Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Спорти́вний клу́б «Рапі́д» Ві́день (нім. Sportklub Rapid Wien) — професійний австрійський футбольний клуб з міста Відень. Найтитулованіший клуб Австрії: 32 перемоги у чемпіонаті країни та 14 кубків Австрії. Окрім того «Рапід» двічі був фіналістом кубка володарів кубків, а також є дворазовим переможцем кубка Мітропи.
 | |||
| Повна назва | Спортивний клуб «Рапід» Відень | ||
| Прізвисько | «зелено-білі» | ||
| Засновано | 1898 | ||
| Населений пункт | Відень, Австрія | ||
| Стадіон | «Альянцштадіон» | ||
| Вміщує | 28 345 | ||
| Президент |  Мартін Брукнер | ||
| Головний тренер | Дітмар Кюбауер | ||
| Ліга | Австрійська бундесліга | ||
| 2023/24 | 4 місце | ||
| Вебсайт | skrapid.at | ||
| |||
Заснований в 1898 році під назвою «Перший віденський робітничий футбольний клуб». 8 січня 1899 року, на клубних зборах, було вирішено змінити назву на сучасну. В наступному сезоні бере участь в кубку виклику, турнірі для найсильніших клубів Австро-Угорської імперії. Жереб звів «Рапід» з майбутнім фіналістом «Вієнна Крікет ФК»,[1] поразка (0:11).
 |
У 1901 році зіграв перший поєдинок за межами сучасної Австрії. Нічья (1:1) у Празі з місцевою «Аустрією». В 1904 році кольори командної форми були змінені на сучасні: зелений та білий. В кубку виклику 1910/11 «Рапід» нарешті зумів подолати перший раунд, перемога над «Фірст Вієнною»[1] (2:1). В наступному раунді поступилися майбутньому переможцеві турніру — «Вінер Шпорт-клубу»[1] (1:3). |
Восени 1911 року розпочався перший чемпіонат Австрії з футболу. Після двох третин проведених матчів «Рапід» знаходився на третій сходинці в турнірній таблиці. Команда потужно провела кінцівку чемпіонату (5 перемог і 1 нічия) і випередивши основних конкурентів («Вінер Шпорт-клуб» та «Вінер АФК»[1]), здобула чемпіонський титул. В наступному чемпіонаті «Рапід» не програв жодного поєдинку. В чемпіонаті 1920/21 Йозеф Уриділ забив 35 м'ячів в 22 зустрічах. За дванадцять сезонів клуб виграв вісім чемпіонатів та два кубки Австрії. Після переможного сезону 1922/23 у «Рапіда» розпочалася зміна поколінь і команда на декілька років втратила лідируючі позиції в австрійському футболі. Як переможець кубка 1927 року, «Рапід» взяв участь у новоствореному кубку Мітропи. За сумою двоматчевих поєдинків переміг югославський «Хайдук» і чехословацьку «Славію». У фіналі протистояла грізна «Спарта». Перший поєдинок у Празі «Рапід» програв з рахунком (2:6). Другий, вдома, виграв (2:1), але цього було не достатньо для загальної перемоги. У кубку Мітропи 1928 р. команда перемогла угорську «Хунгарію» та чехословацьку «Вікорію» (Жижков), і знову вийшла до фіналу. Які рік тому, в першому виїзному поєдинку зазнала нищівної поразки. В Будапешті Йоганн Хорват лише на 85 хвилині забив єдиний м'яч у ворота «Ференцвароша» (1:7). За вдалими виступами в міжнародних турнірах прийшли перемоги і на внутрішній арені.
