітних проміжних жилок, по кілю і вздовж крайових жилок в нижній частині волосиста, в основі (на калусі) з пучком довгих звивистих волосків. Верхня квіткова луска по кілям з шипиками. Виключно поліморфний вид.

Вітро- і самозапилювальна рослина. Автохор. Розмножується насінням. Цвіте в червні й липні, плодоносить у липні й серпні. Вегетаційний період триває до пізньої осені.

Число хромосом — 2n = 28, 52, 56, 62, 70.

Поширення

Природний ареал

• Африка
  • Макаронезія: Португалія — Мадейра; Іспанія — Канарські острови
  • Північна Африка: Алжир; Лівія; Марокко
• Азія
  • Аравійський півострів: Саудівська Аравія
  • Західна Азія: Афганістан; Кіпр; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина
  • Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія
  • Сибір: Східний Сибір, Західний Сибір
  • Середня Азія: Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан
  • Монголія
  • Далекий Схід Росії
  • Індійський субконтинент: Індія; Пакистан
• Європа
  • Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Шпіцберген і Ян-Маєн; Швеція; Об'єднане Королівство
  • Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія
  • Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Росія — європейська частина; Україна (вкл. Крим)
  • Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція (вкл. Крит); Італія (вкл. Сардинія, Сицилія); Румунія; Сербія; Словенія
  • Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія
• Північна Америка
  • Субарктична Америка: Канада — Північно-західні території, Юкон; США — Аляска
  • Східна Канада: Нью-Брансвік, Ньюфаундленд, Нова Шотландія, Онтаріо, Квебек
  • Західна Канада: Альберта, Британська Колумбія, Манітоба, Саскачеван
  • Північний Схід США: Коннектикут, Індіана, Мен, Массачусетс, Мічиган, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсільванія, Род-Айленд, Вермонт, Західна Вірджинія
  • Північний Центр США: Іллінойс, Айова, Міннесота, Міссурі, Небраска, Північна Дакота, Південна Дакота, Вісконсин
  • Північний Захід США: Айдахо, Монтана, Орегон, Вашингтон
  • Південний Схід США: Делавер, Кентуккі, Меріленд, Північна Кароліна, Теннессі, Вірджинія
  • Південний Захід США: Аризона, Каліфорнія, Невада, Юта

Ареал натуралізації

• Африка
  • Макаронезія: Португалія — Азорські острови
  • Південна Африка: Лесото; ПАР
• Австралія
• Нова Зеландія: Нова Зеландія
• Північна Америка
• Мексика
• Тихий океан
  • Північно-центральна частина Тихого океану: США — Гаваї
• Південна Америка
  • Західна частина Південної Америки: Колумбії; Перу
  • Південна частина Південної Америки: Аргентина; Чилі

Інтродукований і занесений в багато інших нетропічних країн.

Культивування

• Азія
  • Китай
• Європа
• Північна Америка
  • США

Екологія

Зростає на луках, прирічкових галечниках, лісових галявинах і узліссях, в розріджених світлих лісах і заростях чагарників, на болотах, по берегах водойм, біля доріг і на пустирях. Може утворювати чисті зарості.

Господарське значення

Гарна кормова рослина пасовищного і сінокісного використання. Поживна і охоче поїдається худобою. Належить до ранніх скоростиглих видів.

Тонконіг лучний витримує тривале затоплення талими водами. Найкраще росте при заляганні ґрунтових вод на глибині 0,5-1,0 м. Чудово витримує суворі зими і пізні заморозки, досить посухостійкий. Під час тривалої літньої посухи (липень) може підгоряти. Дуже чутливий до кислотності ґрунту (рН — в межах 5,5 — 6,5). До засолення ґрунту ставиться негативно. Значною мірою схильний до захворювань борошнистою росою та іржею.

