Слобожанське
місто в Харківській області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Слобожанське (до 2016 року — Комсомольське) — місто в Чугуївському районі Харківської області. Адміністративний центр Слобожанської міської громади.
| Слобожанське | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна | Україна | ||||||||
| Область | Харківська область | ||||||||
| Район | Чугуївський район | ||||||||
| Тер. громада | Слобожанська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1956[1]. | ||||||||
| Статус міста | з 2025 року | ||||||||
| Населення | ▼ 14 000 (2024)[2] | ||||||||
| Площа | 1,40 км² | ||||||||
| Координати | 49°35′35″ пн. ш. 36°31′26″ сх. д. | ||||||||
| Водойма | озеро Лиман | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Лиман | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 60 км | ||||||||
| - автошляхами | 65 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 63460, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Слобожанське, вул. Миру, 7 | ||||||||
| Міський голова | Діхтяр Дмитро Миколайович | ||||||||
|
| |||||||||
Географія
Місто знаходиться на березі озера Лиман, прилягає до села Лиман, на відстані 2 км розташоване селище Донець, поруч — залізнична зупинка Слобожанська.
Електрички ходять весь день, і це досить зручно. Деякі мешканці купують місячні абонементи і їздять на електричках на роботу, на навчання і на базар у Зміїв, Харків, Ізюм, Шебелинку. В Слобожанське також приїжджають на електричках деякі працівники Зміївської ТЕС і дачники.
Найближча станція, де зупиняються також і пасажирські поїзди, — станція Зміїв.
Через місто проходить автомобільна дорога Р78. На березі озера — великий дачний масив.
Історія
Узагальнити
Перспектива
У 1956 році почалося будівництво Зміївської ТЕС, при якій з'явилось селище Комсомольське[1][3] (оскільки спорудження ДРЕС було Всесоюзним ударним будівництвом.) Перші будівельники проживали у Новій Єгорівці[4].
Перша вулиця міста — вулиця Дружби — була збудована у 1957 році. У цьому ж році був побудований перший дитячий садок. Друга вулиця виросла у тому ж році, біля озера Лиман, назвали Оздоровчою. В 1958 році на залізниці була збудована станція Слобожанська (Тоді — Комсомольська)[3]. В вересні 1959 була відкрита середня школа № 1. В 1960 році була введена в експлуатацію Слобожанська міська лікарня. А 31 грудня цього року у Зміївській ТЕС був уведений в експлуатацію перший енергоблок потужністю 200 МВт. В січні 1961 роцу був побудований та запущен завод «Стройдеталь» нині «Енергостіл». В 1962 році був відкритий для відвідувачів Слобожанський палац культури.
У 1966 році чисельність населення складала 10,3 тис. осіб, тут працювали Зміївська ТЕС, дві середні школи, Палац культури, бібліотека, дитячі ясла, лікарня на 350 ліжок, комбінат побутового обслуговування, телеательє, стадіон і два спорт-майданчики. Селище було газифіковане[1].
21 грудня 1969 року був введений в експлуатацію останній десятий енергоблок, цей рік вважається роком закінчення будівництва ТЕС.
У 1972 році чисельність населення склала 11,8 тис. осіб, тут діяли Зміївська ТЕС, Завод будівельних деталей, завод монтажних напівфабрикатів, молокозавод, хлібзавод та овочівницький радгосп[3].
На початку 1975 року почав роботу експериментальний механічний завод.
У січні 1989 року чисельність населення складала 15 871 людей[5].
У травні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію розташованих тут АТП тресту Південзахіденергобуд[6], Експериментально-механічного заводу та Дослідного електромонтажного заводу.[7], в липні 1995 року було затверджено рішення про приватизацію овочівницького радгоспу[8].
У 2002 році директор Зміївської овочевої фабрики, перебуваючи у селищі, незаконно безкоштовно передав основні виробничі фонди підприємства в статутні фонди фіктивних фірм, які фактично не вели господарської діяльності[9]. В 2002 році "ТОВ «Геомакс» розпочало свою діяльність. У червні 2004 року розпочався розгляд справи про банкрутство фабрики. І в серпні 2004 року вона була визнана банкрутом.
Станом на 1 січня 2013 року чисельність населення становила 14 776 осіб[10].
В ході декомунізації в лютому 2016 року смт Комсомольське було перейменовано на смт Слобожанське[11].
13 березня 2025 року Верховна Рада України ухвалила постанову про віднесення селища Слобожанське до категорії міст. Загальна чисельність жителів селища станом на 1 січня 2024 року становила 12329 осіб.[12]
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 7902 | 49.93% |
| українська | 7859 | 49.66% |
| вірменська | 21 | 0.13% |
| білоруська | 15 | 0.10% |
| румунська | 1 | 0.01% |
| інші/не вказали | 27 | 0.17% |
| Усього | 15825 | 100% |
Економіка
.jpg)
- Зміївська ТЕС
- Велике тепличне господарство
- Лиманський сільськогосподарський рибгосп
- Зміївський експериментально-механічний завод, ВАТ.
- Зміївської дослідницький електромонтажний завод, ВАТ.
- ТОВ «Завод „Енергостіл“»[14].
- ПрАТ «ЗАВОД ЕЛОКС»[15].
Об'єкти соціальної сфери
- Слобожанський ліцей № 1.
- Слобожанська гімназія № 2.
- Професійно-Енергетичний Ліцей.
- Слобожанська міська лікарня.
- Стадіон «Енергетик».
- Слобожанська дитячо-юнацька спортивна школа.
Спорт
У Слобожанському базується футбольний клуб «Енергетик-Центренерго» або, як місцеві називають, просто «Енергетик». Клуб знаходиться на балансі у Зміївської ТЕС і виступає на стадіоні «Енергетик». Головним досягненням в історії команди є чемпіонський сезон 1997 в Вищій лізі Чемпіонату Харківської області з футболу. Крім цього, клуб у 2008 році завоював бронзу, а в 2009 році — срібло Чемпіонату Харківської області з футболу у Вищій лізі. Також «Енергетик» зі Слобожанського двічі вигравав Кубок Харківської області з футболу в сезонах 1997 і 2001 років. Зараз клуб виступає в першій лізі Чемпіонату Харківської області з футболу, де в сезоні 2016 року обійняв 4 місце в групі А.
Пам'ятки
- Братська могила радянських воїнів[16].
Засоби масової інформації
- Газета «Енергетик»[1]
Відомі особи
В місті народились:
- Андре Тан (нар. 1983) — український дизайнер.
- Аліна Борщова (нар. 1982) — українська поетеса. Член Національної спілки письменників України.
- Крячко Валентин Миколайович (нар. 1958) — радянський та український футболіст та тренер, чемпіон світу серед молоді.
Проживали:
- Гончарук Іван Савич (1975—1987) — вояк УПА.
Місто-партнер
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.