 |
Після п'ятирічної перерви «Рапід», двічі поспіль, стає найкращим клубом країни. Перший поєдинок кубку Мітропи 1930 р. відбувся в Генуї, нічия — (1:1). У Відні Весели і Веселик забили у ворота «Дженоа» по дублю, а загальний рахунок (6:1). Потім, перемога з великим рахунком вдома над «Ференцварошем» (5:1, Кабурек зробив хек-трик), а на виїзді мінімальна поразка. У першому фінальному поєдинку на стадіоні «Летна» Луеф забив швидкий гол, а Смістик в другому таймі закріпив перемогу над «Спартою» (2:0). У віденському матчі Кабурек та Смістик забили по голу, а чех Кошталек — три. За сумою двох поєдинків «Рапід» здобув кубок Мітропи. |
|
Воротар: Йозеф Бугала. Захисники: Леопольд Цейка, Роман Шрамзайс. Півзахисники: Карл Раппан, Йозеф Смістик, Йоганн Вана. Нападники: Віллібальд Кірбес, Франц Веселик, Маттіас Кабурек, Йоганн Луеф, Фердінанд Весели ( Тренер: Едуард Бауер. |
У 30-ті роки в австрійському футболі домінувала віденська «Адміра»[1]. «Аустрія», «Рапід» та «Фірст Вієнна»[1] — складали їй конкуренцію. На чемпіонаті світу-34, в складі знаменитої «вундертим» грало троє «рапідівців»: півзахисники Йозеф Смістик, Франц Вагнер та форвард Йозеф Біцан. Ще двоє перебувало в запасі: воротар Рудольф Рафтль і нападник Матіас Кабурек. В цьому році клуб зазнай найбільшої поразки в кубку Австрії (0:8, фінал проти «Адміри»). Двічі за цей час «Рапід» ставав найкращим у країні. Особливо вдалим для команди виявився сезон 1934/35, коли команда не зазнала жодної поразки в чемпіонаті і переконливо зайняла перше місце. У 22-х поєдинках «Рапід» забив 95 м'ячів (в середньому — 4,3 м'яча за гру), а Кабурек з 27 голами — найкращий бомбардир чемпіонату. Головною зіркою тієї команди був Франц Біндер — легендарний бомбардир, шестиразовий володар титулу найрезультативнішого гравця чемпіонату Австрії.
В березні 1938 року Німеччина приєднала Австрію (аншлюс). Футбольний чемпіонат змінив назву на «гаулігу Остмарк». «Рапід» виграв два перших турніри «гауліги», постійно брав участь у кубку Німеччини. В фіналі 1938 р. в останні 10 хвилин забив 3 м'ячі і переміг ФСВ «Франкфурт» (3:1). Як переможець «гауліги» двічі брав участь у чемпіонаті Німеччини. В півфіналі чемпіонату 1940 року поступився «Дрезднеру СК» із Дрездена. В двохматчовому поєдинку за 3-тє місце переміг «Вальдхоф» Мангейм.
В півфіналі наступного чемпіонату подолав «Дрезднер СК» з рахунком 2:1.Фінал 1941 року з «Шальке» вважається одним із найкращих матчів «Рапіду». Гельзенкірхенці, в складі яких грали знані майстри Щепан і Куццора, на 58 хвилині вигравали три м'ячі. За чотири хвилини (з 62-ї по 65-ту) «Рапід», завдяки м'ячам Біндера (2) і Георга Щорса, зрівнює рахунок. На 71 хв. Франц Біндер забиває свій третій, переможний для «Рапіда», м'яч (4:3).
В першому післявоєнному сезоні «Рапід» здобуває 15-й чемпіонський і 4-й кубковий титули. Через рік знову піднімається на першу сходинку чемпіонату Австрії. В 1949 році їде в турне, присвячене 50-річчю клуба, до Бразилії. Проводить поєдинки з «Васко да Гамою», «Сан-Паулу», «Корінтіансом» та ін. клубами. Перед сезоном 1950/51 «Рапід» підсилився Еріхом Пробстом та Герхардом Ганаппі, в майбутньому капітаном і один з найкращих гравців в історії команди. В чемпіонаті стартує з перемоги над ЛАСКом (11:2). За весь турнір зазнає однієї поразки, вражає ворота суперників 133 рази в 24 поєдинках (в середньому — 5,54 м'яча за гру) і з великим відривом займає перше місце. Роберт Дінст найвлучніший гравець чемпіонату — 37 голів. У червні, під назвою кубок Центропи відновлюється кубок Мітропи. В півфіналі перемога над «Лаціо» (5:0). У фіналі, завдяки голу Ернста Гаппеля на останній хвилині матчу, виграли у віденського «Ваккера» (3:2).
|
Воротар: Йозеф Мусіл. Захисники: Ернст Гаппель, Макс Меркель. Півзахисники: Герхард Ганаппі, Альфред Тайнитцер, Еріх Мюллер. Нападники: Роберт Кернер, Леопольд Гейнгард ( Тренер: Ганс Пессер. |
На чемпіонаті світу 1954 збірна Австрії зайняла 3-тє місце (найкраще в своїй історії). В основі цієї збірної грало п'ять футболістів «Рапіда»: Ернст Гаппель, Герхард Ганаппі, Роберт Кернер, Еріх Пробст (другий бомбардир турніру — 6 забитих м'ячів) та Альфред Кернер. Це двоє «рапідівців» виходили на заміну: голкіпер Вальтер Земан та форвард Роберт Дінст, а троє перебувало в резерві: захисник Пауль Галла та гравці середньої ланки Карл Гіссер і Йоганн Ріглер.
