американський письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Теодор Герман Альберт Драйзер (англ. Theodore Herman Albert Dreiser; 27 серпня 1871, Терре-Гот, штат Індіана — 28 грудня 1945, Голлівуд) — американський письменник і громадський діяч. У часи Великого терору Драйзер вихваляв Йосипа Сталіна; позитивно відгукувався про пакт Молотова — Ріббентропа. У серпні 1945 року Драйзер приєднався до Комуністичної партії США.[5]
| Теодор Драйзер | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Theodore Dreiser | ||||
 Теодор Драйзер 8 листопада 1933 р. | ||||
| Ім'я при народженні | нім. Fresca de la caña | |||
| Народився | 27 серпня 1871[1][2][…] Терре-Гот, Індіана, США[1][3] | |||
| Помер | 28 грудня 1945[1][3][…] (74 роки) Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[1][3] | |||
| Поховання | Форест-Лаун | |||
| Країна | США[4] | |||
| Місце проживання | Терре-Гот | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, прозаїк-романіст, есеїст, автобіограф, сценарист, редактор | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | з 1892 | |||
| Напрямок | натуралізм | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| Автограф |  | |||
|
| ||||
| Теодор Драйзер у Вікісховищі | ||||
| Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Батьки Драйзера — Джон Драйзер (німець) і Сара Шенеб (з громади менонітів) — співвласники підприємства з обробки вовни. Сім'ю переслідували нещастя: пожежа, яка знищила запаси вовни, травма батька, який після цієї пожежі працював на будівництві, загибель трьох старших синів. Сім'я часто переїжджала з місця на місце. Нарешті осіла в провінційному містечку Терре-Гот у штаті Індіана.
Теодор Драйзер, дев'ята дитина в сім'ї, народився 27 серпня 1871 року. В 1887 році закінчив школу. В 1889 році вступив до університету штату Індіана. Через рік припинив навчання, оскільки не зміг його оплачувати. Працював клерком, візником фургона в пральні.
У 1892–1894 працював репортером у газетах Піттсбурга, Толідо, Чикаго і Сент-Луїса. В 1894 р. переїжджає до Нью-Йорка. Його брат Поль Дрессер організує музичний журнал «Еврі манс», і Драйзер починає працювати редактором. У 1897 кидає журнал. Писав на замовлення «Метрополітен», «Харперс», «Космополітен».
До появи свого першого роману в 1900 Драйзер опублікував 42 статті й ряд поем. Драйзер в інтерв'ю для довідника «Хто є хто в Америці» (1899) вказав, що ним написані дві книги: «Дослідження про знаменитих сучасників» і «Поеми».
Бібліографія праць Драйзера як правило починається з його роману «Сестра Керрі» (1900). У 1911 Драйзер публікує свій другий роман «Дженні Герхардт».
Романом «Фінансист» (1912) Драйзер почав свою монументальну «Трилогію бажання». В її основу покладена історія життя мільйонера. Другий том — «Титан», 1914; третій — «Стоїк».
«Трилогія бажання» — одне з видатних досягнень американської та європейської літератури XX ст. Т.Драйзер виключно талановито зображує фінансове середовище.
У 1916 вийшов друком роман «Геній», який Драйзер вважав своїм найкращим твором. Тема роману — людські стосунки, сім'я, кохання, кар'єра та мистецтво.
У своєму романі «Американська трагедія» (1925) Драйзер зображує середньостатистичного американця — юнака Клайда Грифітса, малоосвіченого, легковажного, безвольного. Суть трагедії Грифітса — марнославство, жага до високого становища в суспільстві, які штовхнули його до злочину, через що той закінчив своє життя на електричному стільці.
Драйзер — художник-натураліст. Його мистецтво — мистецтво фактів та речей — будується на спогляданні за життям як воно є. Разом з тим Драйзер і художник-психолог.
У 1944 р. Американська академія мистецтв і літератури нагороджує Драйзера почесною золотою медаллю за видатні досягнення в галузі мистецтва й літератури.
Вулиця Драйзера є у місті Берлін та Сакраменто.
Вулиця Теодора Драйзера існувала у Києві. 13 липня 2023 року Київська міська рада перейменувала вулицю Теодора Драйзера на вулицю Рональда Рейгана[6][7].
26 липня 2024 року місті Кривий Ріг вулицю Драйзера перейменували на вулицю Докії Гуменної.[8]
Українською мовою окремі твори Драйзера переклали М. Коваленкова, М. Івченко, Л. Смілянський, І. Буше, Л. Ященко, О. Кундзіч, Е. Ржевуцька, М. Дмитренко та ін.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
.svg){kind=link}