Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рейхсталер (нім. Reichstaler, в дослівному перекладі «імперський талер») — велика срібна монета і грошова одиниця держав Священної Римської імперії в XVI—XIX століттях. Як реальна монета часто називався «спеціесталер» або «спеціесрейхсталер».
Рейхсталер | |
Країна | Священна Римська імперія |
---|---|
Замінений на | Союзний талерd і Конвенційний талерd |
Час/дата початку | 1566 |
Час/дата закінчення | 1857 |
У 1566 році згідно аугсбурзького монетного статуту була введена нова грошова одиниця «рейхсталер» рівна 1/9 кельнської марки чистого срібла[1]. Це відповідало 29,23 г срібла 889 проби, або 25,98 г чистого срібла[2].
Спочатку рейхсталер прирівняли до 68 крейцерів, але по мірі знецінення крейцера, до 72, а в 1580 році — 90 крейцерам[1]. Монети стали карбувати багато держав. В середині XVI століття рейхсталер отримав широке поширення і став повноцінною торговою монетою[1].
У державах північної Німеччини рейхсталер ділили на 24 грошена або 32 шилінга[1].
У 1750 році під час правління Фрідріха II в Пруссії була проведена так звана Грауманська реформа. Згідно з нею з кельнської марки срібла стали випускати 14 талерів. Відповідно вага монети знизилася до 22,27 г срібла 750 проби (16,704 г чистого срібла). При цьому ці монети містили напис «reichsthaler»[3]. Така зміна вагових характеристик рейхсталера однією з найсильніших держав Німеччини призвела до відмови від використання цієї грошової одиниці. У 1753 році внаслідок підписання Австрією і Баварією монетної конвенції з'явився конвенційний талер (1/10 кельнської марки срібла), а незабаром і кроненталер (29,44 г срібла 873-ї проби або 25,9 г чистого срібла)[4].
У 1816 році в Пруссії був випущений останній талер з відповідним позначенням номіналу «reichsthaler».
У 1837 і 1838 роках були підписані Мюнхенська та Дрезденська монетні конвенції. Спочатку вони були покликані забезпечити уніфікацію грошових систем учасників договору, а в реальності привели до створення на території Німецького митного союзу двох валютних зон з переважанням талера в країнах північної Німеччини і гульдена — південної. Між ними був встановлений чіткий обмінний курс — 2 талера становили еквівалент 3 1/2 гульденів. Хоч вміст чистого срібла в талері після 1838 року і залишалося незмінним (1/14 кельнської марки) його вагові характеристики відрізнялися від «рейхсталера», так як він карбувався зі срібла 900-ї проби.
У 1857 році між більшістю німецьких держав і Австрією було підписано Віденську монетну конвенцію. Відповідно до Віденської монетної конвенції, основною ваговою одиницею для країн-учасниць конвенції замість кельнської марки ставав «митний фунт» (нім. Zollpfund) рівний 500 грамам[5]. Для країн Дрезденської монетної конвенції встановлювалася монетна стопа в 30 талерів з одного митного фунта, для Південно-Німецького монетного союзу — 52,5 гульдена, для Австрії — 45 гульденів. Новий талер отримав назву «союзного» (нім. Vereinstaler) і проіснував до 1871 року.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.