Восени 1955 року «Рапід» дебютував в кубку європейських чемпіонів. В 1/8 фіналу був переможений голландський ПСВ (6:1 та 0:1). Автор першого м'яча в єврокубках — Альфред Кернер. На наступній стадії сильнішим виявився італійський «Мілан» (1:1 та 2:7). Влітку 1956 року клуб бере участь у кубку Мітропи. На шляху до фіналу «Рапід» здолав братиславський «Слован» та «Вереш Лобого» із Будапешта. Два фінальні матчі з «Вашашем» не виявили переможця (3:3 вдома, 1:1 на виїзді). За регламентом був призначений додатковий поєдинок (угорець Дьюла Силадьї зробив покер, а переміг суперник — 2:9).
В першому ж раунді КЄЧ 1956/57 жереб звів «Рапід» з найсильнішим клубом Європи — мадридським «Реалом». На «Сантьяго Бернабеу» поразка (2:4). На «Пратері» Ернст Гаппель вже в першому таймі забив три м'ячі і вивів «Рапід» вперед. В другому таймі Альфредо Ді Стефано забив гол і встановив рівновагу за сумою двох поєдинків. В третьому поєдинку у Мадриді перемогли господарі. На внутрішній арені за 15 після воєнних років «Рапід» виграв вісім титулів чемпіона Австрії.
В КЄЧ 1960/61 «Рапід» на шляху до півфіналу (найкращий результат у цьому турнірі) переміг «Бешикташ», «Вісмут» із НДР, шведський «Мальме» і поступився майбутньому переможцеві, лісабонській «Бенфіці».
У 60-ті роки «Рапід» по три рази виграв чемпіонат і кубок Австрії. Після виграшу чемпіонату 1967/68 команда не могла тринадцять років піднятися на вершину австрійського футболу. В 70-ті — два кубки Австрії (1972, 1976) та поява у складі форварда міжнародного рівня — Ганса Кранкля.
Вирішальним у чемпіонаті 1981/82 став матч 32 туру «Аустрія» — «Рапід» (0:3, відзначилися Кранкль, Гросс та Паненка). «Зелено-білі» впевнено зіграли в останніх турах і після багаторічної перерви здобули чемпіонський титул. Наступного року дубль, потім — кубок. В 1984/85 віце-чемпіонство та втретє поспіль кубок. Дуже переконливо виглядає атакуюче тріо: Паненка — Пакульт — Кранкль. На цей сезон припадає найвище досягнення «Рапіда» в єврокубках. У першому раунді подолали «Бешикташ» (вдома — перемога, на виїзді — нічия). В першій домашній зустрічі 1/8 фіналу перемогли «Селтік» (3:1). На «Селтік Парку» — поразка (0:3), під час матчу кинутий предмет з трибуни поранив одного з австрійських гравців і УЄФА анулював результат поєдинку. Втретє команди зустрілися на нейтральному полі, на «Олд Траффорді». Єдиний м'яч у матчі забив Петер Пакульт. В четвертьфіналі, у ворота дрезденського «Динамо» було забито вісім м'ячів. У півфіналі жереб звів «Рапід» з представником Радянського Союзу московським «Динамо»; перемога у Відні та нічия на полі суперника. Фінал кубка володарів кубків з «Евертоном» відбувся у Роттердамі, англійці забили три м'ячі, Ганс Кранкль — один.
|
Воротар: Міхаель Конзель. Захисники: Геріберт Вебер, Лео Лайнер, Курт Гаргер, Рейнгард Кінаст. Півзахисники: Карл Браунедер, Антонін Паненка, Петер Хрстич, Златко Краньчар, Рудольф Вейнгофер. Нападники: Петер Пакульт, Ганс Кранкль, Йоганн Гросс. Тренер: Отто Барич. |
В сезоні 1985/86 чемпіонаті і кубкові поступився «Аустрії», а 1/4 КВК київському «Динамо». В двох наступних сезонах двічі виграв чемпіонат і кубок Австрії 1987.
