Loading AI tools
район у Дніпропетровській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Софі́ївський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця проміжного рівня Криворізької округи Катиринославської губернії УСРР, згодом Дніпропетровської області УРСР та України. Районний центр — селище міського типу Софіївка.
| Софіївський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Дніпропетровська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  УСРР,  Україна | ||||
| Область: | Дніпропетровська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1225200000 | ||||
| Утворений: | 1923 рік | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року[1] | ||||
| Населення: | ▼ 22 017 (на 1.04.2016) | ||||
| Площа: | 1379 км² | ||||
| Густота: | 16.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5650 | ||||
| Поштові індекси: | 53100—53183 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Софіївка | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 11 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Селища: | 3 | ||||
| Села: | 77 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Шевцова Надія Дмитрівна | ||||
| Голова РДА: | Ібрагімов Юсіф Вагіфович[2] | ||||
| Вебсторінка: | Софіївська РДА | ||||
| Адреса: | 53100, Дніпропетровська область, Софіївський р-н, смт. Софіївка, вул. Незалежності, 58 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Софіївський район в 2020 році межував з Криничанським, Апостолівським, Солонянським, Пятихатським, Криворізьким, Нікопольськими районами Дніпропетровської області.
| П'ятихатський район | Криничанський район | |
| Криворізький район |  |
Солонянський район |
| Апостолівський район | Нікопольський район |
Загальна площа земель становила 1379 кв. кілометрів, сільськогосподарських угідь 106,9 тис. га.
Основними водними артеріями району є мілководні річки Кам'янка, Базавлук, Саксагань. Є дані про родовища вапна, червоної глини, річкового піску, граніту.
Утворений 7 березня 1923 року постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету в складі Криворізької округи (повіту) Катеринославської губернії УСРР з існуючих на той час волостей: Ордо-Васильївської, Софіївскої I-ої, Мар'янівської та Ізлуцької[3] з центром в с. Софіївка.
За даними Катеринославського губернського статистичного бюро[4] на 1 січня 1925 року до складу Софіївського району входило 18 сільських рад:
| № | Назва сільської ради | Назва населенних пунктів |
| 1 | Софіївська | с. Софіївка Велика, хут. Горба. |
| 2 | Авдотівська | с. Авдотівка, д. Григоро-Григорівка, д. Єгорівка, д. Єлисаветівка, д. Широке №2, пос. Водяний, пос. Кам’яний, пос. Тернова-Балка, хут. Алексєєнко, хут. Рац. |
| 3 | Андріївська | с. Андріївка, д. Анно-Миколаївка, д. Бубирівка, д. Дар’ївка, д. Морозівка, д. Миколаївка, д. Покровка, хут. Ципко. |
| 4 | Василівська | с. Василівка (Ейгенгардт), д. Довгівка, пос. Первомайський, хут. Сільце-Спокій. |
| 5 | Водянська | д. Водяно, колг. Ім. Будьоного, пос. і ст. Девладове, д. Мала Софіївка, д. Ново-Софіївка, хут. Вовча Балка, хут. Ново-Софіївський. |
| 6 | Зав’яловська | д. Зав’яловка, д. Галино-Лозоватка, колг. Ім. К.Н.С., д. Мотина-Балка, д. Ново-Михайлівка, д. Рай-Поле, д. Тамарівка. |
| 7 | Ізлучиста | кол. Ізлучиста, кол. Кам’янка. |
| 8 | Князь-Іванівська | д. Князь-Іванівка, д. Олександрівка, д. Олексіївка, д. Ново-Петрівка, колг. Пахарь. |
| 9 | Криничанська | д. Кринички, д. Єленівка, д. Ковалеве, д. Любима, д. Ставраки, пос. Мар’є-Дмитрівка, хут. Вербове, хут. Ставраки. |
| 10 | Мар’янівська | д. Мар’янівка, д. Божедаровка, д. Зелений Кут, д. Петровка. |
| 11 | Ново-Вітебська | кол. Ново-Вітебськ, кол. Ново-Ковно, кол. Ново-Подольськ. |
| 12 | Ново-Житомирська | кол. Ново-Житомир. |
| 13 | Ново-Хортицька | кол. Ново-Хортиця, кол. Водяно. |
| 14 | Ново-Чигириновська | д. Ново-Чигириновка, д. Демурино-Варварівка, кол. Ново-Павловка, д. Павло-Леопольдівка |
| 15 | Ново-Юлівська | д. Ново-Юлівка, д. Трудолюбівка, пос. Івановський |
| 16 | Ордо-Василівська | с. Ордо-Василівка, д. Криничевата, д. Мар’ївка, д. Мар’ї-Єфимівка, д. Мар’ї-Костянтинівка, д. Прибережна, колг. Червоний Шлях. |
| 17 | Петрово-Долинська | д. Петрово-Долина, пос. Грушівка, пос. Данилівка, пос. Жовтий, пос. Костянтинівський, пос. Лиса Балка, пос. Радченко, д. Михайлівка, д. Широке №1. |
| 18 | Сергіївська | с. Сергіївка, кол. Довгенька, хут. Трубецький. |
З 1-го серпня 1925 р. поділ на губернії Української Соціалістичної Радянської Республіки скасовано.
