Проїзд Крива Липа

Проїзд Крива Липа (давніше — пасаж Гаусмана) — вулиця у Галицькому районі міста Львова, що сплучає вулиці Січових Стрільців та Дорошенка. Початок нумерації будинків ведеться від будівлі Гранд-готелю, оскільки останній складає єдиний комплекс з колишнім пасажем Гаусмана^[3]. Вулиця вимощена фігурними елементами мощення.

Проїзд Крива Липа Львів
Проїзд Крива Липа Проїзд Крива Липа
Місцевість	Історичний центр Львова
Район	Галицький
Назва на честь	Кривої Липи
Колишні назви
Пасаж Гаусмана, Дурхляс, Жовтневий проїзд
польського періоду (польською)	Pasaz Hausmana
радянського періоду (українською)	Пасаж Гаусмана, Жовтневий проїзд
радянського періоду (російською)	Пассаж Гаусмана, Жовтневый проезд
Загальні відомості
Протяжність	145 м
поштові індекси	79007[1]
Транспорт
Рух	пішохідний
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 1—9
Архітектурні пам'ятки	№ 1, 3, 3а, 5, 6, 7, 8, 9[2]
Поштові відділення	ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудова	історизм, неокласицизм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Проїзд Крива Липа у Вікісховищі

Історія та назва

Пасаж збудований у 1893—1895 роках власником «Гранд-готелю» Єфраїмом Гаусманом. Ансамбль пасажу утворювали будівлі, зведені у стилі історизму та неокласицизму. «Гранд-готель» складав єдиний комплекс з пасажем Гаусмана, через браму готелю здійснювався вхід до пасажу. Пасаж був відкритого типу та мав один вихід на вул. Сикстуську (нині — вул. Дорошенка), 6, а інший — на вул. 3 Мая (нині — вул. Січових Стрільців), 3. Такою була первісна назва вулиці та й залишалася такою до 1942 року.

У 1942 році окупаційною владою пасаж Гаусмана було перейменовано на Дурхляс (нім. Durchlass — прохід, галерея)^[4] і такою назва залишалася до липня 1944 року, коли було повернено історичну назву вулички^[5].

Але у 1950 році колишній пасаж отримав свою чергову назву — Жовтневий проїзд, названий так на честь більшовицького перевороту в Петрограді у жовтні 1917 року^[6]. У радянські часи це був звичайний прохідний двір, де на радість студентам торгували пиріжками^[7][8].

Вже за часів незалежної України, у 1992 році, проїзд отримав теперішню назву — проїзд Крива Липа. Сучасна назва походить від 150-літньої липи, яка залишилася тут від колишнього ботанічного саду Маєра, а біля самої кривої липи, у центрі двору, встановили лавочку для закоханих^[9].

Будівлі

№ 5: тут було розташовано єврейське товариство «Цеірей Єгуда», на великі єврейські свята в залах товариства проводились богослужіння^[10]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 915-м^[2].

№ 7: на третьому поверсі розташовувалася синагога «Ахіезер»^[11] («Братська підтримка»), заснована російськими євреями-біженцями з Проскурова у 1920 році та належала однойменній спілці. Наприкінці 1933 року синагога переїхала у нове приміщення на вул. Костюшка, 2. У 1920-х роках крім синагоги в будинку діяли товариство «Агават Ціон» та школа вивчення івриту «Сафа Берура»^[12]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 917-м^[2]. Нині в партері будинку розташовуються фан-бар «Банка», ресторан «Seven».

№ 8: у 1894—1901 роках в будинку, що входить до комплексу будівель колишнього пасажа Гаусмана, на другому поверсі, містилося фотоательє Мартина Аппеля під назвою «Рембрандт». Саме тут, 13 вересня 1896 року, відбувся перший кіносеанс у Львові, який тривав лише декілька хвилин та демонструвався щоденно з 11:00 до 21:00 год. до 10 жовтня 1896 року^[13]. Тут також містилась книгарня Нафтулі Сіґеля. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 918-м^[2].

Див. також

• пасаж Андріоллі
• пасаж Миколяша
• пасаж Феллерів
• пасаж Германів
• пасаж Марійський

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
2. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
3. Ігор Мельник (27 січня 2010). Львівські пасажі. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
4. Пасаж Гаусмана, або де відбувся перший кіносеанс у Львові. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 3 лютого 2015. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
6. 1243 вулиці Львова, 2009.
7. Бойченко Н. (12 лютого 2015). 10 загадкових двориків Львова: Двір-пасаж «Крива Липа». photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
8. Криву липу у Львові взяла під опіку Асоціація жіночого футболу. zaxid.net. Zaxid.net. 21 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
9. Невідомий Львів: таємниці двориків — привиди, винні підвали, падаючі аероплани. lviv.vgorode.ua. 21 січня 2015. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
10. Chwila. — Lwów. — nr 1966. — 1924. — 3 wrzesnia. (пол.)
11. Lemberger tugblat. — Lwów. — nr 19. — 1932. — 19 lutego. (їдиш)
12. Chwila. — Lwów. — nr 1636. — 1923. — 23 wrzesnia. (пол.)
13. Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пров. Крива Липа, 8 — перший у Львові кіносеанс. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.

Джерела

• Гєршевська Б. З історіі культури кіно у Львові (1918—1939 рр.) / переклад з польської Магдиш І., Пехата Я. — Львів : Незалежний культорологічний журнал «Ї», 2004. — 100 с. — ISBN 966-7790-07-Х.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Крива Липа проїзд // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 103. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Котлобулатова О. Пасажі у Львові // Галицька брама. — 1994.— № 4; 1995. — № 1.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.

Посилання

• Проєкт «Вулиці Львова»: проїзд Крива Липа. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.