Використовується для влаштування газонів. На родючих ґрунтах і в сонячних місцях найбільш стійкий до витоптування вид газонних рослин, тому використовується для спортивних газонів. Він утворює добре пронизану корінням дернину. При скошуванні або стравлюванні у нього швидко утворюються нові пагони. На родючих ґрунтах росте швидше, посухостійкий, зберігається на газонах роками. Оптимальна висота скошування газону з тонконога 4 см. Сильне витоптування переносить починаючи з 3-річного віку. Рослина довговічна. При сприятливих умовах добре зберігається в травостоях — 10-15 і більше років. До кліматичних умов невимоглива.

Примітки

1. [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
2. Poa pratensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Див. також

• Список видів роду Тонконіг

Література

• Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 2. Poaceae (Gramineae). Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1990, 361 стр. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
• Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с.
• Брежнев Д. Д., Коровина О. Н. Дикие сородичи культурных растений флоры СССР. Л.: Колос, 1981. — С.35.
• Губанов И. А., Киселева К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России. Т. 1. М.: Т-во научных изданий КМК, 2002. 526 с.
• Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
• Alderson, J. & W. C. Sharp. 1995. Grass varieties in the United States, U.S.D.A. Agric. Handb. 170, rev. ed. (англ.)
• Allan, H. H. B. et al. 1961-. Flora of New Zealand. (англ.)
• Bor, N. L. 1960. The grasses of Burma, Ceylon, India, and Pakistan. (англ.)
• Brummitt, R. K. 2000. Report of the Committee for Spermatophyta: 50. Taxon 49:802. [conservation proposal recommended]. (англ.)
• CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. Documenta CIBA-GEIGY (Grass weeds 1. 1980, 2. 1981; Monocot weeds 3. 1982; Dicot weeds 1. 1988) (англ.)
• Cronquist, A. et al. 1972-. Intermountain flora. (англ.)
• Davis, P. H., ed. 1965—1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. (англ.)
• Douglas, G. W. et al., eds. 1994. The vascular plants of British Colombia. (англ.)
• Englert, J. M. et al. 1999-. USDA-NRCS Improved conservation plant materials released by NRCS and cooperators. (англ.)
• FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
• Giraldo-Cañas, D. 2011. Catálogo de la familia Poaceae en Colombia. Darwiniana 49:139-247. (англ.)
• Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1991. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada, ed. 2. (англ.)
• Hanelt, P., ed. 2001. Mansfeld's encyclopedia of agricultural and horticultural crops. Volumes 1-6. (англ.)
• Hitchcock, A. S. 1950. Manual of the grasses of the United States, ed. 2. (англ.)
• International Seed Testing Association. 1982. A Multilingual Glossary of Common Plant-Names 1. Field crops, grasses and vegetables, ed. 2. (англ.)
• Izquierdo Z., I. et al., eds. 2004. Lista de especies silvestres de Canarias: hongos, plantas y animales terrestres. (англ.)
• Koyama, T. 1987. Grasses of Japan and its neighboring regions. (англ.)
• Lee, Y. N. 1997. Flora of Korea. (англ.)
• Lv, C. C. et al. 2011. First report of dollar spot of Agrostis stolonifera, Poa pratensis, Festuca arundinacea and Zoysia japonica caused by Sclerotinia homoeocarpa in China. New Dis. Rep. 23, 37. [DOI:10.5197/j.2044-0588.2011.023.037]. (англ.)
• Markle, G. M. et al., eds. 1998. Food and feed crops of the United States, ed. 2. (англ.)
• McGregor, R. L. et al. (The Great Plains Flora Association). 1986. Flora of the Great Plains. (англ.)
• Meikle, R. D. 1977—1985. Flora of Cyprus. (англ.)
• Mun-Chan, B. et al. 1986. A checklist of the Korean cultivated plants. Kulturpflanze 34:118. (англ.)
• Nasir, E. & S. I. Ali, eds. 1970-. Flora of [West] Pakistan. (англ.)
• Ohwi, J. 1965. Flora of Japan (Engl. ed.). (англ.)
• Randall, R. P. 2007. The introduced flora of Australia and its weed status. (англ.)
• Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. (англ.)
• Rehm, S. 1994. Multilingual dictionary of agronomic plants. (англ.)
• Sell, P. & G. Murrell. 1996-. Flora of Great Britain and Ireland. (англ.)
• Shortell, R. R. et al. 2009. Classification and inheritance of morphological and agronomic characteristics in Kentucky bluegrass (Poa pratensis L.). HortScience 44:274-279. (англ.)
• Silva, L. et al. 2005. Listagem da fauna e flora terrestres dos Açores. Lista des plantas vasculares (Pteridophyta e Spermatophyta). (англ.)
• Soreng, R. J. & F. R. Barrie. 1999. (1391) Proposal to conserve the name Poa pratensis (Gramineae) with a conserved type. Taxon 48:157-159. (англ.)
• Soreng, R. J. et al. 2003. Catalogue of New World grasses (Poaceae): IV. Subfamily Pooideae. Contr. U.S. Natl. Herb. 48:557. (англ.)
• Tovar, Ó. 1993. Las gramíneas (Poaceae) del Perú. Ruizia 13:135. (англ.)
• Townsend, C. C. & E. Guest. 1966-. Flora of Iraq. (англ.)
• Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
• Tzvelev, N. N. 1976. Zlaki SSSR. (англ.)
• Ugarte, E. et al. 2011. Vascular alien flora, Chile. Check List 7:365-380. (англ.)
• University of California Sustainable Agriculture Research and Education Program. UC SAREP on-line cover crop database (on-line resource). (англ.)
• Villaseñor, J. L. & F. J. Espinoza-Garcia. 2004. The alien flowering plants of Mexico. Diversity & Distrib. 10:113-123. (англ.)
• Voss, E. 1972-. Michigan flora. (англ.)
• Wagner, W. L. et al. Flora of the Hawaiian Islands (on-line resource). (англ.)
• Weber, E. 2003. Invasive plant species of the world: a reference guide to environmental weeds. (англ.)
• Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)
• Zelnik, U. et al. 2008. Revegetation of motorway slopes using different seed mixtures. Restorat. Ecol. 18:449-456. (англ.)

