Ружин (селище)
селище, районний центр у Житомирській області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
селище, районний центр у Житомирській області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ру́жин (пол. Różyn, їд. רוזשין (Ріжн)) — селище на Придніпровській височині, над річкою Роставицею (притока Росі), центр Ружинської селищної громади Бердичівського району Житомирської області. За 40 км від Бердичева. Колишні назви: Скоргородок, Щербів, Ружин (з 1591 року).
селище Ружин | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Костел, відновлений коштом спонсорів і общини в сер. 2000-х рр., листопад 2008 року | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Житомирська область | ||||
Район | Бердичівський район | ||||
Тер. громада | Ружинська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA18020130010019204 | ||||
Основні дані | |||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 6 км² | ||||
Населення | ▼4325 (01.01.2021)[1] | ||||
Густота | 751 осіб/км²; | ||||
Назва мешканців | ру́жинець ру́жинка ру́жинці | ||||
Поштовий індекс | 13600 | ||||
Телефонний код | +380 4138 | ||||
Географічні координати | 49°43′24″ пн. ш. 29°13′17″ сх. д.H G O | ||||
Висота над рівнем моря | 214 м | ||||
Водойма | р. Роставиця
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Зарудинці | ||||
До станції: | 10 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- залізницею: | 108 км | ||||
- автошляхами: | 111 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 13600, смт Ружин, вул. О. Бурди, 44 | ||||
Карта | |||||
Ружин у Вікісховищі |
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення становила 4 251 особу, з них українців — 2 729, росіян — 162, німців — 9, євреїв — 1 108, поляків — 170, інших — 73[2].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 4962 | 97.93% |
російська | 88 | 1.74% |
вірменська | 5 | 0.10% |
білоруська | 3 | 0.06% |
польська | 3 | 0.06% |
румунська | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 5 | 0.09% |
Усього | 5067 | 100% |
Першою назвою містечка 1071 року саме в літописах згадується як Скоргородок, який був потім зруйнований монголо-татарською ордою. На його місці виникає Щербів.
У 1399 році місто було дощенту спалено ханом Тимуром-Кутлуком, в 1416 році ці землі розтоптує емір Золотої Орди Едигей, а в 1482 — кримський хан Менглі-Гірей.
У 1569 році землі сучасного Ружина були приєднані до Польського королівства. За військові справи польський король Стефан Баторій дарує князю Михайлу Остафійовичу Ружинському (див. Ружинські) містечко Щербів над Роставицею, перейменувавши його в 1591 році на Новий Ружин. По смерті князя 1592 року, маєтки відійшли до його брата — Кирика Ружинського.
У 1796 році після анексії Правобережної України Російською імперією, Ружин, де мешкало 750 осіб, відносився до Київської губернії.
У 1838 році Ружин вже мав велику єврейську громаду. Ружинський цадик був звинувачений владою в тому, що віддав розпорядження про страту двох людей. Коли стало відомо про вбивства, сотні євреїв були арештовані і піддані тортурам. 80 осіб постали перед судом; процес тривав півтора року. Шість голів громади були засуджені до довічної каторги, решта — до заслання у Сибір, всі засуджені зазнали биття, від якого близько 30 чоловік померло. Цадик перебував під арештом майже два роки проте був звільнений.
У 1863 році загальна чисельність населення ставила 2663 людей, більшість з яких були євреї. Відомо, що в 1880 році винзавод в місті був орендований сім'єю Шапіро, яка у 1896 році також орендувала паровий млин.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку Ружинської волості Сквирського повіту Київської губернії мешкало 800 осіб, налічувалось 79 дворових господарств, існували православна церква, костел, синагога, католицька каплиця, 2 єврейські молитовні будинки, школа, поштова станція, 5 постоялих дворів, 8 постоялих будинків, 2 водяних млини та шкіряний завод[4].
Ружин був відомий високою якістю коней, що продавалися на Бердичівскому ярмарку.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4329 осіб (2065 чоловічої статі та 2264 — жіночої), з яких 1226 — православної віри, 2917 — юдейської[5].
У 1900 році в Ружині було 284 двора, де мешкало 5425 особи.
Наступними були дуже важкі і жорстокі роки комунізму, під час якого було розкуркулено більшість сімей. Та особливо трагічними потрібно відзначити голодомор 1932-1933, який забрав життя мільйонів людей. Внаслідок Голодомору 1932—1933 за даними різних джерел, у районі загинуло 4386 чол. та 10 родин, імена яких на сьогодні встановлено[6].
Ружин був окупований нацистами 17 липня 1941 року. 10 вересня 1941 року нацистами біля Ружина розстріляно 750 євреїв — район старого аеродрому[7].
Повернутий комуністами в ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції, яка розпочалася 24 грудня 1943 року. Під час визволення Ружина в жорстоких боях загинули 504 воїни різних національностей. З 1937 року і до нашого часу Ружин належить до Житомирської області.
27 лютого 1962 року Ружин було віднесено до категорії селищ міського типу[8].
В смт Ружин виходить щотижнева газета безкоштовних оголошень «Ружин на долонях», яка розповсюджується в смт Ружин та Ружинському районі.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.