П'єр Луї Мопертюї

П'єр Луї Мопертюї (фр. Pierre-Louis Moreau de Maupertuis; *17 липня 1698—†27 липня 1759) — французький астроном та геодезист.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мопертюї (значення).

П'Мопертюїєр Луї Мопертюї
фр. Pierre Louis Moreau de Maupertuis
Ім'я при народженні	Pierre-Louis Moreau de Maupertuis
Народився	17 липня 1698(1698-07-17) Сен-Мало, Французьке королівство[1]
Помер	27 липня 1759(1759-07-27) (61 рік) Базель, Стара швейцарська конфедерація[2][1]
Поховання	Церква Святого Роха[3]
Країна	Франція
Національність	француз
Діяльність	астроном та геодезист
Галузь	математика, механіка, астрономія і геодезія
Відомий завдяки	Класична механіка Астрономія Геодезія
Alma mater	Collège de la Marched (1716)[1] і Базельський університет (1730)[1]
Науковий керівник	Йоганн Бернуллі
Відомі учні	Емілі дю Шатле
Знання мов	французька[4][5]
Заклад	Musketeers of the Guardd[1], Французька академія наук[1], Прусська академія наук[1], Французька академія наук[1] і Прусська академія наук[1]
Членство	Французька академія (27 липня 1759)[6], Прусська академія наук, Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Російська академія наук і Académie de Stanislasd[7]
Посада	seat 8 of the Académie françaised[6] і президент[d]
Конфесія	католицтво
Батько	René Moreau de Maupertuisd
Брати, сестри	Louis-Malo Moreau de Saint-Eliéd
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (1728)
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Lettres

Народився в Сен-Мало і, отримавши чудову домашню освіту, став драгунським офіцером, проте природні нахили до точних наук змусили його в 1720 році вийти у відставку і жити завершеним самітником. Побувавши в 1728 році в Англії, Мопертюї повернувся прихильником та розповсюджувачем ідей Ньютона, тоді ще мало відомого в Європі. В 1731 році Мопертюї був вибраний членом Паризької академії наук, а потім був призначений головою геодезичної експедиції для вимірювання довжини градуса меридіана в Лапландії з метою встановлення форми Землі. Підтвердженя теоретично передбаченої Ньютоном форми Землі принесло Мопертюї знаменитість.

За запрошенням короля Фрідріха II Мопертюї в 1741 р. переселився в Прусію і в 1745—1753 роках був президентом фізико-математичного відділення Берлінської академії. Останні роки свого життя провів у Парижі. Крім звітів про градусне вимірювання («La figure de la terre», «Relation du voyage au cercle polaire» та інше), написав декілька підручників з астрономії; в трактаті «Essay de Cosmologie» (1750) він виклав кілька цікавих гіпотез і, між іншим, увів у механіку поняття, відоме сьогодні як принцип найменшої дії. Повна збірка праць Мопертюї видана в Ліоні в 1768 році.

Мопертюї відомий своєю перепалкою з Вольтером. Останній написав епіграму на безмірне честолюбство Мопертюї, який насмілився зобразити себе, у вигляді фігури, що однією рукою стискає Землю (алегоричний образ геодезиста). Нападки Мопертюї на Кеніга, який претендував на пріоритет відкриття принципу найменшої дії, спонукали Вольтера написати окрім епіграми в «Micromegas» ще й "Доктор Акакія, папський лікар" («Docteur Akakia, medecin du pape»). Нападки Вольтера завдали сильного удару по репутації Мопертюї і навіть прискорили його смерть. Мопертюї вмер у присутності двох капуцинів: перед смертю він визнав, що християнство "веде людину до надзвичайного блага за допомогою найвеличніших із можливих засобів".

До Мопертюї звернені два віршовані послання прусського короля Фрідріха II Великого (як і всі інші вірші Фрідріха, написані французькою мовою). З німецького перекладу їх переклав на російську мову прозою молодий Г. Р. Державін — в складі знаменитих «Од, сочинённых при горе Читалагае». Під пером Державіна, котрий не знав французької мови, Мопертюї перетворився в «Мовтерпия».

На честь Мопертюї названий кратер на Місяці.

Див. також

• Принцип Мопертюї

Література

• Mary Terrall, The Man Who Flattened the Earth: Maupertuis and the Sciences in the Enlightenment. Chicago: University of Chicago Press, 2002 ISBN 0-226-79360-5
• David Beeson: «Maupertuis: An Intellectual Biography» . Oxford: Voltaire Foundation, 1992. From the series: Studies on Voltaire and the eighteenth century

Посилання

• Nineteenth century account of Maupertius and the Principle of Least Action