Стари́й Ска́лат — село в Україні, у Скалатській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Староскалатської сільської ради, якій було підпорядковане село Полупанівка.
| село Старий Скалат | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Скалатська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040430140083799 |
| Облікова картка | Старий Скалат |
| Основні дані | |
| Засноване | 1295 |
| Населення | 1 081 |
| Територія | 1.702 км² |
| Густота населення | 635.14 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47845 |
| Телефонний код | +380 3543 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′50″ пн. ш. 25°58′56″ сх. д. |
| Відстань до районного центру |
17 км |
| Найближча залізнична станція | Скалат |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47851, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Скалат, Грушевського, 2 |
| Карта | |
 Старий Скалат | |
 Старий Скалат | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
У зв'язку з переселенням мешканців хутір Мельник виведений із облікових даних. Розташоване на півдні району.
Населення — 10078 осіб (2025).
Географія
Через село тече річка Корилівка.
Історія
У селі помітні сліди Княжого тракту — шляху часів Русі.
Відоме від 1-ї половини XVI століття. Власниками маєтку в селі на момент написання статті про нього в «Словнику географічному Королівства Польського…» були нащадки дідича Скалата Свесскінда Розенштока Бернард та Мауріцій Розенштоки.[1]
Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл» та інші товариства, кооператива.
14 липня 2015 року ввійшло у склад Скалатської міської громади[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Скалатської міської громади[3].
19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району[4].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1069 | 98.89% |
| польська | 7 | 0.65% |
| російська | 5 | 0.46% |
| Усього | 1081 | 100% |
Пам'ятки
Є церква святих Косми і Дем'яна (1634, мурована), римо-католицький костел Блаженого Якуба Стрепи (1912), 5 «фіґур».
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1966), насипано символічну могили УСС і воякам УПА (1990-ті).
римо-католицький костел св. Якуба Стрепи, 1911
Дзвіниця церкви Св. Косми і Дем’яна
старовинний цвинтар
Могила актора Степана Курбаса (Яновича) і священика Пилипа Курбаса (батько і дід Леся Курбаса)
Будинок, у якому жив актор і режисер Лесь Курбас
.jpg)
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, Меморіальний музей-садиба Леся Курбаса, торговельний заклад.
Відомі люди
Народилися
- господарник, громадський діяч С. Кулик.
Проживали
- режисер, актор, драматург Лесь Курбас.
Галерея
В'їзд у село
Церква святих великомучеників і безсрібників Косми і Даміана
Костел Святого Якуба Стрепи
Парафіяльний будинок, в якому жила родина Курбасів.
Будинок культури.
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.