Охтирський повіт

Охтирський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Охтирка.

Охтирський повіт
Герб повіту
Губернія	Харківська губернія
Центр	Охтирка
Створений	1780
Площа	2441,6 верст²
Населення	161243 (1897) осіб
Наступники	Богодухівська округа

Див. також: Охтирський (значення)

Підпорядкування

• Утворений 1780 року за указом імператриці Катерини II від 25 квітня у складі новоствореного Харківського намісництва (замість першої Слобідсько-Української губернії).
• 1796 року за указом імператора Павла I від 12 грудня увійшов до складу поновленої Слобідсько-Української губернії.
• 1835 назву губернії змінено на Харківську.
• 1923 року за адміністративною реформою повіт ліквідовано, переважна частина території увійшла до складу Богодухівської округи.

Історія

У 1918 році згідно з адміністративно-територіальним поділом Української Народної Республіки частково входив до Землі Полтавщина із земським центром у Полтаві.

Географія

Розташування

Охтирський повіт знаходився в західній частині губернії, займав близько 2441 версти² (254 341 десятина).

Населення

За даними перепису 1897 року кількість мешканців становила 161 243 особи (81 313 чоловічої статі та 79 930} — жіночої)^[1].

Господарка

Землеробство

Ґрунти повіту переважно чорноземні. Цінність землі досить висока зумовлена також значним населенням.

Головна річка — Ворскла.

Транспортне сполучення

Просвіта

Адміністративний поділ

Станом на 1913 рік у повіті було 12 волостей^[2]:

• Більчанська;
• Боромлянська;
• Дернівська;
• Кириківська;
• Котелевська;
• Краснопільська;
• Охтирська;
• Покровська;
• Ряснянська;
• Славгородська;
• Тростянецька;
• Хухрянська
• та місто Охтирка із передмістям Городіївка

Див. також

• Харківщина