Страшевичі

Страше́вичі — мальовниче село, на підніжжі Карпат (Підгір'ї), по правому березі Дністра, село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська рада.

село Страшевичі
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Тер. громада	Старосамбірська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46080150190084764
Основні дані
Засноване	1407
Населення	1145
Площа	1,4 км²
Густота населення	855,71 осіб/км²
Поштовий індекс	82081
Телефонний код	+380 3238
Географічні дані
Географічні координати	49°27′3″ пн. ш. 23°4′4″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	329 м
Водойми	р. Дністер
Відстань до обласного центру	100 км
Відстань до районного центру	7 км
Найближча залізнична станція	Старий Самбір
Відстань до залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	82000, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Старий Самбір
Карта
Страшевичі
Страшевичі
Мапа
Страшевичі у Вікісховищі

Історія

Вперше село згадується у грамоті короля Лева Даниловича у 1291 році, якою воно передається церкві Спаса у Перемишлі^[1]. Також згадується у 1407 р. У селі є мурована церква, збудована 1794 р. Тривалий час в селі знаходилась резиденція Перемиських православних та греко-катлицьких єпископів.^[2] 8 березня 1894 року на засіданні філії товариства «Просвіта» у Самборі було прийнято рішення заснувати нові читальні у Страшевичах і Торгановичах.^[3]

В 19 столітті в селі було 2 млини, 3 корчми, тартак(пилорама), підприємство з виготовлення алкоголю.

В 1928 р. тут проживала 1171 особа, з яких 27 римо-католиків, 190 євреїв (разом з Созанню) та 120 школярів. 2001 р. населення становило 1198 осіб, тепер — 1145^[коли?].

Монастир у Страшевичах

Колись у селі існував жіночий монастир. У 1785 р. австрійська влада згідно з наказом цісаря Йосипа II ліквідовувала в Галичині багато монастирів, у тому числі монастир у Страшевичах. Монахинь змусили розійтись хто куди, церковні речі передали по церквах сусідніх сіл, а монастирське господарство, землі, ліси, худобу продано або здано в оренду. Залишившись без догляду, монастирська церква почала поступово руйнуватися. Перед Першою світовою війною в тій місцевості заготовляли каміння. Тоді орендар вирішив продати кам'яні мури з церкви. Коли дорогою проїжджав якийсь чиновник і побачив руйнацію церкви, то попросив припинити роботу для збереження історичної пам'ятки. Так з монастиря і з, можливо, величної церкви донині залишився лише кусок муру.

Відомі люди

Відомі уродженці

• Любомир Буняк — український інженер (нафтовидобуток), політик, міський голова Львова у 2002–2005 роках. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, «Заслужений працівник промисловості України», кандидат технічних наук. Уродженець села.
• Петро Ґеча-«Білий» (7 грудня 1930 — 28 серпня 1948) — український підпільник, вояк УПА. Учасник засідки на польського генерала Свєрчевського 28 березня 1947 року. Страчений польською комуністичною владою 28 серпня 1948 року.

Померли

• Юрій Винницький (Гавриї́л Ви́нницький) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 7 травня 1710 року Митрополит Київський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
• Атанасій Андрей (Шептицький) — перемиський єпископ УГКЦ

Примітки

1. 1. Лев Данилович, князь галицький, надає церкві святого Спаса село Страшевичі. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
2. Ваврик М. Василіанські монастирі в Перемиській землі / Перемишль. Західний бастіон України. Збірник матеріалів до історії Перемишля та Перемиської землі. Під ред. проф. Б. Загайкевича. — New-York-Philadelphia. 1967/ -C.86-96
3. Gazeta Samborska. — Sambor, 1894. — № 1 [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.] (23 marca). — S. 4. (пол.)

Джерела

• «Визначні місця Старосамбірщини». Альбом, В. І. Шагала, 1976—77 рр.
• «Перепис церков і населення Старосамбірщини. 1928 рік»
• Straszewice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 390. (пол.) — S. 390. (пол.)

Посилання

• Погода в селі Страшевичі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• https://decentralization.gov.ua/newgromada/4242/composition [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• http://sts-mrada.gov.ua/ [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]