Серафи́м — в християнській традиції найвищий ангельський чин, найбільш наближений до Бога[1].
Серафим | |
---|---|
Згадки | Танах |
Характерні риси | шість крил |
Згадки у Біблії
У Біблії слово «Серафим» згадується двічі у книзі пророка Ісаї.
Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав…І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугілля розпалене, яке він узяв щипцями з-над жертовника. | ||
Давньоєврейське слово «Сараф» має кілька значень[2]:
- палаючий, вогненний
- змій, літаючий змій, змієподібна блискавка
- літаючий дракон або грифон.
Ці значення використовуються в наступних місцях Священного писання:
- «І послав Господь на народ отруйних зміїв, які жалили народ»(Чис. 21:6)
- «І сказав Господь до Мойсея: зроби собі змія і вистав його на прапор»(Чис. 21:8)
- «Не радуйся, земле филистимська, що зламане жезло, який вражав тебе, бо з кореня зміїного вийде гаспид, і плодом його буде летючий дракон»(Іс. 14:29)
- «Аспіди та летючі змії»(Іс. 30:6)
Це ж слово застосував пророк Ісайя до істот, які йому явилися: « І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугілля розпалене, яке він узяв щипцями з-над жертовника.» (Іс. 6:6) Псевдо-Діонісій Ареопагіт[en] у своєму творі «про небесну ієрархію» повідомляє про серафимів наступне:
|
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.