Берніна (пік)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Берніна або Піц Берніна (романш. Piz Bernina) — гора у Ретійських Альпах (Східних Альпах), неподалік від Санкт-Моріца, кантон Граубюнден, Швейцарія.
Піц Берніна | ||||
Вид на Піц Берніна; праворуч — гребінь Б'янкограт (Biancograt). | ||||
46°22′57″ пн. ш. 9°54′29″ сх. д. | ||||
Країна | Швейцарія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Граубюнден | |||
Система | Альпи | |||
Тип | гора | |||
матеріал | діорит | |||
Висота | 4049[1] м | |||
Висота відносна | 2234 м | |||
Ізоляція | 138 км | |||
Перше сходження | 13.09.1850 р., Й. Коац, Й. Р. Чамер і Л. Р. Чамер | |||
Берніна у Вікісховищі |
Її висота — 4048,6 м н. р. м. Берніна є найвищою вершиною Східних Альп і гірської групи Берніна, а також кантону Граубюнден. Це найсхідніша гора висотою понад 4000 м в Альпах і одна з п'яти найвідоміших вершин.
Назву горі було дано в 1850 р. Йоханом Коацем (нім. Johann Coaz) за назвою перевалу Берніна.
Географія
Піц Берніна — одна з ізольованих вершин-четиритисячників в Альпах. Це найвища точка групи вершин, які трохи не досягають по висоті 4000 м н. р. м. і є частиною головного вододілу між Швейцарією і Італією (таких як Піц Скерський, Піц Цупо і Піц Палю). Єдина вершина вище 4000 м — Ла Спедла («Плече») — знаходиться південніше гори Піц Берніна, і також є найвищою точкою на італійському боці масиву.
Піц Берніна розділяє дві льодовикові долини — льодовика Чиєрва на заході і льодовика Мортерач на сході. Сток вод з обох цих сторін гори здійснюється в басейн річки Інн. З півдня Піц Берніна розділяє басейни річок Дунай (Чорне море) і По (Адріатичне море). Вершина Піц Берніна є найвищою точкою басейну річки Дунай.
Геологія
Піц Берніна складений з діоритів і габбро. Гірський масив Берніна також складений із гранітів (Піц Корвач, Піц Палю)[2].
Альпінізм
Перше сходження на Піц Берніна було здійснено 13 вересня 1850 р. 28-річним топографом із Куру Йоханом Коацем із помічниками — братами Йоном і Лоренцем Чамерами по східному гребеню.
13 вересня 1850 року, о 6-й годині ранку, вони вийшли з хижі Берніна (2 050 метрів н.р.м.), взявши з собою вимірювальне спорядження. Вони траверсували «Лабіринт» (зону тріщин на льодовику Мортерач) і попрямували до перевалу Фуоркла Краст Агюцца (Fuorcla Crast'Agüzza), сідловини між вершинами Краст' Агюцца і піком Берніна. Вони досягли вершини біля 6-ї години вечора[3].
У 1866 р. Френсіс Фокс Таккет і Ф. А. Браун з провідниками Крістіаном Алмере і Ф. Андерметтеном здійснили сходження південним гребенем, що йде від вершини Ла Спедла. Вони почали підйом опівночі від хатини Альпе Фоппа (Alpe Foppa) на італійській стороні, досягли вершини об 11-й годині ранку, і спустилися в Понтерзіну всього кількома годинами пізніше.
Першу спробу сходження північним гребенем Бьянкограт (Biancograt) було зроблено 12 серпня 1876 р. Х. Кордьє і Т. Мідлмо з провідниками Й. Яуном і К. Маурером. Вони успішно досягли вершини гребеня, Піц Альв, але коли вони побачили прірву, яка лежить між ними і вершиною Піц Берніна, вони вирішили, що їх досвіду недостатньо для проходження такого складного маршруту. Вони повернулися назад по гребеню Бьянкограт. Кордьє надалі заявляв, що прірва була «абсолютно непрохідною»[3].
Рівне двома роками пізніше Пауль Гюссфельдт (нім. Paul Güssfeldt) з провідниками Х. Грассом і Й. Гроссом, зійшли на вершину по Бьянкограт і здійснили перше повне проходження цього маршруту. Перше зимове сходження було здійснено 15 березня 1929 р. К. Колмусом з провідниками К. Грассом і У. Грассом. Щоб виграти парі на суму 200 CHF, Герман Буль піднявся на вершину Піц Берніна від хатини Боваль за 6 год; потім він спустився північним гребенем лише за 15 хв, встановивши рекорд[3].
Загибли на піку Берніна
- 1970: Ролло Девідсон (нім. Rollo Davidson)
Туризм
Піц Берніна є найвищою горою Енгадину і розташований недалеко від курортів Санкт-Моріц і Понтрезіна. За допомогою канатних доріг на Дьяволеццє, піках Корвач і Наїр, гору можна спостерігати з різних боків. Потяг «Берніна Експрес» («Bernina Express») з'єднує Санкт-Моріц з південною долиною Вальпоск'яво через перевал Берніна.
Див. також
Джерела
Панорама
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.