Стебне
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Стебне́ — українське село у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 1 430 осіб (станом на 2009 рік).
село Стебне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Рада | Стебнівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA71020130150085015 |
Облікова картка | Сайт Верховної Ради |
Основні дані | |
Перша згадка | 1633 рік |
Населення | 1 430 (на 2009 рік) |
Територія | 39,126 км² |
Площа | 5,489 км² |
Густота населення | 260,5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 20208 |
Телефонний код | +380 4740 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°1′6″ пн. ш. 30°58′7″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
154 м |
Водойми | річка Гнилий Тікич |
Відстань до обласного центру |
91,5 (фізична) км[1] |
Відстань до районного центру |
7 км |
Найближча залізнична станція | Багачеве, Звенигородка |
Відстань до залізничної станції |
Багачеве — 5 км Звенигородка — 4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с.Стебне, |
Сільський голова | Піддубний Василь Петрович |
Карта | |
Мапа | |
|
Село Стебне знаходиться за 7 км від районного центру — міста Звенигородка та за 5 км від залізничної станції Багачеве по обидва береги річки Гнилий Тікич. Межує з селами Вільховець Звенигородської міської громади, Залізнячка Єрківської селищної громади, та містом Багачеве.
Перша згадка про село датується 1633 роком. За легендою, якогось разу повз Звенигородку їхали чумаки. І вони вирішили не заїжджати в місто, а поїхати в об'їзд, південніше міста. В степу вони побачили невідоме село. Вирішили дізнатись, що це за поселення. Побачили, як із села виїжджає чоловік волами і підскочили до нього. Запитали його про назву села. А в того мужика був закладений ніс, і він говорив в ніс. Він хотів сказати «Степне», як і називалось село, а вийшло «Стебне». З того часу поширилась назва «Стебне».
Ще одна версія: місцеві пани дуже знущалися над кріпаками, стьобали їх батогами. Від слова "стьобати" й пішло "Стебне".
Але правильнішою є інша версія походження назви. Колись давно в цих місцях люди вирізали довгі вербові стебла — лозу, з якої виплітали кошики. Від слова «стебло» й виникло, трансформувавшись «Стебне». Стебло = Стебне. Цій версії сприяє і те, що багато майстрів з плетіння кошиків проживає у селі.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.
Найбільшого розквіту сягнуло під час головування у місцевому колгоспі Василя Олександровича Циби. Тоді[коли?] було збудовано дитячий садок, клуб, прокладено асфальтову центральну дорогу, бруківку у більшість прилеглих вуличок.
У селі багато назв кутків, місцевостей:
У селі створене та діє сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Стебне», основним напрямком виробництва якого є рослинництво, діє п'ять фермерських господарств, круподерня, олійня, млин, пилорама.
У селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів на 320 місць, дитячий садок, Будинок культури (без опалення), фельдшерсько-акушерський пункт, сільська бібліотека (11 800 книг), відділення зв'язку, чотири магазини, пам'ятник воїнам-визволителям та односельцям, які загинули у радянсько-німецькій війні, пам'ятний знак жертвам голодомору.
У селі народилась Ангеліна Сергіївна Мицик — педагог-природознавець, поетеса.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.