З 15 червня 1925 р. територію УСРР поділено на 41 округ.[5] Софіївський район з райцентром в с. Софіївка, площею 943,5 кв. в. і населенням 36637осіб, лишився в складі Криворізької округи.[6] На 1 жовтня 1925 року в районі введено національні сільські ради.[7] Відповідно до реєстру: 1 німецька сільська рада - Ново-Хортицька, 3 єврейські сільські ради - Ізлучистенська, Ново-Вітебська, Ново-Житомирська.[6]
29 вересня 1926 р. до складу Софіївського району тої самої округи приєднані території Злотовустівської, Мар'ївської, Ново-Миколаївської і Базавлучокської сільрад і сел Наталівки, Приюта і Сорочине Сорочинської сільради в зв'язку з розформуванням Михайлівського району.[8]
В грудні 1926 року відбувся всесоюзний перепис населення. За результатами перепису Софіївський район мав 24 сільради, 146 населених місць, 10424 домогосподарства. Населення склало 51459 осіб. З них українці: 21080 (грамотні 12422) чоловіків, 23175 (грамотні 7450) жінок, євреї 2555 (грамотні 1900) чоловіків, 2685 (грамотні 1776) жінок, німці 604 (грамотні 433) чоловіків, 640 (грамотні 479) жінок.[9]
За даними статистичного довідника на 1 січня 1930 року [10]територія Софіївського району становила 1354 кв. км. До району входило 21 сільська рада, 146 сел. Населення за обрахунком складало 44880 осіб. Українців 82,1%.
В районі були:
1 лікарня на 45 ліжок з 4 лікарями, 1 поліклініка з 4 лікарями (3 самостійні амбуляторії та поліклініки, 2 лікарі);
40 шкіл 4-річки, 86 учителів і інструкторів, 3424 учнів;
4 школи 7-річки, 39 учителів і інструкторів, 1139 учнів;
8 бібліотек, 10 сільбуд., 11 хат-читалень, 2 кіноустановки;
В лікнепах навчалося 2710 учнів, в школах для малописемних – 246.
Дрібна та реміснича промисловість налічувала 1075 промислових одиниць, 1256 занятих осіб. Налічувалося 30 крамниць.
До всієї орної землі району засівалось 83,5%, з них зернових 87,7%: жито, озима і ярова пшениця, ячмінь, овес, просо, кукурудза, картопля, соняшник. Найбільш поширена технічна культура - соняшник. Площа під плодовими деревами становила 293 га, виноградники - 9 га.
В господарствах району налічувалось 8445 коней, 9263 великої рогатої худоби, 1222 овець та кіз, 966 свиней.
В результаті колективізації в районі були утворені 1 комуна, 17 сіл.-госп. артілей, 43 товариства СОЗ.
Індивідуальних селянських господарств нараховувалось 6358.
З 15 вересня 1930 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР округи скасовано і встановлено 503 окремі адміністративні одиниці. В число 484 районів входить і Софіївський район але без частини території, яка відійшла до новоствореного Ізлучистого єврейського національного району.[11]
3 лютого 1931 року села Пріют, Сорочино та Наталівку Базавлуцької сільради Софіївського району перечислено до складу Ізлучистого національно-єврейського району.[12]
9 лютого 1932 року Софіївський район в числі 50 районів увійшов до складу новоствореної Дніпропетровської області.[13]
На 1 грудня 1933 року територія району складала 949,6 кв. км. До складу району входило 21 сільрада. Населення району – 37717осіб.[14]
За даними економічно-адресового довідника на 1934 рік[15] в районі видобували корисні копалини: каолін, вогнетривала глина, граніт, жернові пісковики.