У 90-х в австрійському футболі з'явилися нові лідери. Найкращим для «Рапіда» став сезон 1995/96. На внутрішній арені, довгоочікувана перемога у чемпіонаті Австрії. На міжнародній, як володар кубка Австрії, вдруге в своїй історії дійшов до фіналу кубка володарів кубків. В 1/16 перемога та нічия з румунським «Петролул» (Плоєшті). В першому матчі наступного раунду, в Лісабоні поразка (0:2) від «Спортінга». Вдома, лише на останній хвилині вдалося зрівняти рахунок. В додатковий час Крістіан Штумпф та Карстен Янкер забили ще два голи і вивели «Рапід» в наступне коло змагань. в 1/4 віденський клуб двічі переміг московське «Динамо». В першому півфіналі, на «Де Кейп» у Роттердамі нічия (1:1). Вдома «Рапід» забив «Феєноорду» три м'ячі (3:0). Фінальний поєдинок пройшов у Брюсселі. На 28 хвилині гравець «Парі Сен-Жермену» Бруно Н'Готті забив єдиний м'яч у матчі. Капітан команди Міхаель Консел, єдиний з гравців «Рапіда», брав участь у двох єврофіналах.
|
Воротар: Міхаель Конзель. Захисники: Тріфон Іванов, Петер Шеттель, Міхаель Хац, Петер Гуггі. Півзахисники: Андреас Хераф, Дітмар Кухбауер, Петер Штогер, Штефан Марасек. Нападники: Крістіан Штумпф, Зоран Барісич, Карстен Янкер. Тренер: Ернст Докупіл. |
В сезоні 1996/97 «Рапід» вперше виступив у груповому раунді ліги чемпіонів УЄФА.
Двічі виграв чемпіонат Австрії (2005, 2008). В сезоні 2005/06 виступав у груповому раунді ліги чемпіонів УЄФА. Капітан і лідер «Рапіда» Штефан Гофманн за версією різних видань неодноразово визнавався найкращим футболістом Австрії.
.jpg) |
 |
 |
У розіграші єврокубків «Рапід» чотири рази потрапляв на київське «Динамо». Загальний рахунок 19:14, українці тричі проходили далі (кубок володарів кубків 1985/86, кубок УЄФА 1992/93 та Ліга Європи УЄФА 2013—2014), у той час як австрійці всього один раз (ліга чемпіонів УЄФА 1996/97).
.jpg)
Станом на 15.04.2108
| Турнір | Матчі | Перемоги | Нічиї | Поразки | Різниця м'ячів |
|---|---|---|---|---|---|
| Чемпіонат Австрії | 294 | 124 | 71 | 99 | 543 — 440 |
| Кубок Австрії | 33 | 12 | 3 | 18 | 67 — 77 |
| Суперкубок Австрії | 1 | 1 | 0 | 0 | 3 — 1 |
| Всього в дербі | 328 | 137 | 74 | 117 | 613–518 |
Інший віденський клуб, «Аустрія», є вічним супротивником «зелено-білих». «Рапід» виграв перші одинадцять поєдинків дербі. В сезоні 1915/16 перемога з найбільшим рахунком (9:0). По три м'ячі забили Едуард Бауер і Густав Візер, найкращі роки якого пройдуть в «Аустрії». В чемпіонаті 1917/18 перша поразка (0:1). В переможному сезоні 1922/23, із трьох програних матчів за чемпіонат, два в зустрічах з «Аустрією». 10 м'ячів влетіло в ворота «Аустрії» в 1942/43 р. (10:1), на рахунку Кабурека чотири голи, у Гернхарда і Дворачка — по три. В двох поєдинках команди забивали по дванадцять м'ячів: 1929/30 — (4:8, на 18 хв. «Рапід» вигравав 3:0), 1950/51 — (7:5). Найбільша поразка в дербі зафіксована в чемпіонаті 1969/70 (0:6).
