Райхскомісаріат Кавказ

Райхскомісаріа́т Кавка́з (нім. Reichskommissariat Kaukasien) — райхскомісаріат у складі Третього Рейху, який планувалося утворити після сподіваної перемоги Німеччини в Німецько-радянській війні.

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Кавказ (значення).

Reichskommissariat Kaukasien Райхскомісаріат Кавказ
Планований райхскомісаріат Німеччини
↓ не існував ↓
Прапор Герб
Райхскомісаріату Кавказ: історичні кордони на карті Адміністративна карта Райхскомісаріату Кавказ
Столиця	Тбілісі (нім. Tiflis)(планована)
Мови	німецька, кавказькі, тюркські та вірменська мови
Релігії	православ’я, іслам
Форма правління	цивільна адміністрація
Райхскомісар
- планований	Арно Шікеданц
Історичний період	Друга світова війна
- Засновано	не утворений
- Ліквідовано
Площа
- орієнтовно	500 000 км2
Населення
- орієнтовно	18 000 000 осіб
Густота	36 осіб/км²
Валюта	рубль = 0,1 райхсмарка
Попередник Наступник Російська РФСР Вірменська РСР Азербайджанська РСР Грузинська РСР Російська РФСР Вірменська РСР Азербайджанська РСР Грузинська РСР
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Райхскомісаріат Кавказ

Німецький фронт на Північному Кавказі (1942)

Підґрунтя

Відповідно до концепції Розенберга про «розкладання» радянської Росії (так за кордоном часто називали Радянський Союз), передбачалося сприяння певній самобутності різноманітних народів цього простору. З цією метою намагалися задіяти і козаків, а також християнські та мусульманські народи Кавказу, хоча вони розглядалися як «расово чужі» і тим самим не як рівні союзники.^[1] Ці етнічні групи вважалися особливо схильними до колабораціонізму, оскільки вони сильно постраждали від більшовицького режиму.

Географія

Столицею передбачалося зробити Тбілісі. Територіально райхскомісаріат мав складатися з тих земель Кавказу, що на момент початку війни належали СРСР: від кордонів з Туреччиною та Іраном на півдні до річок Дон і Волга на півночі (включаючи територію Астраханської області)^[2]. Площа райхскомісаріату Кавказ оцінювалася у 500 тис. кв. км, а населення — у 18 млн жителів^[3]

У складі райхскомісаріату планувалося створити національні утворення як автономні (вільні, в рамках райхскомісаріату) одиниці.

Основою економіки цього краю були б видобуток нафти і сільське господарство.

Керівництво

• Райхскомісар — Арно Шікеданц^[4]
• Начальник СС і поліції райхскомісаріату Кавказ — групенфюрер СС Геррет Корземан
• Голова військової адміністрації на Кавказі — генерал Кох-гарбах

Гаданий адміністративний поділ

Райхскомісаріат мав поділятися на сім генеральних комісаріатів з кількома спеціальними комісаріатами (нім. Sonderkommissariat) у деяких із них.

Генеральний комісаріат Грузія

нім. Generalkommissariat Georgien

Адміністративний центр: Тбілісі

20 окружних комісаріатів (75 районів)

у тому числі:

• Спеціальний комісаріат Аджарія
• Спеціальний комісаріат Абхазія
• Спеціальний комісаріат Південна Осетія

Опорою німецької політики в Грузії повинен був стати Грузинський легіон.

Генеральний комісаріат Азербайджан

нім. Generalkommissariat Aserbeidschan

Адміністративний центр: Баку

30 окружних комісаріатів (87 районів) включно з Нагірним Карабахом

• Спеціальний комісаріат Нахічевань

Окремим утворенням повинна була стати Бакинська область.

Опорою німецької політики в Азербайджані мав стати Азербайджанський легіон і мусаватистський уряд.

Генеральний комісаріат Кубань

нім. Generalkommissariat Kuban

Адміністративний центр: Краснодар

30 окружних комісаріатів (83 районів), включаючи південно-західну частину Ростовської області

Генеральний комісаріат Терек

нім. Generalkommissariat Terek

Адміністративний центр: Ставрополь

20 окружних комісаріатів (60 районів)

Генеральний комісаріат для областей гірських народів (Гірський Кавказ)

нім. Generalkommissariat für die Gebiete der Bergvölker (Berg-Kaukasien)

Адміністративний центр: Орджонікідзе (Владикавказ)

30 окружних комісаріатів (93 районів), включаючи Кизлярську область

• Спеціальний комісаріат Північна Осетія — адміністративний центр: Орджонікідзе - 3 окружні комісаріати (10 районів)
• Спеціальний комісаріат Дагестан — адміністративний центр: Махачкала — 10 окружних комісаріатів (32 районів)
• Спеціальний комісаріат Чечено-Інгушетія — адміністративний центр: Грозний
• Спеціальний комісаріат Кабардино-Балкарія — 5 окружних комісаріатів (15 районів)
• Спеціальний комісаріат Карачай — 2 окружні комісаріати (6 районів)
• Спеціальний комісаріат Черкесія — 1 окружний комісаріат (4 районів)
• Спеціальний комісаріат Адигея

На території комісаріату для гірських народів діяло ополчення горян Батальйон особливого призначення «Бергманн». У столиці Владикавказі почала функціонувати Націонал-соціалістична партія північнокавказьких братів, ідеологія якої поєднувала федералізм, ксенофобію та пронімецьку зовнішню політику.

Генеральний комісаріат Вірменія

нім. Generalkommissariat Armenien

Адміністративний центр: Єреван

12 окружних комісаріатів (42 районів)

Для утвердження генерального комісаріату було створено Вірменський легіон Вермахту

Генеральний комісаріат Калмикія

нім. Generalkommissariat Kalmückien

Адміністративний центр: Астрахань

Включала територію Калмицької АРСР, Астраханської області та південно-східну частину Ростовської області.

Опорою німецької окупаційної влади в Калмикії міг стати Калмицький кавалерійський корпус.

Примітки

1. Rolf-Dieter Müller: An der Seite der Wehrmacht. Hitlers ausländische Helfer beim „Kreuzzug gegen den Bolschewismus“ 1941–1945. Links Verlag, Berlin 2007, ISBN 978-3-86153-448-8, S. 229. (нім.)
2. Генштаб — Оккупированная Москва (рос.)
3. Там, где кончается Европа (рос.)
4. Dieter Pohl: Die Herrschaft der Wehrmacht. Deutsche Militärbesatzung und einheimische Bevölkerung in der Sowjetunion 1941–1944. Verlag Oldenbourg, München 2008, ISBN 978-3-48658-065-5, S. 300. (нім.)