Головні галузі виробництва району: промисловість - добування граніту, борошномельна, сільське господарство – зернове (пшениця), соняшник.
З'явилася мережа МТС: Девладівська, Софіївська ІІ, з тракторним парком 42 і 28 тракторів.
Відбувалася телефонізація села: 10 сільрад , 2 МТС, 2 політ. відділи, 4 колгоспи.
В районному центрі с. Софіївка друкувалися районові та політвідділовські газети: «Соціалістичний штурм» - районна, «Більшовицьке око» - Девладівська МТС, «За більшовицький колгосп» - Софіївська МТС, «Більшовицька варта» - Н.- Софіївська МТС.
За відомостями статистичного довідника на травень-червень 1935 року[16] Софіївський район мав 24 сільради. В районі була філія Держбанку. Територія району 102,5 тис. га. В т. ч.: орна земля 80689 га; випаси 7691 га; сіножаті 328 га; городи 5057 га; сади, виногр. і ягід. 420 га; ліси 489 га.
Всього населення району - 43190 осіб. Населення райцентру - 9145 осіб.
Інкубаторно-брудерна станція НКЗС (Народний комісаріат земельних справ). МТС - 3: Девладівська зернова МТС; Софіївська зернова МТС; Незабудинська зернова МТС. МТМ (машино-тракторна майстерня) - 1. Колгоспів - 66. В т. ч. обслуговуємих МТС - 66. Господарств колгоспників - 6763. Господарств одноосібників - 101. Колективізація - 98,5%.
Колгоспні ферми
| Назва ферм | Число ферм | Скота (голів) |
| МТФ (молочно-товарна ферма) | 36 | 4056 |
| СТФ (свино-товарна ферма) | 66 | 5589 |
| ВТФ (вівце-товарна ферма) | 30 | 2522 |
| Конярські ферми | 3 | 201 |
| Птахівничі ферми | 15 | 5988 |
Засівна площа району під урожай 1935 р.
| Групи господарств | Площа га |
| Держ. і коопер. господарства | 3808 |
| Колгоспи | 64034 |
| Колгоспники | 2620 |
| Разом по колгоспному сектору | 66654 |
| Одноосібники | 38 |
| Робітн. і служб. | 451 |
| Всього | 70951 |
| Групи культур | Площа га |
| Зернові і бобові | 56945 |
| В т. ч.: Оз пшениці | 24422 |
| Оз жита | 6218 |
| Ярої пшениці | 5773 |
| Вівса | 1284 |
| Ячменю | 6075 |
| Круп‘яних | 5394 |
| Кукурудзи | 6826 |
| Бобових | 449 |
| Технічні | 5656 |
| В т. ч.: Соняшника | 5368 |
| Льону | 160 |
| Городні | 2159 |
| Картопля | 1490 |
| Кормові (всі) | 4701 |
| З них: Багаторічн. трав | 276 |
| Однорічн. трав | 2921 |
Поголів’я скота на 1 січня 1936 р. (кільк. голів)
| Коні | 6430 |
| Велика рогата худоба | 13970 |
| Свині | 11762 |
| Вівці | 2640 |
| Кози | 43 |
Промисловість району складала 19 підприємств, в них 792 робітники.
Промислова та інвалідна кооперація (вся) - 9 виробництв. В них зайнято 67 осіб.
Вантажообіг здійснюється залізничним транспортом.
Поштово-телеграфних закладів на 1 травня 1935 р. – 10, телефонізовано: 22 сільради, 2 MTC, 22 колгоспи.
Торговельних точок всіх – 66: 64 магазини, в т. ч.: держторгівля - 8, ВРП - 1, споживкооперація - 54. Базари - 4, з того числа в селах 4.
Культурно-освітні заклади:
25 початкові школи, в них 2375 учнів; 14 неповні середні школи, в них 4671 учнів; 1 повна середня школа, в ній 644 учні; 2 дитячі садки, в них 36 дітей; 76 дитячі майданчики на 2460 дітей.
