Рогуля Петро
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Петро Рогу́ля (1722, хутір Рогулі біля с. Голінка, Прилуцький полк, Гетьманщина — 1800) — український іконописець і портретист XVIII століття. Уславився створенням портретів представників гетьманської старшини.
Рогуля Петро | |
---|---|
Народився | 1722 Котельва, Охтирський повіт, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія |
Помер | 1800 |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | художник |
Жанр | портрет |
Життєпис
Народився на хуторі поблизу села Голінки Голінської сотні Прилуцького полку[1] на Чернігівщині. Освіту здобув в іконописній школі Києво-Печерської лаври. Його наставники — митці Феоктист Павловський та Алімпій Галик. Працював у Києві. Постійно жив у Котельві.
У сучасній Голінці Бахмацького району проживають далекі родичі іконописця, переважно старші жінки з дошлюбними прізвищами Рогуля.
Творчість

Створив ікони для собору Охтирського чоловічого монастиря (1744), Покровської церкви селища Котельва (1749). Його пензлю належить поколінний портрет Петра І (1774, Національний музей історії України).
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.