Джерела

• Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азійської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)) . Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 12.11.2014.
• Чухина И. Г. Дикие родичи культурных растений. Poa pratensis L. - Мятлик луговой [Чухіна І. Г. Дикі родичи культурних рослин. Poa pratensis L. - Тонконіг лучний.]. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения [Интернет-версия 2.0]. 2008 ((рос.)) . Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 12.11.2014.
• Мятлик (POA) Сем. Злаки (Мятликовые) [Тонконіг (POA) Род. Злаки (Тонконогові)]. «Энциклопедия декоративных садовых растений» ((рос.)) . Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 12.11.2014.
• Zhu Guanghua (朱光华), Liu Liang (刘亮); Robert J. Soreng, Marina V. Olonova. POA Linnaeus, Sp. Pl. 1: 67. 1753. 早熟禾属 zao shu he shu // Flora of China 22: 257–309. 2006 (PDF). eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2022. Процитовано 12.11.2014.
• W. D. Clayton, M. Vorontsova, K. T. Harman & H. Williamson. GrassBase - The Online World Grass Flora — Poa pratensis. kew.org ((англ.)) . Royal Botanic Gardens, Kew. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 12.11.2014.
• Jan Prančl. Poa pratensis L. – lipnice luční / lipnica lúčna. Botany.cz ((англ.) та (чеськ.)) . Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 12.11.2014.

Посилання

• http://www.tropicos.org/Name/25512740 [Архівовано 15 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Poa pratensis в базі даних «Euro + Med PlantBase» — інформаційному ресурсі для Євро-середземноморського розмаїття рослин [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Poa pratensis L. на сайті «Плантариум» [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)