Всього бібліотек 29; в них книжок 19152. Клубні установи - 41, з них мали бібліотеку 19, радіо 26, кіно 4. В т. ч. колбуди - 38, з них мали бібліотеку 17, радіо 24, кіно 3.
Колгоспн. хат-лабораторій на 1 травня 1935 p - 10.
Мережа закладів охорони здоров'я мала:
1 поліклініка, 1 амбулаторія, 1 медпункт, 5 фельдшерськ. пунктів, 1 акушерський пункт, 1 лікарня, 55 всіх ліжок, з них 10 пологових, 5 хат-родилень, в них 10 ліжок, 150 місць в постійних яслах, 4917 дітей в сезонних яслах, 2 аптеки, 5 лікарів, 26 середнього медперсоналу.
За станом на 15 грудня 1935 року територія району - 1024,7 кв. км, 24 сільради, населення - 43190.[17]
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 11 сільських рад, які об'єднують 81 населений пункт та підпорядковані Софіївській районній раді. Адміністративний центр — смт Софіївка[18].
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[19]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 13 347 | 2724 | 1718 | 3910 | 3324 | 1616 | 55 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 15 193 | 2581 | 1551 | 3683 | 4009 | 3092 | 277 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 23 404 осіб[20].
Економічну основу району забезпечує аграрний сектор та промисловість. В аграрному комплексі району функціонують 27 товариств, 114 фермерських господарств та 1346 особистих селянських господарств. Провідними підприємствами сільського господарства району є: ТОВ «Степове», ТОВ «Вікторія плюс», ТОВ «Оріон».
У 2002—2005 роках в районі введено в експлуатацію понад 13 тисяч м² житла, а це 153 будинки.
Територією району проходять такі автошляхи Н11, Т 0419, Т 0432 та Т 0434.
Районом проходить залізнична лінія Кривий Ріг-Головний — П'ятихатки та на південно-східній межі заходить лінія Зустрічний — Апостолове. Три залізничні станції: Девладове, Лошкарівка та Приворот.
Зупинні пункти: 27 км, 332 км, Благословення, Зав'ялівка, Кам'яне Поле, Потоцьке та Спокій.
Для повного забезпечення освітніх послуг на території району діють професійно-технічне училище, 26 загальноосвітніх шкіл, 13 дитячих дошкільних установ, школа-інтернат.
В районі працюють 22 клубні установи, районний будинок культури, історико-краєзнавчий музей, школа естетичного виховання, 27 бібліотек, дитячо-юнацька спортивна школа, Софіївська районна федерація важкої атлетики. ЇЇ здобутки та історія:
Кавалери багатьох бойових орденів: Бровенко Іван Спиридонович; Шеремет Андрій Якович; Степура Іван Михайлович; Хоменко Софрон Іванович;
Заслужений вчитель України — Недоруба Валентина Федорівна, Нос Тамара Архипівна; Заслужений працівник освіти України — Католик Микола Євгенович; Заслужений ветеренарний лікар — Лопата Михайло Макарович; Заслужені працівники сільського господарства України: Білоус Василь Васильович, Левченко Анатолій Іванович, Рожко Микола Миколайович, Гриневич Анатолій Михайлович, Курлов орест Лазаревич; Заслужений працівник культури України -Шеремет Тетяна Федорівна; Заслужений лікар України — Хімчак Валерій Терентійович; Заслужений енергетик України — Попакало Олександр Федорович;
Письменники та поети — Голота Любов Василівна; Тарасов Володимир; Шиловський Ілля; Волгін Валентин; Грипас Володимир;
Заслужений артист України: Садовський Микола Дмитрович; Заслужений художник України: Головко Микола Карпович; Почесний землевпорядник України — Віолентьєв Антон Федорович; почесний професор Дніпропетровського аграрного інституту — Куліш Анатолій Савович. Валентин Іванович Зноба (*10 січня 1929 — †7 серпня 2006) — народний художник України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, академік Академії мистецтв України.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Софіївського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 54,33 % (проголосували 10 616 із 19 541 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,03 % (4 887 виборців); Олег Ляшко — 12,16 % (1 291 виборців), Юлія Тимошенко — 10,79 % (1 145 виборців), Сергій Тігіпко — 7,59 % (806 виборців), Анатолій Гриценко — 5,72 % (607 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,43 %.[21]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
