Піжмурки (фільм, 2005)

«Піжмурки» — дев'ятий фільм російського режисера Олексія Балабанова, знятий у жанрі чорна комедія.

Піжмурки
Жмурки
Жанр	чорна комедія, кримінальний бойовик
Режисер	Олексій Балабанов
Продюсер	Сергій Сельянов
Сценарист	Олексій Балабанов Стас Мохначов
У головних ролях	Олексій Панін Дмитро Дюжев
Оператор	Євген Прівин
Композитор	В'ячеслав Бутусов
Кінокомпанія	СТВ
Тривалість	111 хвилин
Мова	російська
Країна	Росія
Рік	2005
Касові збори	4 180 000 $
IMDb	ID 0420982

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Піжмурки (значення).

Зміст

Викладачка університету читає лекцію про первісне накопичення капіталу і, у якості прикладу, згадує як це було в Росії 10 років тому.

Росія, Нижній Новгород, пізня осінь 1995 року. Кримінальний авторитет Сергій Михайлович, або просто «Михалич», контролює наркоторгівлю в місті і є головним міським «авторитетом». Він вдягнений у малиновий піджак і дзвонить по «мобіле» з висувною антеною, яка в середині 1990-х років вважалася ознакою «крутізни». Також він виховує сина Владика, постійно напихуючи його відварами і таблетками (схоже, це якось діє на його здоров'я і розвиток), а його мама постійно відпочиває.

На Михалича працюють два веселих молодих бандити — Сергій і Семен (він же «Саймон»). Сергій — розумний та релігійний, а тому відповідає за виконання завдань і веде всі необхідні перемовини. «Саймон» — холоднокровний вбивця, «маніяк», хоча й дещо обізнаний і культурний (наприклад, володіє англійською, яку він вчить за коміксами, цікавиться альтернативною західною рок-музикою (його улюблена пісня — «Look At Me Now» групи Electric Light Orchestra), обожнює вінілові платівки). «Саймон» в деяких ситуаціях краще за Сергія розуміється на ситуації. Бандитське життя з постійними вбивствами, погрозами, насильством і кров'ю настільки звичне (хоча й не комфортне) для двох друзів, що сприймається ними як рутинна повсякденність: після кожної «розборки» вони підраховують патрони для наступної, іноді заїжджають в кафе, щоб швидко перекусити і виїжджати на чергову розборку. Якось біля одного з кафе («McDonald's») вони зустрічають свого знайомого, теж бандита — «Кабана», який радить їм замислитися над переїздом до Москви, тому що там — Центр, крутяться більш серйозні «бабки» і вже давно не стріляють.

Бажаючи «кришувати» заїжджого хіміка («Лікаря»), який виготовляє у своїй лабораторії наркотики, «Михалич» посилає «Саймона» і Сергія розібратися.

«Лікар» грубить їм, кажучи, що йому «дах» не потрібен, і до нього на підмогу приходять працюючи на нього «братки». «Саймон» з Сергієм вбивають їх, але потрапляють у пастку, з якої вибираються живими завдяки «Саймону». У підсумку вони провалюють завдання через «загибель» «Лікаря». Як утіху, Сергій і «Саймон» збирають знайдені наркотики в коробку з-під взуття.

Розгніваний «Михалич» забирає наркотики і дає Сергію і «Саймону» останній шанс виправитися — поїхати до знайомого «Михалича», адвоката Борщанського (можливо, алюзія на Михайла Барщевського), і обміняти валізу грошей на валізу з п'ятьма кілограмами героїну. У ресторані «Саймон» і Сергій обговорюють стан справ, не знаючи, що «Лягавий» (старший лейтенант Степан Воронов), який є інформатором «Михалича», вже навів на цю справу злочинців (авторитета «Корона» і його дружків «Бала» і «Баклажана» (у банді його називають «ефіопом» через колір шкіри), а заодно й кримінального авторитета «Мозока») щоб позбутися докучливих братків. Незадовго до цього «Лягавий» зі спільниками вбив «Ката», що також працював на «Михалича» — працівника моргу, який отримував інформацію «силовим шляхом», а також допомагав позбавлятися трупів.

«Корон», «Бала» та «Баклажан» відбирають у «Саймона» і Сергія валізу з героїном, вважаючи, що там гроші. Дізнавшись про це, «Михалич» наказує «Саймону» та Сергію знайти Воронова і, отримавши інформацію, вбити його у разі необхідності. Вони їдуть на квартиру до Воронова. Той під тортурами зізнається. Отримавши інформацію, «Саймон» вбиває «Лягавого» і вони з Сергієм здогадуються, що «Лягавий» вбив «Ката».

Вони їдуть на квартиру до «Корона», але знаходять там лише «Баклажана», якого пов'язують («Корон» у цей час відправляється до Воронова, не знаючи про те, що того вже вбито; «Бала» ж йде за сигаретами, готуючись втекти з подільниками з міста). Сергій шукає героїн, але знаходить у шафі сумку зі зброєю — свідчення того, що вони прийшли за адресою. Незабаром в квартиру заходить «Мозок» з підручними. «Саймон» і Сергій ліквідують всіх, крім «Мозока», якого вони теж пов'язують. «Мозок» починає загрожувати їм, незважаючи на абсолютно невідповідне для цього становище. Як наслідок Сергій вбиває «Мозока».

