П'єтро Гаспаррі

П'єтро Гаспаррі (італ. Pietro Gasparri; 5 травня 1852, Каповалацца, Папська область — 18 листопада 1934, Рим, королівство Італія) — італійський куріальний кардинал і ватиканський дипломат.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаспаррі.

П'єтро Гаспаррі
Народився	5 травня 1852(1852-05-05)[1][2][…]  Уссіта, Провінція Мачерата, Марке, Папська держава
Помер	18 листопада 1934(1934-11-18)[1][2][…] (82 роки)  Рим, Королівство Італія
Поховання	Уссіта, Tomb of Pietro Gasparrid і Латеранська базиліка
Країна	Королівство Італія
Діяльність	дипломат, canon law jurist, католицький священник
Alma mater	Pontifical Roman Seminaryd
Науковий ступінь	доктор обох прав
Знання мов	італійська[3] і латина[4]
Посада	кардинал[5][6], католицький архієпископd, Chamberlain of the Apostolic Chamberd, камерленг Колегії Кардиналівd, посол, титулярний архиєпископd, Державний секретар Святого Престолу і Ватикану і Державний секретар Святого Престолу і Ватикану
Конфесія	католицька церква[5]
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Дядько кардинала Енріко Гаспаррі. Титулярний архієпископ Кесарії Палестинської з 2 січня 1898 до 16 грудня 1907. Апостольський делегат і надзвичайний посланник в Перу, Еквадорі та Болівії з 26 березня 1898 по 23 квітня 1901 року. Секретар Священної Конгрегації надзвичайних церковних справ з 23 квітня 1901 до 16 грудня 1907. Камерленго Священної колегії кардиналів з 24 травня 1914 по 22 січня 1915. Державний секретар Святого Престолу з 13 жовтня 1914 по 7 лютого 1930. Голова Комісії майна Святого Престолу з 13 жовтня 1914 по 7 лютого 1930. Префект апостольського палацу з жовтня 1914 по жовтень 1918. до мерленго з 4 грудня 1916 по 18 листопада 1934. Голова Папської Комісії з автентичного тлумачення Кодексу канонічного права з 18 жовтня 1917 по 18 листопада 1934. Префект Священної Конгрегації надзвичайних церковних справ з 5 липня 1925 по 7 лютого 1930. Кардинал-священик з 16 грудня 1907 року з титулом церкви Сан-Бернардо-алле-Терме; з 19 грудня 1907 по 9 грудня 1915. Кардинал-священик з титулом церкви Сан-Лоренцо-ін-Лучина з 22 січня 1915.