Світлодолинське (Білгород-Дністровський район)

Світлодоли́нське (у минулому: Село № 20, до 14.11.1945 Ліхтенталь^[1]) — село Саратської селищної громади Білгород-Дністровського району Одеської області в Україні, засноване свого часу німецькими колоністами.

село Світлодолинське
Герб
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Білгород-Дністровський район
Громада	Саратська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA51040190110035251
Облікова картка	Світлодолинське
Основні дані
Засноване	1835
Населення	1034
Територія	1720 км²
Густота населення	601,160 осіб/км²
Поштовий індекс	68231
Телефонний код	+380 4848
Географічні дані
Географічні координати	46°05′30″ пн. ш. 29°35′17″ сх. д.
Водойми	р. Чилігідер
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Сарата
Відстань до залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	68200, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, смт Сарата, вул. Чкалова, 15
Староста	Проданов Володимир Протасович
Карта
Світлодолинське
Світлодолинське
Мапа
Світлодолинське у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Світлодолинське.

Історія

Станом на 1886 рік у німецькій колонії Ліхтенталь Саратської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 1085 осіб, налічувалось 141 двір, існували лютеранська церква та школа^[2].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1118 осіб, з яких 517 чоловіків та 601 жінка.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1027 осіб.^[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[5]

Мова	Відсоток
українська	71,37 %
російська	21,37 %
молдовська	3,97 %
гагаузька	1,74 %
болгарська	1,26 %
білоруська	0,10 %
німецька	0,10 %

Примітки

1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 945, 994.
2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Джерела

• Історія міст та сіл України (рос.)