село в Полтавській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Са́лівка — село в Україні, у Горішньоплавнівській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 920 осіб. Колишній центр Салівської сільської ради.
село Салівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Кременчуцький район |
Тер. громада | Горішньоплавнівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53020030130013573 |
Облікова картка | Салівка |
Основні дані | |
Населення | 920 |
Поштовий індекс | 39752 |
Телефонний код | +380 5366 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′56″ пн. ш. 33°46′40″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
85 м |
Водойми | р. Кобелячок |
Відстань до районного центру |
47 км |
Найближча залізнична станція | Потоки |
Відстань до залізничної станції |
24 км |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
|
Село Салівка знаходиться на берегах річки Кобелячок, яка через 2 км впадає в річку Дніпро, неподалік Кам'янського водосховища, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Петрашівка, нижче за течією примикає село Карпівка. За 47 км від райцентру й за 24 км від залізничної станції Потоки, за 12 км від м. Горішні Плавні.
Існує декілька версій. Перша свідчить про те, що після розпаду Запорозької Січі у XVIII ст. частина запорожців розійшлась по Україні. Один козак на прізвище Сало поселився на території майбутнього села. Від його імені й пішла назва Салівка.
Друга версія трактує походження назви села від прізвища пана Саловського, який нібито й заснував село. Попервах воно називалося Саловське, а пізніше було скорочено на Салівку, тобто набуло типовішої для цих країв форми. Друга версія, на нашу думку, більше схожа на правду, хоча жителі села, тобто їхня більшість, вірять у першу.[1]
Ймовірно було засноване напркінці 17 - 18ст. з окремих хуторів.
У 1900 році налічувалося 130 дворів та 692 жителя.
До Салівської громади Келебердянської волості належали такі хутори: Бабці, Білецький, Городянки, Карпенки, Колесники, Плахотники, Проценки, Сакви, Стогніївка, Швеці (Шевці).
У виданні "Волости и важнейшие селения Европейской России. – Вып. 3: Губернии Малороссийские и Юго-Западные: Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская (російська)" 1885 року Салівка описана в розділі найважливіші поселення волості : хутор, в минулому державний, при річці Кобелячок, дворів - 103, жителів - 550, постоялий двір.[2]
У 1899 збудовано дерев'яну Благовіщенську церкву, при якій діяла церковно-парафіяльна школа.
У 1910 - 149 дворів та 819 жителів.
Радянський режим проголошено в січні 1918 року.
З березня 1923 р по вересень 1930р входила до складу Потіцького району Кремечуцької округи.
У 1923 році налічувалося 307 жителів.
У 1926 році 191 двір та 848 жителів.
Під час німецько-фашиської окупації (3.ІХ 1941 - 29.ІХ 1943) гітлерівці стратили 4 мирних жителів, вивезли на примусові роботи до Німеччини 121 чол.
У 60 - 70х роках 20 ст. в зв'язку з спорудженням Кам'янського водосховища село перенесено північніше на нове місце і разбудовано за єдиним планом. Радіофіковано, електрифіковано, газифіковано. Діє водогін. Більшість вулиць заасфальтовано.
На околиці Салівки (поряд з Шматківським гранкар’єром, в урочищі «Роблена могила» на лівому березі р. Дніпро) розташована група курганів.
Група курганів складається з 15-ти насипів (за іншими данними12 насипів[3]) (уточнена розвідковими обстеженнями О.Б. Супруненка), Майдан «Роблена Могила»[4] задернована, інші насипи розорюються. Розміри (висота х діаметр): від 0,40 х 20 м до 3,50 х 40 м.
І-І тис. до н.е. до бронзи, ранній залізний вік.
Де-факто розміщена в межах Кобеляцького району.
Оглядалася О.Б. Супруненком (1982 р., 2008 р.), К.М. Мироненком (2010 та 2011 рр.).[5]
Молочно-товарна (неіснує), птахо-товарна. Свинячо-товарна і вівці-товарна ферма (також не існує), машинно-тракторні майстерні після приватизації припинили своє існування.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.