Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Роберт Ніллі Белла (23 лютого 1927 — 30 липня 2013) — американський соціолог, перш за все відомий як дослідник сучасних форм релігійності.
| Роберт Белла | |
|---|---|
англ. Robert Neelly Bellah  | |
 | |
| Народився | 23 лютого 1927[1][2][3] Алтус, Оклахома, США |
| Помер | 30 липня 2013[1][2] (86 років) Окленд, Каліфорнія, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | соціолог, викладач університету |
| Галузь | соціологія релігії[4] |
| Alma mater | Гарвардський університет і Гарвардський коледж |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Вчене звання | професор |
| Науковий керівник | Талкотт Парсонс |
| Вчителі | Талкотт Парсонс |
| Відомі учні | Джеффрі Александер |
| Знання мов | англійська[3] |
| Заклад | Університет Каліфорнії (Берклі) |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Конфесія | англіканство |
| Нагороди | |
Ввів до термінологічного апарату соціології релігії такі концепти, як шейлаїзм, громадянська релігія, релігійна еволюція.
Роберт Белла народився в місті Алтус (Оклахома, США), але в 2 роки переїхав із родиною до Лос Анджелеса, у зв'язку зі смертю батька. В Лос Анджелесі закінчив школу, а після служби в армії отримав вищу освіту в Гарвардському університеті, ставши в 1950 році бакалавром соціальної антропології. Протягом навчання цікавився лівою політичною ідеологією (навіть був членом Комуністичної партії США з 1947 до 1949), а також сходознавством. В 1955 році отримав ступінь Ph.D. з соціології та далекосхідних мов, а в 1957-му вийшла друком його монографія «Релігія в добу Токугава». Крім японської та китайської, також знав арабську мову, та кілька європейських. Серед керівників наукової роботи Белла на цьому етапі були Т. Парсонс, Д. Аберле та інші відомі соціологи. Пропрацювавши десять років у Гарварді, Белла переїхав до Берклі та решту життя був професором у Каліфорнійському університеті. Був одружений з Мелані Хіман, мав дві доньки. У зрілому віці перейшов з пресвітеріанства до єпископальної церкви та мав репутацію глибоко віруючої людини[5]. Помер на 87-му році життя в Каліфорнії, до останніх років плідно працюючи та встигнувши видати програмну книгу «Релігія в людській еволюції: від палеоліту до Осьового часу» (2011). Питання, які розглядалися в ній, надихнули Г. Йоаса організувати конференцію в Ерфурті за участі Я. Ассмана, Ч. Тайлора та інших відомих науковців, а матеріали конференції було згодом видано в Гарварді під назвою «Осьовий час і його наслідки» (2012). Редагування цих матеріалів було останньою важливою працею Белла.
В 1967 році в спеціальному випуску журналу Daedalus, що мав назву Religion in America, вийшла стаття Белла під назвою «Громадянська релігія в Америці»[6]. В цій статті автор увів до наукового вжитку створений Ж.-Ж. Руссо концепт «громадянська релігія», який був підхоплений численними дослідниками та зробив Белла настільки відомим, що наприкінці життя він стверджував, що іноді волів би ніколи не писати цієї статті[7]. Белла зазначав, що «громадянська релігія», або вимір релігійності, перебуває поза конкретними церквами чи синагогами, і є чимось цілковито інакшим, ніж звичайні церкви[8]. Хоча «громадянська релігія» і не протистоїть напряму релігії традиційній, вона все ж претендує на провідне місце у свідомості людини, а отже, має замінити, принаймні в публічній площині, конфесійну релігійність американців. «Громадянська релігія» має власні вірування, символи та ритуали, серед яких виокремлюють церемонію інавгурації Президента, вислови та дії отців-засновників США, американський прапор, подвиги часів Громадянської війни та ін. Президент США є своєрідним верховним лідером «громадянської релігії», апелюючи в своїх виступах до Бога та американських символів, проте не до конфесійних особливостей тієї чи іншої релігійної традиції. Разом із тим, американська «громадянська релігія», на відміну від французької чи радянської, ніколи не була антиклерикальною, войовничою щодо історичних деномінацій, існуючи паралельно до останніх.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
