Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Віталій Микола́йович Півнов (5 травня 1945, Калінковичі, Калинковицький район, Гомельська область, Білоруська РСР — 16 квітня 2019, Львів, Україна) — український органіст і органний майстер.
| Віталій Півнов | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5 травня 1945 |
| Місце народження | Калінковичі, Гомельська область, Білоруська РСР |
| Дата смерті | 16 квітня 2019 (73 роки) |
| Місце смерті | Львів, Україна |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство |  СРСР Україна |
| Професія | віолончеліст, органіст, органний майстер |
| Освіта | |
| Інструменти | віолончеля, орган |
| Колективи | |
| Заклад | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
Народився Віталій Миколайович 5 травня 1945 року, м. Калінковичі, Гомельська область, Білоруська РСР.
1952—1963 — навчання у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат імені Соломії Крушельницької по класу віолончелі (викл. Є. Е. Шпіцер).
1963—1968 — навчання у Львівській консерваторії імені Миколи Лисенка по класу віолончелі. Паралельно ознайомлення з органом. Вже на випускному вечорі в консерваторії виступав перед викладачами та випускникамиі як органіст.
1968—1976 — робота в оркестрі Львівського театру опери та балету (віолончель, орган).
1976—1980 — навчання у Київській консерваторії імені Петра Чайковського по класу органу (де клас органа створив і очолював професор Котляревський Арсеній Миколайович). Паралельно робота у Державному симфонічному оркестрі УРСР.
1980—1984 — за ініціативою Арсенія Котляревського — В. Півнов розпочав роботу органіста й органного майстра в новоствореному Республіканському будинку органної та камерної музики в Києві. Для вивчення побудови нового органу в цьому закладі й набуття належного досвіду його відряджають у 1980 році на стажування у Крнов, Чехія на всесвітньо відому органобудівельніу фабрику «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss).
1984 — повернення до Львова, починає працю як соліст-органіст у Львівському об'єднанні музичних ансамблів (Львівська філармонія), якому було передано органний зал і орган в костелі святої Магдалини Магдалини. Паралельно співпраця з Львівським музеєм історії релігії в галузі реставрації старовинних органів.
В 1986 році в органному залі припиналася концертна діяльність, орган вимагав ремонту. Лише у 1988 році чеська фірма «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss) розпочала реконструкцію органа.
Тут відкрився Будинок органної та камерної музики, постійним органістом якого став Віталій Півнов. В наступному 1989 році розпочався капітальний ремонт будинку.
На початку 1990-тих років викладає клас органа у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка.
1988—2004 — робота у Львівському Будинку органної та камерної музики (органіст, органний майстер).[1].
З 2005 — робота у Львівському музеї історії релігії (органіст, реставратор органів), в якому В. Півнов щорічно давав понад 200 сольних та ансамблевих концертів.
За своє життя В. Півнов виступав з концертами в таких країнах:
У його репертуарі твори :
В його репертуарі значна частина органної музики: барокова, романтична, сучасна.
В програмах В. Півнова — концерти шведської, фінської, німецької, австрійської, французької, американської музики, концерти з творів окремих композиторів.
Іноді органіст готував оригінальні літературно-музичні композиції.
Віталій Півнов — один з небагатьох органних майстрів, які повернули до життя та сприяли збереженню історичних інструментів.
1984 — реставрація і встановлення органу, переданого з Ужгорода до Львівського музею історії релігії а також органу, що розміщений в Ужгородському музеї.[1]
1987 — реставрація і встановлення унікального органу — в селище міського типу Поморяни Золочівського району Львівської області.[1]
1988 — реставрація і встановлення органу у замку м. Збараж у Тернопільській області
1989 — реставрація і встановлення у Музеї органу з костелу св. Лазаря у Львові.[1]
1991 — реставрація і встановлення у Музеї органу з костелу св. Мартина у Львові.
Цей орган був виготовлений на львівській фабриці Мечислава Янішевського у 1911 році. Під час Другої світової війни орган зазнав значних ушкоджень — з усіх його труб залишилося лише 12 найбільших дерев'яних труб басів.
В 1990 році орган перевезли з костелу св. Мартина до приміщення колишнього домініканського костелу Божого Тіла. В 1991 році майстер Півнов виготовив нові труби, відреставрував механіку та систему включення регістрів, більшість металевих труб довелось виготовляти або заміняти — їх розрахунок і виготовлення виконав сам майстер.
Після двох років роботи над інструментом орган з костелу св. Мартина повернувся до життя і його почали використовувати для проведення концертів органної музики.[5] Однак, 2003 року приміщення колишнього костелу домініканців було передано Українській греко-католицькій церкві і в 2007 році концерти органної музики припинилися. У червні 2010 року Львівському музею історії релігії довелося негайно забирати свій орган з приміщення церкви, де унікальний музичний інструмент знаходився протягом останніх двадцяти років.
З ініціативи музейних працівників орган був перенесений у Трапезну отців Домініканців, де зараз також проводять концерти органної та камерної музики.
1996 — капітальний ремонт органу парафіального костелу м. Полонне Хмельницької області
2000 — реконструкція органу в Черкаському музичному училищі ім. С. С. Гулака-Артемовського.[6]
Органний майстер Півнов проводив ремонтні роботи органів костелу у Середньому, Ужгородського району, Закарпатської області, в м. Бар Вінницької області, в Кам'янці-Подільському, кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла у Луцьку.
Його, як консультанта і органного майстра запрошували для робіт по встановленню та відновленню органів в Підлісний Мукарів , Дунаївці та Полонне Хмельницької області, у м. Червонограді, Львівської області.
Здібності майстра Віталія Півнова вдало поєднувалися з науково-дослідницьким підходом, як до самого інструменту, так і до його історії та музичної спадщини минулого.
Помер та похований у Львові, на полі № 80 Личаківського цвинтаря.
,_Ірина_Маковецька_(вокал),_Юрій_Остюк_(труба).jpg)
,_Юрія_Остюка_(труба),_Олени_Мацелюх_та_Віталія_Півнова_(орган).jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
