Товстеньке

Товсте́ньке — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Колиндянська сільська громада. Адміністративний центр колишньої Товстеньківської сільської ради.

село Товстеньке
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Колиндянська громада
Код КАТОТТГ	UA61060230070072179
Основні дані
Населення	731 (на 1.01.2018)[1]
Площа	3.09 км²
Густота населення	231.06 осіб/км²
Поштовий індекс	48521
Телефонний код	+380 3552
Катойконіми	товстенчани
Географічні дані
Географічні координати	49°1′11″ пн. ш. 26°3′46″ сх. д.
Відстань до районного центру	20 км
Найближча залізнична станція	Гадинківці
Відстань до залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	48552, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Колиндяни
Карта
Товстеньке
Товстеньке
Мапа
Товстеньке у Вікісховищі

Капличка

Капличка

Символічна могила Борцям за волю України

Став біля села

Назва

Назва села походить, за переказами, від «товстої» землі-чорнозему. Поляки це поселення називали дещо інакше — Тлустеньке (пол. Tłusteńkie), чи Тлусьцєнко (пол. Tłuścienko).

Географія

Розташування

Розташоване на лівому березі річки Кривенька (права притока Збруча, басейн Дністра), за 22 км від районного центру та 8 км від найближчої залізничної станції Гадинківці.

У селі росте Товстеньський дуб, який мабуть посаджений на честь скасування панщини.^[2]

Історія

Давні часи

Перші поселенці мешкали у західній частині села — Жолобку.

Вздовж населеного пункту тягнуться стави (54 га).

Середньовіччя, Новий Час

Знане від XVII ст., згодом згадане у 1785 році.

1880 — в 327 будинках проживала 1921 особа; велика земельна власність належала Корнелеві Городиському.

У селі в 1900 року — 2132 жителі, 1910—2095, 1921—1942, 1931—1930 жителів; у 1921 — 414, 1931—458 дворів. Частина малоземельних жителів села еміґрувала до Канади, США, Аргентини.

За Польщі функціонувала 3-класна школа з польською мовою навчання.

25 липня 1920 року — відбувся переможний бій 1-го кінного полку чорних запорожців Армії УНР та Донського козацького полку з більшовиками, в результаті якого взято в полон понад 200 червоноармійців. До Першої світової війни діяв духовий оркестр (керівник о. В. Познанський); після війни — аматорський драматичний гурток (керівник Євстахій Ворона), відділ молочарні «Маслосоюзу».

1930 — було створено клітину (осередок) ОУН.

Після приходу радянської влади у 1939 році заарештовано за політичну діяльність Віктора Зілинського (загинув у тюрмі);

20–21 липня органи НКВС розстріляли в місті Умані Богдана Голубовича та Євгена Сороківського.

В УПА воювали жителі села:

• Ярослав Белінський,
• Яків Базник,
• Адам Бучан,
• Казимир Бучан,
• Володимир Власюк,
• Йосип Вовк,
• Йосип Демкур,
• Теофілій Демкури,
• Йосип Кот,
• Роман Кот,
• Михайло Кільчицький,
• Антон Колісник,
• Євстахій Подгородецький,
• Казимир Романюк,
• Євстахій Фарбаніц.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

• Михайло Ангел (нар. 1910),
• Антон Антошків (нар. 1913),
• Степан Антошків (нар. 1905),
• Павло Байдак (нар. 1911),
• Іван Бедрій (нар. 1905),
• Михайло Бережецький (нар. 1915),
• Йосип Бігун (нар. 1921),
• Євстахій Білан (нар. 1910),
• Михайло Білінський (нар. 1926),
• Євстахій Білоус (нар. 1905),
• Панько Бісчак (нар. 1908),
• Василь Бойчук (нар. 1907),
• Антон Борс (нар. 1904),
• Іван Борс (нар. 1922),
• Йосип Борс (нар. 1922).

З 10 грудня 2020 року Товстеньке належать до Колиндянської сільської громади.^[3]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Колиндянської сільської громади^[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чортківського району (1940—2020), увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[5].

Населення

Чисельність населення, чол.
1900	1910	1921	1931	2014	2018
2132	2095	1942	1930	714	731[1]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1039 осіб, з яких 452 чоловіки та 587 жінок^[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 929 осіб^[7].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[8]:

Мова	Відсоток
українська	99,46 %
російська	0,32 %
вірменська	0,11 %
молдовська	0,11 %

Релігія

• церква Пресвятої Трійці (1846; УГКЦ; кам'яна)
• костел Пресвятого Серця Ісуса (збудований на поч. XIX ст., був діючим до 1946)

У селі є дві каплички (1991, 1998).

Пам'ятки

У 1921 році з ініціативи о. Івана Блавацького насипано першу в Галичині символічну могилу Борцям за волю України (відновлено 1990)^[9].

Споруджено:

• пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні
• Іванові Франку (2004)
• встановлено
  • фігури Матері Божої (1864)
  • хрести на честь 50-річчя скасування панщини (1848)

Соціальна сфера, господарство

Діяли філії товариств «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Союз Українок», «Відродження» та інші; кооператива, молочарня, ґуральня, цегельня, крамниці.

Діяли польські товариства «Кулко рольніче»(пол. Kółko rolnicze), «Стшелєц» (пол. Związek Strzelecki) і «Дом Людови» (пол. Dom ludowy).

1940 — примусово організували колгосп, який відновив свою діяльність 1944 році.

Нині діють гімназія, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади, дитячий садочок; споруджують крохмальний завод.

У селі функціонує футбольна команда «Граніт», у 2013 була створена команда «Зоря».

Гімназія

У другій половині XIX століття в селі діяла тривіальна школа (зокрема, у 1871 році), учителем в якій працював Захарій (або Захаріяш) Садовський (пол. Zacharyasz Sadowski).^[10]. Надалі її було перетворено на 1-класну народну школу. Учителями в ній працювали: у 1875 році — Захарій (або Захаріяш) Садовський^[11], у 1880 — Францішек (або Франц) Щирський (пол. Franciszek Szczyrski).^[12]

За міжвоєнної Польщі функціонувала 3-класна школа з польською мовою навчання^[13]. У 1929 році за кошти жителів села збудовано нове приміщення школи.

У радянський час існувала п'ятирічна школа, яка поступово була перетворена на семирічну. При школі діяв театральний гурток. 1979 року школа стала восьмирічною, у ній працювали 11 учителів, які навчали 220 учнів^[14][15].

До 2021 року школа підпорядковувалася Чортківській районній раді^[16]. Того року загальноосвітню школу I—II ступенів реорганізовано в гімназію, яка перебуває в підпорядкуванні Колиндянської сільської громади.

Для розвитку та вдосконалення учнів у школі діють гуртки та секції^{[джерело?]}:

• туристсько-краєзнавчий
• фізкультурно-спортивний
• художньо-естетичний

Станом на 2021 рік у 9-ти класах школи навчалося 58 учнів, у школі викладають англійську та німецьку мови^[17]. Педагогічний колектив складався з 15-ти педагогів.

Серед директорів школи були^[18]:

• Куркевич,
• Геваницький Юліан Автанасович (від 1955),
• Денисенко Клавдія Яківна,
• Парадовський Остап Іванович (від 1977),
• Говенко Марія Михайлівна (від 1982),
• Ільницька Ірина Василівна (від 1984),
• Ковальчук Віктор Дмитрович (1994—2003),
• Качмарська Марія Богданівна (від 2003).

Бібліотека

У книгозбірні в 1898 р. — 90 книг, 1910 — 130, 1938 — 222.

У 1884 р. організована перша читальня по вулиці Жолобок; 1897 р. на адресу И.Міштак було надіслано 57 книг, з того і почалася бібліотека. А 28 листопада цього року И.Міштак попросив надіслати ще 35 примірників; 1897 р. при читальні заснована позикова каса, тут відбувалися Шевченківські вечорниці.

Читальня також передплачувала газети. У 1900 році — «Газета господарська», «Діло», «Громадський голос» «Свобода».

У 1905 р. кожної неділі сходилися люди до хати Миколи Власюка, де читали газети та книги; 1926 р. читальня мала свій дім. Сюди надходили газети «Письмо з Просвіти», «Свобода», «Новий час»; 1938 р. читальня вже мала радіо. Діяли аматорські гуртки сільської молоді та хор; 1906 р. на вулиці Шляхта була заснована читальня «Просвіта» в хаті Івана Вовка.

Восени 1939 року бібліотека сільської «Просвіти» була ґрунтовно перевірена НКВД і підшивки періодичних видань були вилучені та знищені разом з десятками та сотнями патріотичних видань.

До 2021 року бібліотека була філіалом Чортківської районної централізованої бібліотечної системи Чортківської районної ради^[19]. Від 2021 року перебуває у підпорядкуванні Колиндянської сільської громади.

Бібліотекарі:

• Роман Слошак (1930-ті),
• Антін Колісник (1930-ті)^[20].

Відомі люди

Народилися

• Володимир Бесяда (1994—2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни^[21];
• Ярослав Білинський (псевдо «Бистрий», 1921—1946) — діяч ОУН та УПА;
• Антін Борса (1905—1997) — український священник, освітній діяч;
• Володимир Гершун (1953—2022) — український громадський діяч, освітянин, управлінець^[22][23];
• Сидір (Ісидор) Голубович (1875—1938) — український адвокат, громадсько-політичний діяч;
• Францішек Городиський (1871—1935) — польський художник^[24];
• Тарас Демкура (нар. 1964) — український підприємець, меценат, колекціонер, видавець. Віце-президент з питань регіонального розвитку Міжнародної торгової палати ICC Ukraine;
• Роман Колісник (нар. 1923) — український письменник, журналіст, менеджер у Канаді;
• Євстахій Романюк (нар. 1952) — український лікар, громадський діяч;
• Борис Яворський (нар. 1949) — український художник.