Loading AI tools
польський географ, дипломат, громадський діяч З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Станіслав Юзеф Сроковський (пол. Stanisław Józef Srokowski, 8 липня 1872, с. Венгжце, нині Краківського повіту — 20 серпня 1950, м. Варшава) — польський географ, дипломат, громадський діяч, волинський воєвода з 1 лютого 1923 року по 29 серпня 1924.
Станіслав Сроковський | |
---|---|
Народився | 1872[1][2][…] Бібіце, Ґміна Зельонкі, Краківський повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
Помер | 1950[1][2][…] або 20 серпня 1950 Варшава, Польська Народна Республіка |
Поховання | Евангелістський цвинтар Варшави |
Країна | Республіка Польща Бібіце |
Діяльність | дипломат, географ, викладач університету, adult educator, Clerical Officer |
Галузь | географія[3], економічна географія[3], країнознавство[3], освіта[d][3], дипломатія[3] і політична діяльність[3] |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Знання мов | польська[4][3] |
Заклад | Варшавський університет |
Військове звання | воєвода |
Партія | Національна ліга[d] |
Рід | Q28672526? |
Нагороди | |
Перехід з греко-католицького обряду на римо-католицький, щоб підкреслити своє несприйняття українського національного руху.
Народився 8 липня 1872 року в селі Венгжце поблизу Кракова (пол. Węgrzce, нині ґміна Зельонкі Краківського повіту Малопольського воєводства, Польща).
Навчався у Ягайлонському, Львівському університетах і в Залізничній академії у Пржибрамі.
Займався викладацькою діяльністю у Ряшеві, Львові; у Тернополі викладав у міській учительській семінарії (у 1903—1914 роках[5]).
З весни 1903[6] по 1914 рік був головою управи Товариства народних шкіл у Тернополі. З 1906 року був головою комісії зі спорудження будинку Товариства народних шкіл на вул. Качали, 1—2 (нині бульв. Шевченка, 1).[5] У 1907—1914 роках за його ініціативи та при допомозі однодумців (зокрема, Яна Заморського) було споруджено Дім людовий та бібліотеку.[6] У 1913 році заснував Подільський музей у Тернополі і був його першим директором.[5]
1908 року після убивства галицького намісника графа Анджея Потоцького оголосив про свій перехід з греко-католицького обряду на римо-католицький, щоб підкреслити своє несприйняття українського національного руху.[6]
Під час Першої світової війни проживав якийсь час у Києві, викладаючи в місцевих польських школах, оскільки остерігався арешту австрійською владою.
З 1919 року служив у Консульському департаменті. Був консулом в Одесі, змінив на цій посаді графа Зенона Беліна Бжозовського. До 1923 року був консулом у Кенігсберзі. У 1923—1924 роках був волинським воєводою. З 1926 року — перший директор Балтійського інституту в Торне.
До початку Другої світової війни був професором Варшавського університету. Після війни став головою Польського географічного товариства.
У 1946—1950 роках Станіслав Сроковський був головою Комісії зі встановлення найменувань місцевостей, яка займалася перейменуванням географічних об'єктів у Повернених Землях.
Помер 20 серпня 1950 року в м. Варшава, похований на Євангелістсько-реформатському цвинтарі цього міста.[7]
Перша дружина — Станіслава з Коловських (шлюб уклали у Львові 7 липня 1907, їх розлучення було затверджене декретом очільника держави від 3 липня 1919). Друга дружина — Марія Стефанія Батицька (з дому Малицька, 17.4.1892—18.6.1977, шлюб уклали 31 липня 1921 року). Дітей не мав.[7]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.