Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Арте́м Сергі́йович Си́тник (нар. 19 серпня 1979 року, смт Компаніївка, Кіровоградська область) — український юрист, колишній слідчий прокуратури, перший директор Національного антикорупційного бюро України (2015 — 2022)[1][2], колишній заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції (12 травня 2022 року[3] – 3 червня 2024 року[4]), заступник директора Агенції оборонних закупівель (з червня 2024 року)[5].
| Ситник Артем Сергійович | |
|---|---|
 | |
| Директор Національного антикорупційного бюро України | |
| 16 квітня 2015 — 16 квітня 2022 | |
| Народився | 19 серпня 1979 (45 років) Компаніївка, Кіровоградська область, УРСР |
| Відомий як | правник, державний службовець |
| Громадянство |  СРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого |
Народився 19 серпня 1979 року в смт Компаніївка на Кіровоградщині.
Закінчив школу в смт Компаніївка з золотою медаллю. У 1996 році вступив до Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, де навчався за спеціальністю «Правознавство». У 2001 році закінчив навчання в Академії та отримав диплом з відзнакою.
В липні 2001—2003 р. розпочав професійну діяльність на посаді помічника прокурора Ленінського району м. Кіровограда, і вже у жовтні того ж року його було переведено на посаду слідчого.
В квітні 2004 призначений на посаду старшого слідчого прокуратури Кіровоградської області, а у жовтні 2006 року очолив слідчий відділ цієї прокуратури.
В серпні 2008 переведений на посаду начальника слідчого відділу прокуратури Київської області, де успішно працював наступні три роки. У серпні 2011 року пішов з посади за власним бажанням у зв'язку з незгодою з політикою режиму Януковича, криміналізацією правоохоронних органів, згортанням боротьби з корупцією, абсолютним непрофесіоналізмом і ангажованістю режимом тодішнього прокурора Київської області.
З жовтня 2011 по 16 квітня 2015 року[6], склавши успішно адвокатський іспит, займався адвокатською практикою. Очолював адвокатську фірму «Юридичні гарантії»[7].
В січні 2015 року Ситник брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ, у березні був одним із чотирьох основних претендентів[8], отримав у останньому голосуванні 7 голосів[9].
16 квітня 2015 року Указом Президента України було призначено на цю посаду[1][K 1].
У серпні 2015 року ГПУ почала досудове розслідування проти Ситника за ч. 1 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) кримінального кодексу України за включення сторонніх осіб до складу делегації для поїздки в Лондон[10]. Однак згодом Посольство Британії дало пояснення з цього приводу, після чого обвинувачення були зняті[11].
2016 року Ситника критикували колишні колеги з адвокатської спільноти через проведені НАБУ обшуки на робочих місцях адвокатів, що працювали з фігурантами справи про злочинне заволодіння коштами ПАТ «Укргазвидобування»[12][13].
12 квітня 2022 звільнений з посади голови НАБУ через закінчення терміну повноважень[14].
У 2022 році призначений на посаду заступника голови Національного агентства з питань запобігання корупції[15]. 3 червня 2024 року звільнений з цієї посади[16][17].
21 червня 2024 року Артема Ситника було призначено на посаду заступника директора «Агенції оборонних закупівель» Міністерства оборони з питань безпеки, де він буде відповідати за питання внутрішньої безпеки діяльності Агенції, перевірку контрагентів та контроль за належним виконанням державних контрактів, побудову ефективної співпраці з правоохоронними органами[18][19].
Ситник розслідував та/або керував діями слідчо-оперативних груп у 300+ кримінальних справах, значна частина яких стосувалась корупції. За результатами розслідувань, за одержання хабарів та інші корупційні злочини, до відповідальності було притягнуто суддів, працівників СБУ, МВС, податкової міліції, митної служби, районних адміністрацій, депутатів обласної, міських, районних рад, управлінь Держкомзему, водного господарства, захисту справ споживачів, Державного департаменту виконання покарань, Державної екологічної інспекції.
До кримінальної відповідальності за фальсифікацію результатів виборів Президента в межах територіального виборчого округу № 100 було притягнуто 8 членів виборчої комісії, 7 з яких були депутатами Кіровоградської обласної та міської рад. В рамках розслідування справи, командою Ситника було допитано близько 5000 свідків[20].
У листопаді 2017 року стало відомо, що Ситник під час одного зі спілкувань із журналістами розкрив деталі низки проваджень НАБУ, після чого ГПУ порушила проти нього кримінальне провадження за трьома статтями: перевищення службових повноважень, розголошення державної таємниці та розголошення таємниці слідства журналістам[21].
22 листопада 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) зареєструвала кримінальне провадження за фактом декларування директором НАБУ Ситником недостовірної інформації та доручила розслідування органам поліції[22].
В липні 2019 щодо Ситника проводилось розслідування, йому інкримінується те, що він за чужий кошт відпочивав у мисливському господарстві на Рівненщині, на що було витрачено не менше 500 тис. грн. При цьому сам Артем кілька разів не приходив до Нацполіції на виклик щодо цієї справи[23].
2019 року Ситника було включено до реєстру корупціонерів через порушення встановлених законом обмежень щодо отримання подарунків. Правопорушення визнано Рівненським апеляційним судом, що визнав Ситника винним. Йому присуджено штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів (3400 грн) та конфіскацію подарунків[24].
В лютому 2020 стало відомо, що Ситник не задекларував 1 млн російських рублів, отриманих від продажу нерухомості в тимчасово окупованому РФ Криму — ділянку в садовому товаристві «Міраж» в Нахімовському районі Севастополя, що його дружина оформила на себе й продала[25].
За керівництва Артема, НАБУ відзначилось гучними справами із затримання сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова[26] та початку розслідування щодо заводу «Кузня на Рибальському» (власники Порошенко і Кононенко)[27].
За 4,5 років діяльності НАБУ під керівництвом Ситника було притягнуто до відповідальності більше 550 осіб включно з 8 нардепами, 3 чинними заступниками міністрів, 2 міністрами, очільниками Державної фіскальної служби, Держаудит служби, Рахункової палати, експерший заступник секретаря РНБО, експерший заступник голови Нацбанку, більше 45 суддів. А також, скеровано до суду справи щодо керівників більше ніж 25 державних підприємств[28][29].
У червні 2018 року приєднався до акції на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Сенцова[30].
Дружина — Ганна Ситник, має двох дітей.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