| Турнір | Період | Кількість виступів | Матчі | Перемоги | Нічиї | Поразки | Різниця м'ячів | Очки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кубок європейських чемпіонів Ліга чемпіонів |
1955-2009 | 15 | 73 | 32 | 7 | 34 | 119 — 110 | 71 |
| Кубок ярмарок / Кубок УЄФА Ліга Європи |
1962-2015 | 24 | 118 | 44 | 23 | 51 | 166 — 158 | 116 |
| Кубок володарів кубків | 1961-1996 | 10 | 52 | 19 | 17 | 16 | 87 — 73 | 55 |
| Всього в єврокубках | 1955–2015 | 49 | 243 | 95 | 47 | 101 | 372–341 | 242 |
| Кубок Мітропи | 1927-1935 | 7 | 33 | 16 | 5 | 12 | 83 — 70 | 37 |
| Чемпіонат Австрії | 1911-2014 | 102 | 2844 | 1589 | 621 | 634 | 6832 — 3660 | 3848 |
| Кубок Австрії | 1918-2015 | 81 | 314 | 226 | 13 | 75 | 1015 — 428 | 467 |
| Чемпіонат Австрії (неофіційний)[3] | 1944-1945 | 1 | 9 | 6 | 2 | 1 | 35 — 12 | 14 |
| Чемпіонат Німеччини | 1940-1941 | 2 | 17 | 12 | 3 | 2 | 65 — 28 | 27 |
| Кубок Німеччини | 1939-1943 | 5 | 22 | 18 | 0 | 4 | 84 — 38 | 36 |
|
|
В 1999 році читачі австрійської газети «Кронер» склали «Символічну збірну Австрії по футболу XX ст». До неї увійшли п'ять гравців «Рапіда».
| Вальтер Земан «Рапід» |
||||
|---|---|---|---|---|
| Роберт Сара «Аустрія» |
Ернст Гаппель «Рапід» |
Бруно Пеццай «Тіроль» Інсбрук |
||
| Герхард Ганаппі «Рапід» |
Герберт Прохазка «Аустрія» |
Ернст Оцвірк «Аустрія» |
Андреас Герцог «Рапід» | |
| Ганс Кранкль «Рапід» |
Матіас Сінделар «Аустрія» |
Антон Польстер «Аустрія» |
В 1999 році читачі клубного журналу склали «Символічну збірну „Рапіда“ XX ст.»
| Міхаель Консел | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ернст Гаппель | Геріберт Вебер | Петер Шеттель | ||
| Антонін Паненка | Андреас Герцог | Герхард Ганаппі | Дітмар Кухбауер | |
| Йозеф Уриділ | Ганс Кранкль | Франц Біндер |
 |
За версією читачів клубного журналу «Рапіда» (1999 р.):
|
Річард Кутан (1911–1930) Едуард Бауер (1911–1927) Йозеф Брандштеттер (1911–1926) Леопольд Грюнвальд (1911–1922) Генріх Крщал (1911–1921) Вінцент Діттріх (1911–1922) Фердинанд Сватош (1914–1919) Леопольд Ніцш (1914–1928) Фердинанд Весели (1920–1931) Франц Веселик (1923–1934) Йозеф Смістик (1926–1937) Йохан Хорват (1927–1930) Матіас Кабурек (1928–1936, 1939–1945) Франц Вагнер (1930–1949) Йозеф Біцан (1931–1935) Макс Меркель (1936–1937, 1946–1954) Леопольд Гернхард (1939–1955) Вальтер Земан (1945–1961) Альфред Кернер (1945–1959) Роберт Кернер (1945–1957) Роберт Дінст (1948–1962) Еріх Пробст (1950–1956) Пауль Халла (1953–1965) Рудольф Фльогель (1958–1972) Август Старек (1965–1967, 1973–1977)
Джонні Б'єргард (1966–1972) Йохан Прегесбауер (1974–1986) Херберт Фейрер (1976–1989) Херіберт Вебер (1978–1989) Рейнхард Кінаст (1978–1992)
Антонін Паненка (1981–1985)
Петар Брукіч (1982–1987) Міхаель Консел (1984–1997) Златко Краньчар (1983–1990) Андреас Герцог (1986–1992) Роберт Пекль (1986–1995)
Ян Оге Ф'єртофт (1989–1993) Дітмар Кухбауер (1992–1997)
Тріфон Іванов (1995–1997)
Рене Вагнер (1996–2004)
Деян Савичевич (1999–2001)
Штефан Хофманн (2001–2012)
.jpg) |
.jpg) |
 |
Dionys Schönecker (1910–1925)
