рід рослин З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сухоцві́т (Gnaphalium L.) — рід однорічних, рідше дворічних рослин з родини айстрових. Рід містить понад 40 видів, які поширені в помірних і субтропічних регіонах світу[1].
| Сухоцвіт | |
|---|---|
 | |
| Сухоцвіт багновий (G. uliginosum) типовий | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Триба: | Gnaphalieae |
| Рід: | Сухоцвіт (Gnaphalium) L. |
| Вікісховище: Gnaphalium | |
В Україні росте 2 види: сухоцвіт багновий (G. uliginosum L.) росте у вологих, болотистих місцях, у великій кількості на низькогір'ї Карпат, як бур'ян на городах. Містять алкалоїд гнафалін, чинбарні речовини, смолу, каротин, вітамін С. Використовується при виразкових хворобах, важковигойних ранах і виразках, при легких формах гіпертонії. Другий вид — сухоцвіт російський (Gnaphalium rossicum Kirp.) — більш-менш звичайний у Степу й на півдні Лісостепу.
Деякі „українські“ види тепер перенесено в інші роди: Gnaphalium hoppeanum → Omalotheca hoppeana, Gnaphalium luteo-album → Helichrysum luteoalbum; Gnaphalium norvegicum → Omalotheca norvegica, Gnaphalium supinum → Omalotheca supina, Gnaphalium sylvaticum → Omalotheca sylvatica.
Назва Gnaphalium походить від дав.-гр. γνάφαλλον — «пучок вовни», -ιον — зменшувальний суфікс; вказує на шерстистий вигляд цих рослин. Сухоцвіт чи сухітник — похідне утворення від сухий, сухота; назва зумовлена, очевидно, рідким розміщенням листя цих рослин на стеблах[2].
Це однорічні, рідше дворічні чи багаторічні, трави до 30 см заввишки, переважно шерстисті. Коренева система зазвичай стрижнева. Стебло зазвичай 1, прямовисне (часто з лежаче-висхідними гілками від основи; ± шерстисто-пухчасті, не залозисті. Листки сірі, переважно стеблові, чергові, ± сидячі, переважно вузькі, плоскі з цільними краями, на обох поверхнях запушені. Квіткові голови кінцеві чи в кінцевих китицях дископодібні, поодинокі чи кілька разом, іноді оточені кільцем листя; філарії [приквітки в обгортці] в 3–5 рядів, білі чи від жовтувато-коричневих до коричневих, плоскі. Зовнішні квіточки численніші (40–80) пурпурові, жовті чи кремові, жіночі, ниткоподібні; внутрішніх квіточок 4–7, вони двостатеві, менші від зовнішніх, пурпурові, жовті (рідко лілові), часточки волохаті. Сім'янки (ципсели) довгасті, голі чи волохаті. Щетинки папусу капілярні. x = 7[3][4][5].
Молоді листки деяких видив застосовують як інгредієнти салату. Деякі види мають лікувальні застосування. Листя деяких видів можна використовувати як трут. З усієї рослини Gnaphalium uliginosum отримують жовтий і зелений барвники[6].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
