Роберт Брум

Роберт Брум (англ. Robert Broom; 30 листопада 1866 — 6 квітня 1951) — шотландський і південноафриканський лікар і палеонтолог. У 1895 році здобув освіту лікаря і в 1905 став Доктором Наук від Університету Глазго. У 1893 одружився з Мері Байрд Бейлі. З 1903 по 1910 був викладачем зоології та геології в Вікторія Коледжі (Стелленбос, ПАР) і згодом став хранителем палеонтології хребетних в південноафриканському Музеї Кейптауна. Роберт Брум зробив значний внесок у палеонтологію рептилій і предків людини.

Роберт Брум
англ. Robert Broom
Роберт Брум (автограф на власному фото)
Народився	30 листопада 1866(1866-11-30)[1][2][3] Пейслі, Пейслі[d], Ренфрюшир[d], Шотландія, Сполучене Королівство
Помер	6 квітня 1951(1951-04-06)[1][2][3] (84 роки) Преторія, ПАР
Країна	ПАР
Національність	Британець
Діяльність	Палеонтологія
Галузь	палеонтологія
Alma mater	Університет Глазго
Знання мов	англійська
Заклад	Стелленбоський університет, Ізіко Південноафриканський музей і Дітсонгівський національний природознавчий музей
Членство	Лондонське королівське товариство і Шведська королівська академія наук
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Королівська медаль (1928) Медаль Даніеля Жиро Елліота (1946) Круніанська лекціяd (1913) медаль Волластона (1949)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Брум.

Науковий внесок

Першу популярність Бруму принесли дослідження звіроподібних рептилій. Після відкриття Реймондом Дартом «Дитини Таунга», австралопітека-немовляти, інтерес Брума до палеонтології значно зріс.

У 1934 році Брум став асистентом палеонтології в Трансваальському музеї. У наступні роки, Брум і Джон Т. Робінсон зробили серію захоплюючих знахідок, включаючи фрагменти шести гомінідів в печері Стеркфонтейн, яких вони назвали Plesianthropus transvaalensis, але пізніше ці фрагменти були класифіковані як дорослі особини австралопітека африканського.

У 1937 році Брум здійснив своє найвідоміше відкриття — Paranthropus robustus. Ці відкриття допомогли Раймонду Дарту систематизувати вид Таунга. Подальша кар'єра Брума була присвячена дослідженню цих місцезнаходжень та інтерпретації багатьох ранніх останків гомінідів, виявлених в цих місцях. У 1946 році Брум був нагороджений медаллю Лондонського королівського товариства в Національній Академії Наук.

Він продовжував писати до самого останнього. Незадовго до своєї смерті він закінчив монографію про австралопітеків.

Публікації

Найважливіші (з сотні його статей), які були опубліковані в різних наукових журналах:

• «Fossil Reptiles of South Africa» в Science in South Africa (1905)
• «Reptiles of Karroo Formation» в Geology of Cape Colony (1909)
• «Development and Morphology of the Marsupial Shoulder Girdle» в Transactions of the Royal Society of Edinburgh (1899)
• «Comparison of Permian Reptiles of North America with Those of South Africa» в Bulletin of the American Museum of Natural History (1910)
• «Structure of Skull in Cynodont Reptiles» в Proceedings of the Zoölogical Society (1911).
• «The South Africa Fossil Ape-Men, The Australopithecinae» (1946).

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116714034 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. SNAC — 2010.

   d:Track:Q29861311
3. Biographical Database of Southern African Science — 2002.

   d:Track:Q24276683

Посилання

• Електронна енциклопедія^{[недоступне посилання з червня 2019]}