Температура спалаху

Температу́ра спа́лаху — найнижча температура матеріалу (речовини), за якої за встановленими умовами випробувань над його поверхнею утворюється пара, здатна спричинити спалах у повітрі під впливом джерела запалювання, але швидкість утворення пари недостатня для підтримання стійкого горіння.

Апарат для визначення температури спалаху у відкритому тиглі.

Апарат для визначення температури спалаху у закритому тиглі.

Апарат для визначення температури спалахування у відкриому тиглі — робочий фрагмент.

Температура спалаху — найнижча температура рідини, при якій її пари утворюють легкозаймисту суміш із повітрям.

Температурою спалаху нафтопродукту називають мінімальну температуру, за якої в умовах спеціальних випробувань нафтопродукту над його поверхнею утворюється пара, здатна спалахнути від вогню без виникнення стійкого горіння^[1]. Чим вища температура кипіння нафтопродуктів, тим вища температура спалахування. Бензинові фракції мають температуру спалахування до -40 °C, гасові — понад 28 °C, масляні від 130 до 350 °C. Температура спалахування дає уявлення про те, наскільки продукти багаті легколеткими фракціями, і вказує на ступінь пожежонебезпечності і вибухонебезпечності нафтопродуктів.

Температура спалахування — температура, за якої починається горіння тіла. Сучасні українські стандарти встановлюють межу температури спалахування 61^оС, нижче якої палива відносять до легкозаймистих (ЛЗР), вище — до горючих (ГР) рідин.

Див. також

• Спалах
• Температура займання

Примітки

1. ДСТУ 3437-96 Нафтопродукти. Терміни та визначення.

Література

• В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — 600 с. — ISBN 978-966-317-024-4.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.