Стенлі Вільмотт (1925–1926) Едуард Бауер (1926–1936) Леопольд Ніч (1936–1945) Ганс Пессер (1945–1953) Йозеф Уріділь (1953–1954) Віктор Гірлендер (1954–1955) Леопольд Гернхард (1955) Франц Вагнер (1955) Алоіз Беранек (1956) Франц Вагнер (1956) Макс Меркель (1956–1958) Рудольф Кумхофер (1958–1959) Роберт Кернер (1959–1966) Рудольф Витлачил (1966–1968) Карл Деккер (1968) Рудольф Витлачил (1969).svg){kind=small}
Карл Раппан (1969) Карл Деккер (1969–1970) Герд Спрінгер (1970–1971) Роберт Кернер (1971–1972) Ернст Гложек (1972–1975) Йозеф Пеканка (1975) Франц Біндер, Роберт Кернер (1975–1976)
Антон Бржижанчик (1976–1977) Роберт Кернер (1977–1978) Karl Schlechta (1978–1979) Вальтер Скосік (1979–1982) Рудольф Нуске (1982) Отто Барич (1982–1985) Влатко Маркович (1985–1986) Отто Барич (1986–1988) Влатко Маркович (1988–1989) Ганс Кранкль (1989–1992) Август Старек (1992–1993) Hubert Baumgartner (1993–1994) Ернст Докупіл (1994–1998) Херіберт Вебер (1998–2000) Ернст Докупіл (2000–2001) Петер Персідіс (2001) Лотар Маттеус (2001–2002) Йозеф Гікерсбергер (2002–2005) Georg Zellhofer (2006) Петер Пакульт (2006–2011) Зоран Барісич (2011) Петер Шеттель (2011-)| Футболіст | Позиція | Роки виступу | Чемпіонат[4] | Кубок[5] | Єврокубки[6] | Всього | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | |||
| Петер Шеттель | захисник | 1986-2002 | 436 | 4 | 39 | 0 | 49 | 2 | 524 | 6 |
| Рейнхард Кінаст | півзахисник | 1978-1992 | 393 | 61 | 53 | 12 | 46 | 6 | 492 | 79 |
| Міхаель Консел | воротар | 1984-1997 | 395 | - | 45 | - | 42 | - | 482 | 0 |
| Ганс Кранкль | нападник | 1970-1978, 1980–1986 | 350 | 267 | 54 | 51 | 45 | 18 | 449 | 336 |
| Рудольф Фльогель | нападник, півзахисник | 1958-1972 | 333 | 145 | 53 | 37 | 44 | 12 | 430 | 194 |
| Херіберт Вебер | захисник | 1978-1979 | 315 | 39 | 49 | 7 | 43 | 3 | 407 | 49 |
| Герхард Ханаппі | півзахисник | 1950-1965 | 333 | 114 | 20 | 2 | 27+2 | 3+1 | 382 | 120 |
| Херберт Фейрер | воротар | 1976-1989 | 289 | - | 37 | - | 32 | - | 358 | 0 |
| Йохан Прегесбауер | захисник | 1974-1986 | 284 | 13 | 36 | 3 | 28 | 0 | 348 | 16 |
| Пауль Халла | захисник | 1953-1965 | 289 | 39 | 26 | 4 | 31 | 0 | 346 | 43 |
| Футболіст | Роки виступу | Чемпіонат[4] | Кубок[5] | Єврокубки[6] | Всього | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | ||
| Франц Біндер | 1930-1949 | 242+17 | 267+25 | 33+19 | 60+33 | 8 | 10 | 319 | 395 |
| Ганс Кранкль | 1970-1978, 1980–1986 | 350 | 267 | 54 | 51 | 45 | 18 | 449 | 336 |
| Роберт Дінст | 1948-1962 | 284 | 307 | 12 | 7 | 18 | 7 | 314 | 321 |
| Франц Веселик | 1923-1934 | 175 | 160 | 31 | 40 | 22 | 17 | 228 | 217 |
| Матіас Кабурек | 1928-1945 | 152+10 | 135+5 | 31+7 | 51+7 | 13 | 6 | 213 | 204 |
| Рудольф Фльогель | 1958-1972 | 333 | 145 | 53 | 37 | 44 | 12 | 430 | 194 |
| Річард Кутан | 1911-1930 | 263 | 164 | 19 | 16 | 6 | 1 | 288 | 181 |
| Альфред Кернер | 1945-1959 | 283 | 157 | 17+1 | 11 | 9+2 | 4+1 | 312 | 173 |
| Фердинанд Весели | 1920-1931 | 206 | 121 | 30 | 29 | 25 | 15 | 261 | 165 |
| Йозеф Уриділ | 1917-1927 | 106 | 127 | 11 | 20 | - | - | 117 | 147 |
|
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
