Сергі́й Макси́мович Солодо́вник (7 вересня 1915, Кобеляки — 5 жовтня 1991, Харків) — український радянський живописець; чден Харківської організації Спілки радянських художників України від 1948 року[1]. Батько графіка Світлани Солодовник[2].
Солодовник Сергій Максимович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 7 вересня 1915 Кобеляки, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 5 жовтня 1991 (76 років) | |||
Харків, Україна | ||||
Поховання | Міське кладовище № 2 | |||
Країна | Російська імперія УНР СРСР | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Харківське державне художнє училище (1937) і Харківський художній інститут (1947) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Самокиш Микола Семенович, Бесєдін Сергій Фотійович, Прохоров Семен Маркович, Кокель Олексій Опанасович і Козик Михайло Якимович | |||
Відомі учні | Литвинов Володимир Олексійович, Ткачова Антоніна Яківна, Лихоліт Олексій Кирилович, Кузьменко Анатолій Федорович і Васягін Григорій Васильович | |||
Працівник | Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Партія | КПРС | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 7 вересня 1915 року в місті Кобеляках (нині Полтавський район Полтавської області, Україна). Упродовж 1931—1937 років навчався у Харківському художньому технвкумі; у 1937—1941 роках — в Харківському художньому інституті[1].
У роки німецько-радянської війни служив в артилерійських підрозділах. Мав військове звання капітана. Нагороджений орденами Червоної Зірки (29 квітня 1944)[3], Вітчизняної війни I ступеня (6 квітня 1985)[4].
У 1945—1947 роках продовжив навчання у Харківському художньому інституті. Його викладачами були зокрема Микола Самокиш, Сергій Бесєдін, Семен Прохоров, Олексій Кокель, Михайло Козик[2].
Від 1947 року викладав у Харківському художньому інституті (з 1963 року — Харківському художньо-помисловому інституті). Доцент кафедри малюнку з 1957 року, професор — з 1974 року. У 1967—1975 роках обіймав посаду декана факультету «Промислове мистецтво»[2]. Серед учнів: Григорій Васягін, Олексій Литвинов, Олексій Лихоліт, Антоніна Ткачова.
Був членом КПРС. Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Культури, № 12, квартира № 13. Помер у Харкові 5 жовтня 1991 року[2]. Похований у Харкові на Міському кладовищі № 2.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису. Серед робіт:
- серія фронтових малюнків (1942—1944);
- «Подруги» (1947);
- «Передвижники» (1951, у співавторстві з Йосипом Карасем і Григорієм Томенком);
- «Харківські тракторобудівельники» (1951);
- «Вихователі» (1953);
- «Портрет актриси Олександри Леснікової» (1959);
- «Портрет Героя Соціалістичної Праці пташниці В. Сидори» (1960);
- «Сніг випав»(Лижниці) (1960);
- «Портрет заслуженого будівельника Харкова А. Лебеєва» (1961),
- «У парку» (1965);
- «Портрет дівчини» (1965);
- «Портрет Г. Бондаренка»;
- «Автопортрет»;
- «Портрет письменника Івана Багмута»;
- «Портрет художника Миколи Самокиша»;
- «Вечір у Карпатах» (1974);
- «Художник Сергій Бесєдін» (1976);
- «Портрет академіка Василя Атрощенка» (1977);
- «Півонії» (1978);
- «Портрет письменника Костянтина Гордієнка» (1980);
- «Чоловічій портрет» (1980);
- «Свіжий сніг» (1981);
- «За вікном» (1982);
- «Весняні дощі» (1984);
- «Натюрморт з рибою» (1986);
- «Портрет Героя Соціалістичної Праці І. Мищенко» (1986);
- серії портретів партійних діячів і героїв.
Брав участь у республіканських виставках з 1944 року, всесоюзних — з 1951 року. Персональні виставки відбулися в Харкові у 1975 і 1986 роках та в місті Мерефі у 1984 році[1].
Роботи зберігаються у Харківському художньому музеї, Харківському історичному музеї, Житомирському і Лубенському краєзнавчих музеях та у приватних колекціях[2].
Примітки
Література
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.