Пугачівка (Білоцерківський район)

Пугачі́вка — село в Рокитнянській селищній громаді Білоцерківського району Київської області України. Населення становить 387 осіб.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пугачівка.

село Пугачівка
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Тер. громада	Рокитнянська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32020130170076446
Облікова картка	Бирюки
Основні дані
Засноване	1765
Населення	387
Площа	2 км²
Густота населення	193,5 осіб/км²
Поштовий індекс	09630
Телефонний код	+380 4562
Географічні дані
Географічні координати	49°43′1″ пн. ш. 30°19′6″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	152 м
Місцева влада
Адреса ради	09630, с. Бирюки, вул. Шкільна, 17
Карта
Пугачівка
Пугачівка
Мапа
Пугачівка у Вікісховищі

Історія

Водяний млин Є. Оржеського

Народна етимологія пов'язує назву та походження населеного пункту з О.І.Пугачовим: "Колись в давнину в урочищі «Старі Сухоліси» була фортеця, в якій було військо на чолі з Пугачовим. Після закінчення боїв Пугачов з частиною війська поїхав, а деякі залишилися тут жити. Цих людей називали пугачами і це поселення стало називатися Пугачівкою." Варто зазначити, що прізвище Пугачов походить від діда Омеляна Івановича - Михайла Пугача який проживав в українській станиці Зимовійській. Ймовірно Пугачі мають спільне коріння з першими поселенцями с.Пугачівка. Прізвище Пугач найбільш поширене на Волині, зокрема в Камінь-Каширському районі Волинської області^[1].

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Острівської волості Васильківського повіту Київської губернії мешкало 553 особи, налічувалось 85 дворових господарств, існували православна церква та постоялий будинок^[2]. Колись візитівка села - водяний млин збудований 1909 року. Діяв до 1950-х р.р., після чого використовувався як склад. Наразі – руїна і звалище.

За переписом 1897 року кількість мешканців становила 881 особи (439 чоловічої статі та 442 — жіночої), з яких 863 — православної віри^[3].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Відсоток
українська	98,97%
російська	1,03%

Відомі особи

Випускники Пугачівської восьмирічної школи:

• Шеремет Марія Купріянівна — доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри логопедної науки педагогічного університету ім. Драгоманова, провідний вчений в галузі дефектології, автор біля 10-ти підручників монографій, методичних посібників.
• Литвин Любов Петрівна — кандидат фіологічних наук, доцент, викладач кафедри мовознавства педагогічного університету ім. Драгоманова.
• Осадчий Іван Григорович — доктор педагогічних наук, автор близько 200 наукових публікацій.
• Павленко Анатолій Григорович — воїн-афганець, нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю «За бойові заслуги».
• Павленко Дмитро Петрович (1984—2016) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Капленко Василь Петрович — учасник бойових дій Другої Світової війни, кавалер 3-х орденів Слави I, II, III ступенів.
• Клепатський (Клепацький) Павло Григорович (12 січня 1885 — після 1938) — історик, педагог, член Української Центральної Ради.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

1. Рідні. Пугач. ridni.org (укр.). Процитовано 20 березня 2020.
2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-85. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних