Loading AI tools
народний депутат України IX скл., ресторатор, спортсмен, власник мережі ресторанів «Наша карта» З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мико́ла Микола́йович Ти́щенко (також відомий, як «Коля Котлета»[1][2], нар. 17 травня 1972, Київ, УРСР) — український політик, громадський діяч, ресторатор, телеведучий. Народний депутат України IX скл. від 219-го виборчого округу. Заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури[3]. Фігурант антикорупційних розслідувань.
| Микола Тищенко | |
|---|---|
| Тищенко Микола Миколайович | |
 | |
| Народний депутат України | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 29 серпня 2019 |
| Народився | 17 травня 1972 (52 роки)  Київ, Українська РСР, СРСР |
| Відомий як | ресторатор, телеведучий, спортсмен, політик |
| Країна | СРСР і Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Київський національний університет будівництва і архітектури |
| Політична партія | Слуга народу |
| Батько | Микола Петрович Тищенко |
| У шлюбі з | Алла Барановська (з 2016) |
| Діти | Данило (2005) Давид (2017) |
| Звання |  |
| Нагороди |   |
| Микола Тищенко на сайті Верховної Ради | |
 Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 9-го скликання | |||
| Безпартійний (до 27 січня 2023 року Слуга народу) |
29 серпня 2019 | — | |
|
| |||
Колишній заступник голови фракції «Слуга народу»[4], звільнений з посади та виключений з партії через виїзд у Таїланд під час повномасштабного вторгнення[5][6][7].
Народився 17 травня 1972 року у Києві, навчався в спеціалізованій школі № 194 «Перспектива» (Оболонський район), закінчив Київський університет будівництва і архітектури за спеціальністю інженер-механік, там же закінчив військову кафедру. Майстер спорту України з дзюдо[джерело?].
Займається ресторанним бізнесом з 1998 року[8]. Є власником мережі київських ресторанів «Наша карта» («Велюр», «Рішельє», «Сейф», «Тургенєв», «Вулик», суші-бар «Пушистый», «Olmeca Plage», «Три вилки») заснованої 2007 року. Співзасновник ГО «Гільдія рестораторів і підприємств громадського харчування».
Брав участь у телепроєктах «Ігри патріотів», «Форт Байяр», «Володар гори»; «Битва українських міст», в якому очолив команду міста Києва, (березень 2010 року, телеканал «Інтер»); «МастерШеф», на «СТБ», входив до складу журі; «МастерШеф-2», на «СТБ», входить до складу журі; «МастерШеф-3», на «СТБ», входить до складу журі; «МастерШеф-4», на «СТБ», входить до складу журі.
У квітні 2016 року Тищенко покинув «МастерШеф» після 6 років ефірів[9]. У 2017 році стає ведучим програми «Ревізор» на Новому каналі[10].
З серпня 2018 року є учасником шоу «Танці із зірками» на 1+1.
Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року (в.о. № 219, частина Святошинського району м. Києва)[11], де був позначений як генеральний директор ТОВ «ВКФ „РИМІД“»[12]. Підтримку Миколі надавала партія «Слуга народу», Тищенко обійшов Олександра Третьякова з партії «Європейська солідарність» і переміг на 219 окрузі[13].
Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Саудівською Аравією, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Катаром. Очолював київську міську організацію партії «Слуга народу»[14]. У березні 2021 обраний головою Закарпатської обласної організації партії «Слуга народу»[15]. 19 липня 2022 року голова партії Олена Шуляк припинила його повноваження на цій посаді[16].
26 січня 2023 року Тищенка виключили з партії Слуга народу через незаконне відвідування Таїланду під час повномасштабного вторгнення РФ до України[17][18]. Микола заявив, що отримав завдання «розвивати відносини з країнами Азії»[19].
Від початку російсько-української війни Тищенко декларував активну волонтерську діяльність та збори грошей для ЗСУ. Провів благодійну вечерю в Парижі, де зібрав 5 млн грн для ЗСУ, передав їх на купівлю автомобілів для захисників Миколаєва[20][21]. За допомогою серії благодійних вечерь Way of Peace в рамках проєкту «Кулінарна дипломатія» зібрав кошти на автівки для потреб ЗСУ[22].
Під час парламентських виборів 2019 року ЦВК винесла Миколі Тищенку попередження за агітацію в органах влади (Святошинській РДА)[23]. Попри заборону політикам втручатися в освіту, Тищенко взяв участь на лінійках у двох школах Києва, перевірив перебіг ремонтних робіт і завітав ще до одного навчального закладу з ревізією процесу оновлення їдальні[24].
Під час карантину в 2020 році заклад «Велюр», власником якого є Тищенко, продовжував працювати, незважаючи на заборону. Його відвідували депутати, чиновники та бізнесмени[25].
Також вже у 2021 році Тищенко влаштував велику вечірку в п’ятизірковому готелі Fairmont на честь дня народження своєї дружини. Поліція відкрила справу за фактом порушення карантинних вимог у готелі на столичному Подолі.
У травні 2020 року фірма ПП «Експрес-К», що належить його сестрі Юлії Тищенко, отримала підряд на 16,7 млн грн на будівництва транспортної розв'язки на Лівому березі Києва[26]. На той час Тищенко був народним депутатом і мав прямий вплив на розподіл державних замовлень.
У червні 2020 року нардеп Гео Лерос, відомий завдяки "плівкам Лероса", передав матеріали в НАБУ щодо схеми розкрадання бюджету на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту, де фігурують імена Тищенка та «смотрящого» за Києвом Дениса Комарницького. У жовтні Гео Лерос виклав записи розмов Комарницького і Тищенка, які підтверджують згадану схему[27].
14 червня 2023, після того як Верховна Рада припинила діяльність ТСК Тищенка щодо вирубання лісів, помічниця Тищенка Евеліна Андрієвська створила ГО «ТСК Нацресурс» дублюючи назву ТСК. І після цього Тищенко продовжував писати про перевірки різних установ нібито в рамках роботи ТСК «Нацресурс»[28].
5 серпня 2023 року голосував проти відкриття електронних декларацій[29]. У грудні 2023 року НАЗК розпочало моніторинг способу життя Тищенка[30].
Чоловік сестри Тищенка, Герман Блінов, працював у компанії "Еко-Буд-Трейд", яка у 2024 році отримала 6 млрд грн з київського бюджету на добудову Подільсько-Воскресенського мосту. [https://www.rbc.ua/rus/news/koruptsiya-vbivstvo-i-tenderi-nayguchnishi-1735758515.html
У березні 2021 року Тищенко приїхав разом з іншими депутатами зі Слуги народу до Івано-Франківської області, щоби підтримати Василя Вірастюка, який балотувався до ВРУ на окрузі № 87. Спостерігачі повідомили, що Тищенко вимагав журналістські посвідчення, переплутав Прикарпаття та Закарпаття, та обвинувачував кандидата від партії «За майбутнє» Олександра Шевченка в сепаратизмі[31].
9 вересня 2021 року Тищенко напав на Гео Лероса в Верховній Раді України після критики Зеленського[32][33].
У квітні 2022 року, на один із блокпостів Святошинського району Києва, Тищенко передав 3 бронежилети майже 40-річної давності, та два мішки картоплі. Коли початкова ейфорія бійців від допомоги пройшла, тероборонці взялися тестувати отриманий захист. І дійшли невтішних висновків — жилети непридатні до використання.[34] Представники ТрО кажуть що зверталися до нього, просили допомоги, але жодної відповіді так і не отримали. Однак у червні вдалося отримати його коментар — Микола Тищенко відвідав один із заходів у столиці.
Тоді журналісти й розпитали його про бронежилети, якість яких бачили на власні очі. Тищенко спочатку відповів, що перевіряти жилети мають ті, хто їх носитиме, але згодом змінив позицію: «Ми його перевіряли, він витримував захист і всі свідчення, які сьогодні ви кажете, це просто не до мене». Та висловив здивування, чому журналісти вирішили, що це саме передані ним бронежилети, тому що «спілкується з хлопцями, і такої інформації немає».
У червні 2022 року Тищенко гайнув спочатку до Праги, де нібито збирали кошти на автівки для ЗСУ. На запитання українців, а як же йому вдалось виїхати – нардеп промовчав. Вже за декілька місяців Тищенка помітили у Парижі. Що він там робив також невідомо.
У січні 2023 року народний депутат Микола Тищенко потрапив у скандал через поїздку до Таїланду під час війни в Україні. 26 січня стало відомо, що він перебуває в Таїланді, де мав зустрічі з українською громадою. Посольство України в Таїланді опублікувало запрошення на зустріч з Тищенком, що викликало обурення серед громадськості, оскільки чиновникам заборонено виїжджати за кордон у приватних цілях під час воєнного стану.
Тищенко стверджував, що його поїздка була службовою, і він виконував завдання фракції "Слуга народу" щодо розвитку взаємодії з країнами Азії та Африки. Однак голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заперечив, що він підписував розпорядження на відрядження Тищенка до Таїланду.
У відповідь на скандал голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія ініціював виключення Тищенка з фракції та партії. 27 січня 2023 року Тищенка виключили з фракції "Слуга народу" та позбавили посади заступника голови фракції.
У 2020 році Тищенко потрапив під підозру через свою можливу причетність до діяльності ботоферм, які використовуються для маніпулювання громадською думкою, зокрема під час виборчої кампанії. Зокрема, деякі ЗМІ заявляли, що в 2019 році його компанія мала контакт з ботофермами, які проводили кампанії по масовому розсиланню фальшивих повідомлень у соцмережах та через SMS, що впливали на виборчі результати.
1 серпня 2022 року депутат Тищенко звинуватив колегу Олега Семінського в відстоюванні інтересів ботоферми, що за його словами пов'язана з російськими спецслужбами. Тищенко стверджував, що в офісі цього колл-центру були знайдені печатки російських компаній та банків, зокрема "Газпрому" та "Центробанку". Семінський заперечував ці звинувачення, заявивши, що офіс орендували "звичайні айтішники".[35]
У серпні 2023 року в мережі з'явився аудіозапис, на якому особа, схожа на голос Тищенка, обговорює створення схеми "заробітку" на колл-центрах, обіцяючи вирішувати справи на всіх рівнях та домовлятися з правоохоронними органами й судами. Тищенко назвав цей запис фейком. [https://tsn.ua/ukrayina/treba-po-tonkomu-tischenko-potrapiv-u-skandal-iz-kol-centrami-2396485.html
Однією з найбільш контроверсійних заяв Тищенка була його публічна позиція щодо необхідності поліпшення відносин між Україною та Росією. В інтерв'ю та публічних виступах він зазначав, що потрібно шукати способи для відновлення економічних та дипломатичних зв'язків із Росією, незважаючи на агресію РФ.
23 лютого 2024 року стало відомо, що Тищенко приховував зв'язки з особами, які співпрацюють з Росією[36]. ЗМІ вказують і на зв'язки з РФ через Микиту Батюка, батько якого є головою Спілки промисловців «ДНР»[37][38].
20 червня 2024 року в Дніпрі Тищенко у супроводі невідомих озброєних людей у камуфляжі, а також представника ГУНП України в Києві напав на військового зі спецпідрозділу ГУР МО України Kraken, ветерана російсько-української війни Дмитра Павлова (позивний Син), який гуляв містом із немовлям[39]. Невідомі у балаклавах із Тищенком вихопили дитину з рук чоловіка, вдягли на чоловіка кайданки й почали бити[40]. Було порушено справи за ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження) та 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі) ККУ[41].
25 червня 2024 року Тищенку вручили підозру за нанесення тілесних ушкоджень та незаконному утриманні за ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 ККУ[42][43][44]. Печерський суд Києва призначив Тищенку 60 днів домашнього арешту з носінням електронного браслету, але того ж вечора журналісти помітили Тищенка у одному з ресторанів Києва. Тищенка підозрювали у катуванні та незаконному позбавленні волі колишнього військовослужбовця у місті Дніпрі[45].
25 червня Печерський суд Києва заарештував на 2 місяці без застави охоронця Тищенка, учасника нападу[46][47]. 19 серпня суд продовжив домашній арешт Тищенку на два місяці[48].
19 вересня 2024 року запобіжний захід Тищенку у вигляді домашнього арешту з носінням електронного браслету продовжено на 2 місяці[49][50]. 12 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду залишила без змін Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2024 року, відповідно апеляційну скаргу сторони захисту — залишено без задоволення[51][52]. 15 листопада 2024 року Печерський суд Києва продовжив домашній арешт Тищенка до 23 грудня 2024 року.[53][54][55]
7 листопада колишній охоронець Тищенка на Костянтин Цубера визнав свою провину та уклав угоду зі слідством. Він визнав причетність до незаконного позбавлення волі за попередньою змовою (ч. 2 ст. 146 ККУ), до катування (ч. 2 ст. 127), і надав свідчення щодо нападу[56].
17 грудня ДБР завершило розслідування проти Тищенка, обвинувальний акт було скеровано до суду[57].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
