Тарнаватка (Люблінське воєводство)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тарнаватка.

Тарнаватка^[2] (або Тернаватка^[3], пол. Tarnawatka) — колишнє українське село в Польщі, у гміні Тарнаватка Томашівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 941 особа (2011^[1]).

Село Тарнаватка пол. Tarnawatka Колишня православна церква, нині римо-католицький костел Координати 50°32′00″ пн. ш. 23°23′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Томашівський повіт Гміна Тарнаватка Населення 941 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 84 Поштовий індекс 22-604 Автомобільний код LTM SIMC 0901140 GeoNames 757044 OSM ↑3108435 ·R (Ґміна Тарнаватка) Тарнаватка Тарнаватка (Польща) Тарнаватка Тарнаватка (Люблінське воєводство)  Тарнаватка у Вікісховищі

Розташування

Лежить на Закерзонні (в історичній Холмщині).

Історія

Первісним населенням Тарнаватки були русини, які компактно проживали на своїх історичних землях^[4].

Після анексії Галичини Польщею була почата колоніальна політика латинізації і полонізації українських земель. Тарнавацьке негродове староство входило до Белзького повіту Белзького воєводства, об'єднувало 10 сіл (Тарнаватка, Паньків, Верехані, Вепрів, Майдан Зелений, Лущець з Гутою, Шур Новий, Майдан-Великий (Грубешівський повіт) і Майдан Малий).

За люстрацією 1565 р. в селі були 24 кмети на півланах, 1 на 1/4 лану, півлану пустого, 16 загородників, 11 бортників, корчмар, мельник, князь (старійшина сільської громади на волоському праві) і комірник.^[5] 1578 року вперше згадується православна церква в селі^[3].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали римо-католики, але населення здебільшого розмовляло українською мовою^[6].

У 1890 р. на місці колишньої греко-католицької (зведеної в 1679 р.) була збудована православна церква^[2]. На той час у Тарнавці проживало 714 жителів, більшість із яких були православними, за винятком 164 римокатоликів і 15 юдеїв. В селі була початкова школа, волосний суд і волосна управа, кілька ремісників, 54 оселі, панський двір (з тартаком паровим і тартаком водяним, 2 скипидарнями, вапнярнею, майстернею млинових каменів і каменоломнею). До волості належали 7 фільварків (Тарнаватка, Пухарки, Зелене, Перейма, Верехані, Майдан і Вепрів у складі Скрипний Острів, Паучне і Гута Шкляна).^[7]

У ХХ столітті в селі ще проживали греко-католики, які належали до місцевої парафії, попри захоплення храму Російською православною церквою в 1875 р.

У 1921 р. церкву захопили поляки під костел^[2]. У 1922 р. поляки зняли купол із захопленої ними церкви і переробили її на костел^[8].

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції закриття та руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила одну місцеву православну церкву на римо-католицький костел, а липні-серпні 1938 року знищила й другу церкву^[3].

За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа^[9]. У 1943 році в селі проживало 398 українців і 911 поляків^[2].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Сучасність

На колишньому греко-католицькому цвинтарі збереглося коло 20 кам'яних надгробків. На колишньому православному цвинтарі (функціонував у 1875—1921 рр.) кам'яні надгробки зібрані з поховань і в 2000 р. встановлені кількома рядами, чим було порушене їх історичне розташування^[2].

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][10]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	454	99	314	41
Жінки	487	101	281	105
Разом	941	200	595	146