Ромашки (Білоцерківський район)

Рома́шки — село в Україні, у Рокитнянській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Населення становить 865 осіб^[1].

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ромашки.

село Ромашки
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Тер. громада	Рокитнянська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32020130180014008
Основні дані
Засноване	1773
Населення	865[1]
Площа	30 км²
Густота населення	28,83 осіб/км²
Поштовий індекс	09623[2]
Телефонний код	+380 4562
Географічні дані
Географічні координати	49°43′48″ пн. ш. 30°36′05″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	146 м
Водойми	Горохуватка
Місцева влада
Адреса ради	09601, Київська обл., Білоцерківський р-н, селище Рокитне, вул. Незалежності, 2
Карта
Ромашки
Ромашки
Мапа
Ромашки у Вікісховищі

Історія

Ромашки — село при річці Гороховатці, в одній версті нижче села Телешівка. Жителів обох статей разом з селом Бакумівка, що розташована нижче по річці Гороховатці, навпроти села Шарки — 1948 осіб. У 1790 році вважалося, що у 65 хатах, 538 мешканців обох статей. Землі в маєтку нараховується 3742 десятини. Спочатку належали Андрію Абакумову, потім його доньці Олександрі Андріївні Трофімовій; а нині її дочці, дружині відставного підполковника Серафимі Антонівні Масловій. В кінці минулого століття село належало до Рокитнянського ключа.

Церква на честь Покрова Пресвятої Богородиці спочатку була дерев'яна, збудована 1773 року священиком з села Вінцентівка Феодором Куликівським «на кшталт халупи, зі снопків пошита, глиною обліплена». У 1843 році покійна поміщиця Трофімова на її місці побудувала кам'яну з трьома престолами: головний на честь Покрова Пресвятої Богородиці, бічні — на честь Святителя Миколая та преподобного Антонія Печерського. Церква багато оснащена начинням, по штатах зарахована до 5-го класу; землі має 37 десятин^[3].

Населення

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 865 осіб^[1].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним^[1]:

Мовний склад населення с. Ромашки
Мова	Число ос.	Відсоток
українська	840	97,11
російська	24	2,77
молдовська	1	0,12

Археологічні розвідки

Поблизу села у 1899 році відомий археолог Вікентій Хвойка розкопав пам'ятки Черняхівської культури. Вельми відома посудина із землеробським календарем. На ній зображені дощі, колосіння хлібів, жнива, Ярилин день, Купала, обжинки, а також ряди квадратиків, що відповідають дням землеробських робіт^[4].

Покровська церква

Покровська церква в с. Ромашки

Головна архітектурна пам'ятка села — Покровська церква, будівництво якої закінчено 1843 року. У провінції, для будівництва храму використали давній проєкт, створений наприкінці XVIII — початку XIX століття у стилі розвинутого класицизму.

Церква у вигляді базиліки зі спрощеними деталями та декором, котрий обмежений тинькуванням поверхонь, дощатим рустом на кутах, розфарбуванням в два улюблені кольори класицизму — жовте тло, білі деталі. Західний фасад Покровської церкви прикрасив чотириколонний портик з трикутним фронтоном та дві невисокі дзвіниці-вежі. Дахи криті бляхою, пофарбованою в зелений колір, що перегукується з кольором навколишньої рослинності. Мури храму прикрашені двома ярусами вікон, в першому ярусі — видовжені, в другому — квадратні, як то було типово для палаців дворянських садиб доби палладіанства. Лиштва біля вікон відсутня. Східний фасад створює єдина абсида, прикрашена ззовні дощатим рустом та круглими вікнами. Під час німецько-радянської війни західний фасад Покровської церкви був пошкоджений та відновлений у первісному вигляді у повоєнний час.

Обмаль декору за край компенсована вишуканою стриманістю всіх фасадів Покровської церкви та величним силуетом, притаманним лише храмовим спорудам в столиці. Храм справляє враження видатної столичної споруди, проєкт якої був використаний ще й в сільській місцевості. Прикладами цього типу базилікальних храмів були:

• Троїцький собор Олександро-Невської лаври (архітектор Старов Іван Єгорович);
• П'ятницька церква у маєтку Липяги (1826—1834), близька за часом побудови до храму в селі Ромашки під Києвом;
• Церква Димитрія Солунського у маєтку Печетово військового губернатора Петербурга Павла Голенищева-Кутузова;
• Успенська церква на Могильцях в Москві (архітектор Ніколя Легран).

Відомі люди

• Ф. П. Чередніченко (1901—1942) — професор Київського політехнічного інституту, брав участь у проведенні наукових досліджень в оборонній галузі, розстріляний під час німецької окупації.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
• Палладіанство
• Старов Іван Єгорович
• Львов Микола Олександрович
• Креслення архітектора
• Садиба
• Олександро-Невська лавра