Після цього приходять «Корон» і «Бала». Зрозумівши що відбувається, вони вдають, що нібито вони є друзями якоїсь дівчинки, якій тільки-но виповнилося 20 років, і вони помилилися квартирою. Сергій вирішив перевірити вміст пакету, знайшов там замість подарунків сигарети, пиво і атлас автомобільних доріг, все зрозумів і викрив обман. «Корон» здає героїн, а Сергій пропонує їм зіграти в «Піжмурки» (те ж саме, що і «Російська рулетка»). Сергій і «Саймон» по черзі проводять бандитів на кухню. «Корон», не приховуючи свого страху, гине. Потім «Бала», якого привів «Саймон» пропонує Сергію зіграти у гру з ним, називаючи братка боягузом, і той погоджується. Під час гри Сергій прикривається папкою, яку завжди носить з собою. У підсумку «Бала» теж гине, сповнений жахом.

«Саймон» і Сергій йдуть перевірити «Баклажана», але він до цього часу встигає звільнитися від пут і заволодіти пістолетом. Коли вони заходять в кімнату, «Баклажан» стріляє у Сергія і ранить його в живіт. «Саймон» вбиває «Баклажана» і перевіряє стан Сергія. Потім він викликає свого знайомого Льошика — панка і студента медичного інституту, і той, переглянувши медичний довідник і прийнявши під час миття рук наркотик, оперує Сергія виймаючи кулю. Тим часом «Саймон» оглядає кухню, де Сергій грав у «Піжмурки». Він знаходить забуту папку Сергія, якою той прикривався, коли «стріляв собі в голову». У папці виявляється товста сталева пластина. «Саймон» розуміє, що Сергій насправді виявився обережним хитруном під час гри у «Піжмурки». Він повертає папку Сергію і каже йому, що найкраще їм покинути квартиру — раптом ще хтось з'явиться, а патронів вже небагато.

Вирішивши, що їхній приятель «Кабан» був правий (він радив перебиратися в центр) і що працювати на «Михалича» не є перспективним, Сергій і «Саймон» вирушають до Москви, забравши героїн тому що їм потрібні гроші на перший час. Також «Саймон» забрав з квартири «Корона» колекцію вінілових платівок.

2005 рік. Сергій став депутатом Державної думи, а «Саймон» — його помічником. Разом вони володіють бізнесом з торгівлі цінними паперами, при цьому «Саймон» часто кепкує з партнера та з приводу гри в «Піжмурки» з папкою з «секретиком». Секретарем у них працює Катя — офіціантка з бару, чиєю попою ще тоді захоплювався «Саймон». «Михалич» працює у них на прохідній вахтером, а його дорослий син Владик працює у братків «хлопчиком на побігеньках». На довершення, «Саймон» констатує, що порівняно з 90-ми, жити в Росії стало значно важче .

Адаптація «Сталінки» під кіносценарій та плагіат у фільмі «Піжмурки»

Олесь Ульяненко спільно з Володимиром Тихим написали за «Сталінкою» сценарій, повністю її переробивши. За словами Ульяненка «власне, від „Сталінки“ там лишилася сама назва та імена героїв, а ситуації, ходи, дії ми всі змінили». Проте остаточний варіант виявився надто дорогим для постановки.

Після завершення роботи над сценарієм Тихий дав його для ознайомлення російському продюсеру Сергію Сельянову^[ru]. Той похвалив роботу, але сказав, що тема застаріла. За якийсь час вийшов російський фільм «Піжмурки», спродюсований Сельяновим, який, за словами Ульяненка, був плагіатом їхнього з Тихим сценарію.

Подібна ситуація виникла й з іще однією роботою Ульяненка, «Хрест на Сатурні», синопсис якої теж незаконно використали під час створення серіалу в Москві.Сталінка#cite note-:8-11

Актор	Роль
Олексій Панін	Сергій Сергій (озвучує Юрій Гальцев)
Дмитро Дюжев	Семен «Саймон» Семен «Саймон»
Микита Михалков	Сергій Михайлович («Михалич») Кримінальний авторитет Сергій Михайлович («Михалич»)
Сергій Маковецький	«Корон» «Корон»
Анатолій Журавльов	«Бала» «Бала»
Григорій Сиятвинда	«ефіоп» «Баклажан» «ефіоп» «Баклажан»
Віктор Сухоруков	Степан Воронов («Лягавий») старший лейтенант міліції Степан Воронов («Лягавий»)
Олексій Серебряков	«Лікар» «Лікар»
Гарік Сукачов	«Мозок» Бос злочинного угруповання «Мозок»
Андрій Панін	Архітектор
Кирило Пирогов	«Кат» «Кат»
Юрій Степанов	«Кабан» «Кабан»
Рената Литвинова	офіціантка Катя офіціантка Катя

Знімальна група

Режисер	Олексій Балабанов
Сценаристи	Олексій Балабанов, Стас Мохначов
Оператор	Євген Привін
Художник	Костянтин Пахотін
Художник по гриму	Ксенія Яхніна
Композитор	В'ячеслав Бутусов
Продюсер	Сергій Сельянов

Посилання

• «Піжмурки» на сайті MEGOGO.net [Архівовано 22 січня 2014 у Wayback Machine.]
• «Піжмурки» на сайті IMDb (англ.)