Рожнівка
село в Чернігівській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Чернігівській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рожні́вка — село в Україні, в Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 963 особи[1]. Входить до складу Ічнянської міської громади.
село Рожнівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Прилуцький район |
Тер. громада | Ічнянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA74080030410096922 |
Облікова картка | картка ВР |
Основні дані | |
Засноване | 1600 |
Населення | 963 |
Площа | 4,195 км² |
Густота населення | 229,56 осіб/км² |
Поштовий індекс | 16714 |
Телефонний код | +380 4633 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°56′27″ пн. ш. 32°32′43″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
143 м |
Водойми | Удай |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Ічня, площа Т. Г. Шевченка, 1 |
Карта | |
Мапа | |
Село розташоване на півночі району, на правому березі річки Удай, яка бере початок з болота, що на схід від села. Вище за течією на відстані в 4,5 км розташоване село Хаїха, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Максимівка. По селу протікає іригаційний канал.
Відстань від Чернігова — близько 160 км (автошляхами — 174 км[2]), до Ічні — 15 км[2]. Найближча залізнична станція — Рожнівка на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень.
Площа села близько 4 км²[1]. Висота над рівнем моря — 143 м[3].
Село засноване у першій половині XVII століття на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої. З 1648 у складі Іченської сотні Прилуцького полку Гетьманщини. У селі парафія Покрови Пресвятої Богородиці.[4] З 1782 — у складі Чернігівського намісництва Російської імперії, а з 1802 — у Чернігівській губернії.
Є на мапі кінця 18 сторіччя.[5]
У 1859 році у володарському та казацькому селі Рожнівка була церква та 253 двори де жило 1654 особи (801 чоловічої та 853 жиночої статі)[6]
З 1917 — у складі УНР. 1919, після окупації Рожнівки московськими большевиками, тут активно діяли повстанські загони Отамана Ангела. Проте 1921 окупаційна влада закріпилася, але не ризикувала втручалася у традиційний спосіб життя рожнівців. Тільки 1928 почалося насильницьке затягування станових козаків до так званих комун. Підкоривши місцевих лідерів та паралізувавши самостійні господарства, влада на селі перейшла до терору голодом.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 313 жителів села[7]. 1932 року в селі почалися бунти проти влади та її агентів-комсомольців, які грабували і старих, і багатодітних. Комуністична влада закрила Покровську церкву, ведучи пропаганду безбожництва та українофобії. Вже після звільнення від СССР, у Рожінвці встановлено поминальний хрест на честь усіх замучених комуністами голодом під час геноциду українського народу.
Після укладення сталінсько-гітлерівського союзу 1939, комуністична влада готувала молодь села Рожнівка до інтервенції в Європу. Проте на початку вересня 1941 сама тікала з Рожнівки, не спромігшись організувати жодного дієвого підпілля. 1943, знову вдершись до села, сталіністи провели повторну мобілізацію чоловіків Рожнівки. Так що всього у сутичках на німецько-московській війні брало участь 457 мешканців села — практично кожен другий дорослий мешканець Рожнівки.
Сталінська влада довела до смерті на фронтах 296 рожнівців — понад 65 % від насильно мобілізованих. До 1957 сталіністи відмовлялися вшановувати ці жертви, аж поки за часів Хрущова не почали централізовано встановлювати пам'ятники загиблим. Щоправда, під комуністичною символікою — для ідеологічного терору проти нового покоління селян.[8]. Крім того, саме у Рожнівці пам'ятник жертвам Другої світової влада свідомо поставила на фундаменті нею зруйнованої Покровської церкви, яка досі не відновлена.
Військовий льотчик Степан Андрійович Харченко родом з Рожнівки був названий комуністами героєм їхнього СССР. На честь уродженця Рожнівки Івана Чайки назвали селище у Виборзькому районі Ленінградської області РФ, яке сталінські війська відібрали у Фінляндії.
Після Другої світової війни комуністи знову вдалися до терору голодом, який тривав до весни 1947 року. Тут же знаходилася центральна садиба підприємства для примусової роботи — «колхоз імені Леніна», за яким було закріплено 5639 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 4892 га орної землі. З 1970-их років це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом для прогодівлі комуністів.
На початку 1970-х населення становило все ще поважну цифру — 2359 осіб[8]. Нині в селі живе 963 мешканці[1].
До 2017 року орган місцевого самоврядування — Рожнівська сільська рада.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 957 | 99.38% |
російська | 6 | 0.62% |
Усього | 963 | 100% |
На 2020 рік у селі є загальноосвітня школа, яку з 2019 року перевели на неповну середню, клуб, ФАП, кілька магазинів, парафія Православної Церкви України на честь Покрова Пресвятої Богородиці (настоятель — отець-капелан Олександр Мужук). У селі два діючі цвинтарі — Старе й Нове.
Працюють сільськогосподарські підприємства «Темп» і «Зоря».
У Рожнівці народилися:
Поширені прізвища: Топчій, Цокур, Буренко, Йовхименко, Гальченко, Грек, Шарудило, Заяць, Козел.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.