Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
П'єр де Ронсар | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Pierre de Ronsard | ||||
Ім'я при народженні | Pierre de Ronsard | |||
Народився | 11 вересня 1524 замок Ла-Поссоньєр, Вандомуа , Франція | |||
Помер | 27 грудня 1585 (61 рік) абатство Сен-Ком, Франція | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | Паризький університет | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | з 1547 | |||
Членство | Плеяда (Франція) | |||
Конфесія | католицька церква | |||
Батько | Louis de Ronsardd | |||
Мати | Jeanne Chaudrierd | |||
Родичі | René des Rochesd і Claude de Fontbrenierd | |||
Брати, сестри | Claude de Ronsard, Seigneur de la Poissonièred, Charles de Ronsardd і Louise de Ronsardd | |||
Автограф | ||||
| ||||
П'єр де Ронсар у Вікісховищі | ||||
П'єр де Ронса́р (фр. Pierre de Ronsard; 11 вересня 1524, замок Ла-Поссоньєр, Вандомуа — 27 грудня 1585, абатство Сен-Ком, біля міста Тур) — французький поет XVI століття. Очолював поетичне об'єднання «Плеяда», що стояло на засадах збагачення національної літератури надбанням і здобутками літератур Стародавньої Греції та Риму.
На честь поета названа Ронсарова строфа.
Народився у вельможній родині. Сам був сином придворного короля Франциска І. Батько влаштував Ронсара пажом у Франциска І. Пізніше П'єр переїхав до Шотландії до тамтешнього королівського двору, що був тісно пов'язаний родинними зв'язками з двором королів Франції. Освіту здобув гуманітарну, в тому числі в колежі Кокре, навчався в Парижі у Жана Дора. Гонитва за насолодами призвела до захворювання на сифіліс, ускладненням стала глухота. Перший вірш був надрукований у 1547 році. Після повернення з Шотландії посів посаду надвірного поета короля Генріха ІІ. Після смерті молодого короля Карла ІХ у був в опалі і його надвірна кар'єра закінчилася.
Франція завжди докладала чималих зусиль для збереження, збагачення і розвитку рідної мови і культури. До процесу залучився і П'єр де Ронсар. Разом з дю Белле він розробив план масштабної поетичної реформи, яку декларував Жоашен дю Белле в праці «Захист і уславлення французької мови».
У XVII ст. до збереження рідної мови залучився сам король, заснувавши Французьку академію.
Водночас література Франції стала дедалі більше поділятися на простонародну і надвірну. П'єр де Ронсар, Жоашен дю Белле якраз представники вченої і надвірної поезії, яку плекали при королівському дворі.
Зовсім інше крило поезії Франції уособлював Франсуа Війон (1431–1491), який не робив надвірної кар'єри і не був пов'язаний з аристократією Франції. Проте його творчий доробок не менший за внесок і реформи П'єра де Ронсара.
Ронсар залишив багату поетичну спадщину. Оспівував радість життя, кохання (збірки «Любовні вірші», 1552–53; «Продовження любовних віршів», 1555; цикли «Нове продовження любовних віршів», 1556; «Сонети до Єлени», 1578), писав вірші на громадянські, патріотичні, філософські теми (збірки «Оди», 1550–32; «Гімни», 1555–56). В «Роздумах про бідування цього часу» (1560–62), «Застереженні французькому народу» (1563) засуджував релігійні війни. Автор збірок «Елегії» (1565), мадригалів, епітафій. В останні роки життя працював над епічною поемою «Франсіада» (1572, незакінчено). Трактат Ронсара «Короткий виклад поетичного мистецтва» (1565) відіграв значну роль у формуванні французького класицизму.
Українською П'єра де Ронсара перекладали Микола Зеров, Максим Славинський, Микола Терещенко, Феофан Скляр (видав окремий том лірики Ронсара українською в 1977 році, видавництво «Дніпро», Київ), Ігор Качуровський, Дмитро Павличко, Іван Світличний (опубліковано 11 віршів, переклади робив в ув'язненні).
(фр.)
Українською мовою
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.